01 серпня 2025 р.Справа № 160/21372/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
23.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Рудиком Володимиром Михайловичем, у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних як особи, що визнана військово-лікарською комісією непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних як особи, що визнана військово-лікарською комісією непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.
Ухвалою від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
30.07.2025 до суду надійшла подана представником позивача заява про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Заяву обґрунтовано тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову до ухвалення судового рішення у цій справі відповідач може прийняти рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини, у тому числі в зоні бойових дій, що може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, то він набуде статусу військовослужбовця, що унеможливить та ускладнить захист законних прав та інтересів позивача, а саме підтвердження тієї обставини, що він не є військовозобов'язаною особою з 17.03.2016.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до заяви документи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною четвертою статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку військовозобов'язаних як особи, що визнана військово-лікарською комісією непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку. Просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з його призовом на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням у цій справі.
До заяви додано копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 21.11.2003 ОСОБА_1 , в якому містяться записи про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та зняття з обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 17.03.2016.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.07.2025 № 4/661/853 за запит представника позивача повідомлено, що ОСОБА_1 був автоматично поновлений на обліку військовозобов'язаних шляхом електронної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими відомчими державними електронними інформаційними ресурсами згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 932 від 16.08.2024. Роз'яснено, що виключення з обліку військовозобов'язаних по хворобі здійснюється у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки на підставі затверджених рішень регіональних військово-лікарських комісій (свідоцтва про хворобу та довідки ВЛК). Військовозобов'язаний повинен прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження ВЛК. Після проходження ВЛК та затвердження медичних висновків оформлюється військово-обліковий документ з рішенням щодо перебування на обліку військовозобов'язаного чи виключення з обліку.
Факт допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних як особи, що визнана військово-лікарською комісією непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі.
Доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, зокрема, вчинення відповідачем дій щодо призову позивача на військову службу за мобілізацією, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.
З огляду на визначений позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, суд вважає, що доводи позивача, якими обґрунтовано заяву про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Рянська