Справа №:755/9867/25
Провадження №: 2/755/8521/25
про залишення позовної заяви без розгляду
"28" липня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: Катющенко В.П.
при секретарі: Онопрійчук Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває вказана цивільна справа.
04.07.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява, у якій останній просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
У судове засідання учасники справи не з'явились.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19.06.2025 відкрито провадження у цій справі, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, яким роз'яснено їх право подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).
Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.
Аналогічна правова позиція висловлена 23.11.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14677/21, провадження № 61-10292св22.
За таких обставин, вивчивши подану заяву, суд дійшов висновку, що заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду не суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 01.08.2025.
Суддя: