про повернення апеляційної скарги
31 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25943/24 пров. № А/857/20863/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Гуляка В. В.
суддів -Ільчишин Н. В.
Носа С. П.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 380/25943/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САН МАРКО СІТІ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 01 червня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суд вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу суду надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області, у якій скаржник просить суд продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги, або ж відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у вказаній справі, мотивуючи таку заяву несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів, зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування.
Вирішуючи вказану заяву, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з пунктом 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обов'язок щодо сплати за подання апеляційної скарги, передбачений статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, суб'єкт владних повноважень, який звертається до суду апеляційної інстанції, повинен дотримуватись вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від нього дії для виконання такого обов'язку, в тому числі щодо організації своєчасної сплати судового збору у випадку наміру оскаржити судове рішення.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відтак, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Враховуючи положення наведених правових норм, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є безумовною підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та можуть свідчити про зловживання процесуальними правами.
В свою чергу, скаржник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Разом з тим, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Статтею 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказане дає підстави дійти висновку, що заявлене клопотання щодо відстрочення сплати судового збору безпідставне, оскільки Законом України "Про судовий збір" не передбачено такої умови як відстрочення сплати судового збору у зв'язку із з відсутністю асигнувань чи недостатнім фінасуванням за відповідним кодом економічної класифікації.
Варто зазначити, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Таким чином, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.
Також судом враховується, що законодавством надано прерогативу застосування положень ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у справах щодо звернення із такими клопотаннями фізичними особами, а не органами державної влади.
Окрім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 22.04.2025, проте вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на дату прийняття даної ухвали апелянтом не виконані, а тому підстав для продовження апелянту строку на усунення недоліку немає.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що станом на день винесення цієї ухвали, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недолік апеляційної скарги, а тому апеляційну скаргу необхідно повернути скаржнику.
Варто вказати, що повернення апеляційної скарги не позбавляє зацікавлену особу повторно подати апеляційну скаргу у визначеному законом порядку.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги або ж відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 380/25943/24 повернути скаржнику.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги приєднати до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
С. П. Нос