01 серпня 2025 р.Справа №160/21758/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» про забезпечення позову у справі №160/21758/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №4227-П від 27.06.2025 року, -
28.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області "Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» (податковий номер 35268930)" №4227-П від 27.06.2025 року.
Ухвалою від 29.07.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» про забезпечення позову у справі №160/21758/25 було повернуто без розгляду.
30.07.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44116658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування наказу "Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» (податковий номер 35268930)" №4227-П від 27.06.2025 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;
- заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області вчиняти будь-які дії на виконання наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу "Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки Товариства обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» (податковий номер 35268930),"у тому числі приймати податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що спірним наказом призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість з періоду його виникнення, при цьому, якщо на підставі цього наказу будуть оформлені результати перевірки, то захист прав позивача в частині визнання цього наказу протиправним та його скасування стане неможливим, позаяк відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальше скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права і належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
Вказано, що станом на момент подачі вищевказаної позовної заяви, відповідачем не вручено позивачеві жодного рішення, складеного як наслідок існування спірного наказу, тобто такий наказ не є реалізований і позивач не може оскаржити його разом з рішеннями, які були прийняті на його підставі. У свою чергу, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до незаконного прийняття контролюючим органом рішень, зокрема, штрафів, податкових повідомлень-рішень про застосування фінансових (штрафних) санкцій, тощо, що, в свою чергу, може ускладнити та/чи унеможливити поновлення порушених прав та законних інтересів позивача від безпідставного та необґрунтованого здійснення щодо нього заходів податкового контролю і для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль.
31.07.2025 року до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких зазначено, що доводи позивача про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних наслідків не підтверджені будь-якими доказами. Враховуючи вищезазначене, оскільки позивачем не наведено жодних мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, так само не наведено очевидних ознак протиправності спірного рішення, а відтак застосування заходів забезпечення позову у визначений в заяві спосіб є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України та сформованій правовій позиції Верховного Суду з даного приводу.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» про забезпечення позову у справі №160/21758/25 здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд зазначає, що сама лише незгода із рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з'ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Суд зауважує, що підстави вважати, що оскаржуваний наказ, дію якого заявник просить зупинити в межах даної заяви, має очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з'ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.
Верховний Суд у постанові від 29.08.2023 у справі № 120/1001/23 зазначив, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
У заяві про забезпечення позову, заявник вказує на протиправність оскаржуваного наказу, та зазначає про існування ймовірності настання негативних наслідків, однак, суд зазначає, що з долучених до заяви доказів очевидна протиправність оскаржуваного рішення не вбачається, а припущення заявника про можливе настання негативних наслідків для нього не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. У даному випадку доводи заявника повинні бути підтверджені реальними доказами, які б дали змогу суду зробити висновок про наявність законодавчо встановлених підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник.
Суд також звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові 22.09.2020 у справі №520/8836/18 сформував висновок, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.
Тобто, навіть за умови проведення перевірки попри оскарження наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, позивач не позбавлений права в подальшому оскаржувати прийняті за її наслідками рішення, обґрунтовуючи їх протиправність порушенням вимог законодавства.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» про забезпечення позову у справі №160/21758/25 - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник