Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 липня 2025 року Справа№640/13276/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП: 44116011, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2021 №Ф-56142-17У на суму 10944,78 грн та за період з 16.03.2018 по 31.12.2020 на суму 28802,62 грн;
- зобов'язати відповідача виключити суму податкового боргу з облікової картки платника податків ОСОБА_2 .
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що із мобільного застосунку «Дія» йому стало відомо, що 24.01.2022 відділом державної виконавчої служби у м. Києві, відносно позивача відкрито виконавче провадження на вимогу №Ф-56142-17У від 10.08.2021 на суму 10944,78 грн.
Крім того, позивач зазначив, що у червні 2023 на його звернення від 02.02.2022 він отримав лист від відповідача з якого вбачається, що станом на 11.05.2022 в інтегрованій картці платника обліковується заборгованість з єдиного внеску у сумі 28802,62 грн за період з 16.03.2018 по 31.12.2020. Також, згідно ІТС станом на 30.04.2019 за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 10944,78 грн.
Позивач з відповідним боргом не згоден, на що зазначив наступне. З 01.07.2014 рішенням зборів адвокатів Адвокатського об'єднання «Юридична консультація Деснянського району м. Києва» позивач був прийнятий до складу адвокатів зазначеного Адвокатського об'єднання.
Після отримання Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України 06.04.2018 позивач звернувся із заявою до ДПІ Деснянського району ГУ ДПС у м. Києві про зняття його з обліку, як особи, яка проводила незалежну професійну діяльність у зв'язку із зарахуванням адвокатом до Адвокатського об'єднання «Юридична консультація Деснянського району м. Києва. В додаток до заяви позивачем було надано: заяву за формою №8-ОПП, заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою 7-ЄСВ, Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2022 прийнято до провадження адміністративну справу №640/13276/22.
Головним управлінням ДПС у М. Києві подано відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно даних ІТС станом на 30.04.2019 за позивачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного внеску у сумі 10944,78 грн. на що податковим органом винесено вимогу Ф-58142-17, яка відправлена на адресу позивача поштовим листом.
Відповідач зазначив, що згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу ОСОБА_2 з 21.08.2012 перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, як платник ЄСВ, дата припинення/зупинення незалежної професійної діяльності - 29.01.2022.
Згідно з даними ІТС ГУ ДПС у м. Києві, станом на 30.04.2019 в ІКП Омельчука М.А. обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 10944,78 грн, у зв'язку з чим контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 08.05.2019 №Ф-58142-17.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2022 відмовлено у забезпеченні позову.
Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсягу.
27.03.2025 адміністративна справа №640/13276/22 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Зеленову А.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 адміністративну справу № 640/1599/21 прийнято до провадження. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у Головного управління ДПС у м. Києві витребувано додаткові документи.
На виконання ухвали суду представником відповідача надано додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що засобами ІКС в автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-58142-17 від 08.05.2019 та направлено ОСОБА_2
рекомендованим листом, з повідомленням про вручення.
Відповідно до абзацу 6, 7 п. 5 розділ VI Інструкції № 449 податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-58142-17 набула статусу узгодженої.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази і відзив, встановив наступне.
На офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України у Єдиному Реєстрі Адвокатів України за електронною адресою: https://erau.unba.org.ua міститься наступна інформація по ОСОБА_2 : «Обліковується у Раді адвокатів м. Києва, дата видачі свідоцтва 28.02.2012, номер свідоцтва НОМЕР_2 ».
З огляду на Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.01.2022 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 .
Відповідно Витягу з Єдиного Реєстру адвокатів України форма діяльності та адреса робочого місця ОСОБА_2 - Адвокат Адвокатського об'єднання «Юридична консультація Деснянського району м. Києва, 02222, м. Київ, просп. Маяковського, 26).
З 21.08.2012 ОСОБА_2 перебував на обліку у відповідача, як платник ЄСВ. Листом ГУ ДПС у м. Києві від 05.05.2022 №8158/5/26-15-13-07-08 повідомило позивача, що згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи контролюючого органу ОСОБА_2 перебуває на обліку у ГУ ДПС у м. Києві, як фізична особа, яка займалась незалежною професійною діяльністю-адвокат, дата встановлення ознаки незалежної професійної діяльності - 21.08.2012, з 16.03.2018 є платником єдиного внеску, дата припинення/зупинення незалежної професійної діяльності-відсутня.
Згідно з даними ІТС ГУ ДПС у м. Києві, станом на 11.05.2022, в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковується заборгованість з єдиного внеску у сумі 28802,62 грн, за період з 16.03.2018 по 31.12.2020, яка підлягає сплаті на загальних підставах.
Відповідно даним ІТС ГУ ДПС у м. Києві, станом на 30.04.2019 в ІКП ОСОБА_2 за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 10944,78 грн.
08.05.2019 податковим органом сформовано податкову вимогу №Ф-58142-17 та направлено ОСОБА_2 рекомендованим листом, яка повернута у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Відповідно до абз. 6. 7 п. 5 розд. VI Інструкції №449 податкова вимога №Ф-58142-17 від 08.05.2019 є узгодженою та направлена на виконання до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Листом від б/д №6/26-15-24-07-10 ГУ ДПС у м. Києві на скаргу позивача від 08.06.2022 щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску повідомила останнього, що станом на дату надання відповіді в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 обліковується недоїмка по сплаті єдиного внеску в сумі 28802,62 грн за період з 16.03.2018 по 31.12.2020, яка підлягає сплаті на загальних підставах.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо нарахування єдиного соціального внеску як фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність як адвокат, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
За визначенням, яке міститься в пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. В свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків. інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464).
