30 липня 2025 року Справа 160/21673/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 1-Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 частини НОМЕР_3 , НОМЕР_4 частини НОМЕР_5 про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до 1-Військової частини НОМЕР_1 , 2-Військової частини НОМЕР_3 , НОМЕР_4 частини НОМЕР_5 , в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) індексації грошового забезпечення у період з 30 липня 2018 року по 26 серпня 2020 року, із застосуванням базового місяця березень 2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення у період з 30 липня 2018 року по 26 серпня 2020 року, із застосуванням базового місяця - березень 2018, а саме 3 352,87 (десять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 44 копійки), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) індексації грошового забезпечення за період з 30 липня 2018 року по 26 серпня 2020 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в період з 30 липня 2018 року по 26 серпня 2020 року, а саме 101 592, 18 (сто одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві гривні вісімнадцять копійок), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) грошового забезпечення у 2020 році, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року;
зобов'язати Військову частину Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) грошове забезпечення за період з 01 січня по 26 серпня 2020 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, а саме 21 895,28 (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять гривень 28 копійок), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) грошового забезпечення у 2020, 2021 та 2022 роках, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року;
зобов'язати Військову частину Військову частину НОМЕР_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) грошове забезпечення за період з 30 вересня 2020 року по 17 грудня 2022 року, з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_5 (ЄДРПОУ: НОМЕР_9 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) грошового забезпечення у 2022, 2023 році, без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року;
Зобов'язати Військову частину Військову частину НОМЕР_5 (ЄДРПОУ: НОМЕР_9 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) грошове забезпечення за період з 19 грудня 2022 року по 31 березня 2023 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, а саме 43 388,24 (сорок три тисячі триста вісімдесят вісім гривень 24 копійки), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст.160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами частин 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення ст. 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про виплату їм грошового забезпечення (чи його складових) у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі відносини врегульовано Кодексом законів про працю України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 233 якого у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим 19.07.2022 набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Водночас, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
Отже, після 30.06.2023 року підлягають застосуванню строки визначені статтею 233 КЗпП України.
В цьому випадку тримісячний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з 01.07.2023.
Спірні правовідносини охоплюють часові проміжки як до, так і після внесення змін до ст. 233 КЗпП України.
Зокрема з позовними вимогами до Військової частини НОМЕР_3 нарахувати і виплатити грошове забезпечення за період з 30.09.2020 по 17.12.2022 і позовними вимогамидо Військової частини НОМЕР_5 нарахувати і виплатити грошове забезпечення за період з 19.12.2022 по 31.03.2023, позивач звернувся до суду 25.07.2025 через систему «Електронний суд» , тобто з порушенням тримісячного строку звернення, визначеного частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.
При цьому, до позовної заяви позивачем не надано обгрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду .
Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За вимогами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом продовжений судом за заявою учасника справи.
За вказаних обставин, позивач повинен надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду, вказавши підстави для такого поновлення і надавши відповідні докази.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст.169 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до 1-Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 частини НОМЕР_3 , НОМЕР_4 частини НОМЕР_5 про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії -залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Усунути недоліки, встановлені в ухвалі суду шляхом надання до суду :
-обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона