01 серпня 2025 рокуСправа №160/15259/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Пенсійного фонду України, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою відповідача-1: Пенсійного фонду України, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо безпідставного розголошення персональних даних, які було довірено або які стали йому відомі, у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків, а саме конфіденційних відомостей у формі довідки ОК-7 про суми заробітної плати ОСОБА_1 , з якої сплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини) та страховий стаж за період із 2011 року по 2023 рік (включно) в порушення Закону України від 13.01.2011 № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації»;
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України стосовно залишення листом від 27.02.2025 за вих. № 2800-060203-8/13315 без належного розгляду скарги позивача щодо незаконного розповсюдження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області персональних даних та конфіденційної інформації стосовно нього;
- зобов'язати Пенсійний фонд України провести належну перевірку за скаргою позивача від 27.01.2025 та за її результатами надати позивачу обґрунтовану письмову відповідь, з інформацією про суть прийнятих рішень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Статтею 119 КАС України, визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно з ч.2 ст.121 КАС України, встановлений процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи у визначені процесуальним законом строки.
Таким чином, враховуючи обставини даної справи, а також введення на території України воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, рекомендації Ради суддів України судам щодо організації роботи в умовах воєнного стану, зважаючи на те, що двомісячний строк розгляду справи не може бути дотримано за умов, наведених вище, та закріплену ч.2 ст.121 КАС України можливість продовжити строк розгляду справи, суд дійшов висновку, що строк розгляду даної адміністративної справи слід продовжити на тридцять днів.
Керуючись ст.121, 241, 243, 248 КАС України, суд, -
Продовжити процесуальний строк розгляду справи на тридцять днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Кальник