Згідно з пунктом 12 статті 1 Закону № 2464 основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закон № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Разом з цим частина 6 цієї статті визначає, що особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону № 2464, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповіднодо цього Закону нараховується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Приписами пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є також роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Системний аналіз пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та статей 4, 7 Закону № 2464 свідчить на користь того, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.
Таким чином, в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, зокрема у періоди, коли він був найманим працівником і не здійснював адвокатської діяльності як самозайнята особа, не отримував доходу від цієї діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.01.2022 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 .
Відповідно Витягу з Єдиного Реєстру адвокатів України форма діяльності та адреса робочого місця Омельчука М.А. - адвокат Адвокатського об'єднання «Юридична консультація Деснянського району (м. Києва, 02222, м. Київ, просп. Маяковського, 26).
Крім того, в матеріалах справи наявний лист ДПС України від 12.07.2020 №7083/6/99-00-06-00-01-06 з якого вбачається, що ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність в організаційній формі адвокатського об'єднання з 01.07.2014. Згідно з даних інформаційної системи ДПС України наявні записи про подання ОСОБА_2 заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску (форма №7-ЄСВ) від 06.04.2018 №5919/ФОП та заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків (форма та №8-ОПП) від 06.04.2018 №1826520600024.
Отже, ДПС України у листі від 12.07.2020 №7083/6/99-00-06-00-01-06 прийшла до висновку, що позивачем вжиті заходи щодо повідомлення контролюючого органу про зміну організаційної форми адвокатської діяльності та відповідно відсутності обов'язку сплачувати єдиний внесок за себе.
Частиною 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога від 10.08.2021 № Ф-56142-17У в частині сплати боргу в розмірі 10944,78 грн не відповідає критеріям правомірності, а тому позовні вимоги про скасування вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправною та скасування вимоги на суму 28802,62 грн за період з 16.03.2018 по 31.12.2020, суд зазначає наступне.
З листа ГУ ДПС у м. Києві від 05.05.2022 №8158/5/26-15-13-07-08 вбачається, що згідно з даними ІТС ГУ ДПС у м. Києві, станом на 11.05.2022, в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковується заборгованість з єдиного внеску у сумі 28802,62 грн, за період з 16.03.2018 по 31.12.2020, яка підлягає сплаті на загальних підставах.
Також, листом від б/д №6/26-15-24-07-10 ГУ ДПС у м. Києві позивача повідомлено про заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 28802,62 грн за період з 16.03.2018 по 31.12.2020, яка підлягає сплаті на загальних підставах.
Як вбачається з оскаржуваної податкової вимоги від 10.08.2021 № Ф-56142-17У вона містить суму заборгованості у розмірі 10944,78 грн, дані в цій вимозі щодо заборгованості за період з 16.03.2018 по 31.12.2020 у сумі 28 802,62 грн. відсутні. Іншої податкової вимоги щодо заборгованості за період з 16.03.2018 по 31.12.2020 у сумі 28802,62 грн. позивачем не надано та в матеріалах справи не міститься.
Крім того, позивач не довів, які саме для нього правові наслідки створює наявність в обліку даних щодо заборгованості з єдиного внеску у сумі 28 802,62 грн.
Суд вважає, що позивач не обґрунтував належним чином позов щодо скасування податкової вимоги щодо суми боргу за період з 16.03.2018 по 31.12.2020 у розмірі 28 802,62 грн.
Отже, обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін є сутністю офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Необхідно враховувати, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим, відповідно до принципу змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
До відповідно висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 03.06.2025 по справі №200/14601/21.
У зв'язку з вищевикладеним, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити суму податкового боргу з облікової картки платника податків, суд зазначає наступне.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.
Пунктом 2 підрозділу 13 розділу ІV Порядку №5 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.
Суд вважає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17) та від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а).
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити суму податкового боргу з облікової картки платника податків, оскільки відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено з боку відповідача після набрання законної сили судовим рішенням про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2021 № Ф-56142-17У в сумі 10944,78 грн.
Суд зазначає, що у разі набрання даним рішенням законної сили у позивача виникне право звернутися до контролюючого органу із вимогою про виключення з обліку спірної суми недоїмки зі сплати ЄСВ і лише відмова контролюючого органу провести дії з виключення з обліку спірних сум недоїмки з ЄСВ може бути оскаржена до суду.
Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Отже в спірних правовідносинах достатнім для захисту прав позивача є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2021 № Ф-56142-17У в сумі 10944,78 грн, оскільки саме таке рішення суду, в разі набрання ним законної сили, є підставою для вчинення податковим органом дій по виключенню з обліку сум єдиного соціального внеску, які визначали наявність недоїмки в інтегрованій картці платника.
Суд вважає, що позивачем передчасно заявлена вимога про зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника за спірною вимогою, оскільки ще не настали обставини, які зумовлюють виключення з обліку спірних сум, а відтак, платник передчасно звернувся з такими вимогами до суду.
З цих підстав, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виключити суму податкового боргу з облікової картки платника податків, зокрема, за вимогою від 10.08.2021 № Ф-56142-17У в сумі 10944,78 грн, яка визнана судом протиправною та скасована.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП: 44116011, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 10.08.2021 № Ф-56142-17У в сумі 10944,78 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Державної податкової служби у м. Києві на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 992,40 грн.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 31.07.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов