про залишення позовної заяви без руху
01 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6068/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Хустського відділу Головного управління ДМС в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Хустського відділу Головного управління ДМС в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позовна заява відповідає вимогам ст.160, 161, 172 КАС України.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.161 КАС України.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, з матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір. Як на підставу звільнення від сплати судового збору заявниця посилається на п.14 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Проте з такою думкою суд не погоджується та зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а ст. 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Зазначені норми необхідно враховувати в системному зв'язку зі ст. 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами ст. 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до ч.1 зазначеної статті Кодексу у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 діє як законний представник неповнолітніх в розумінні ч.1 ст.56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч.1 ст.53 КАС України.
Згідно із п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст.56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №754/16008/17.
Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за позовну вимогу немайнового характеру та надати докази на підтвердження такої сплати.
Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити:
- отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 ст.46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до ч.3 ст.43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено, що стороною в адміністративній справі є особа, наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, що передбачає необхідність наявності статусу юридичної особи.
В поданій до суду позовній заяві позивач на виконання п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України зазначив відповідача - Хустський відділ Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області та зазначив код ЄДРПОУ - 37809328.
Разом з тим, відповідно до наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, код ЄДРПОУ - 37809328 присвоєно юридичній особі - Головному управлінню Державної міграційної служби України в Закарпатській області.
Проте відомості про державну реєстрацію юридичної особи Хустського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні.
Тож суд дійшов висновку, що Хустський відділ ГУДМС в Закарпатській області є територіальним підрозділом Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та не має статусу юридичної особи, відповідно не може бути відповідачем у даній справі.
Згідно вимог ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
- докази сплати судового збору, або докази, які звільняють позивачів від сплати такого;
- адміністративний позов у новій редакції із зазначенням належного відповідача у даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, суддя , -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Хустського відділу Головного управління ДМС в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася з нею до суду та повідомити позивача про необхідність протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Микуляк