01 серпня 2025 рокуСправа №160/15243/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
26 травня 2025 року Комунальне підприємство «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025р №3400-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради (код за ЄДРПОУ 32835620)».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваний наказ протиправним, таким, що суперечить нормам Податкового кодексу України, у зв'язку із чим, підлягає скасуванню. Зокрема, позивачем вказано на невиконання відповідачем обов'язку щодо надання відповіді на заперечення до акта перевірки у встановлений строк, відсутність у новому наказі обов'язкових реквізитів, а саме, не зазначено мета та періоду діяльності, який перевірятиметься, неправомірність призначення позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки заперечення стосувалися процедурних порушень, а не нових, не досліджених обставин. Окрім цього, звернуто увагу на численні порушення, допущені відповідачем під час попередньої перевірки, а саме: неповноту змісту акта, перевищення строків перевірки, пропуск строку на її поновлення та безпідставні звинувачення у ненаданні документів, крім того, позивач посилається на рішення суду у справі №160/15198/25, яким встановлено необґрунтованість дій ГУ ДПС.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
10.06.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що наказ від 19.05.2025 №3400-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки був виданий у зв'язку з отриманням заперечень КП «Дніпродорсервіс» ДМР від 05.05.2025 №05/05-1 на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 11.04.2025 №1697/0336-07-07-03/32835620, що відповідає пп. 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Відповідач зауважив, що 22.05.2025 посадова особа ГУ ДПС у Дніпропетровській області пред'явила голові комісії з припинення позивача копію наказу, направлення на перевірку та службове посвідчення, проте, позивач відмовив у допуску до проведення перевірки. У зв'язку з цим, відповідачем було складено акт від 22.05.2025 №1414/04-36-07-07-03/32835620 «Про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки», від отримання якого голова комісії з припинення відмовилась, про що складено відповідний акт. Відповідач наголосив на праві контролюючих органів здійснювати податковий контроль шляхом перевірок у разі виявлення недостовірності даних у деклараціях або отримання інформації про можливі порушення.
16.06.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві. Окремо зауважено, що у своїх запереченнях від 05.05.2025р №05/05-1 позивач не ставить питання перегляду та вивчення нових документів, що не були розглянуті під час основної перевірки. Станом на даний час контролюючим органом не надано відповідь на лист позивача та не надано витяг з Протоколу засідання Комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок платників податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.05.2025р. Отримання змісту з даного Протоколу, на думку позивача, надало б можливості підтвердити той факт, що під час розгляду комісією заперечень не було надано нових документів та не повідомлено про обставини, що не були відомі під час безпосереньої перевірки, розпочатої Наказом від 11.11.2024р №562-п та продовженої Наказом від 26.03.2025р №2045-п.
Звернуто увагу на те, що під час дослідження Наказу в межах справи 160/15198/25 за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна було встановлено також інші порушення, допущені контролюючим обраному, а саме, в наказі не вказано місце проведення перевірки. Матеріалами справи було підтверджено, що адреса місцезнаходження відповідача: 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Лесі Українки (колишня назва - пр.Пушкіна), буд. 20. Водночас, з акту відмови у допуску до перевірки вбачається, що посадовою особою контролюючого органу вихід здійснено за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 8. Зауважено, що в межах розгляду справи №160/15198/25 судом на підставі дослідження наданих доказів у їх сукупності було встановлено необґрунтованість заяви ГУ ДПС у Дніпропетровській області та відмовлено в задоволенні заяви рішенням від 26.05.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року відмовлено в задоволенні заяви Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №160/15243/25.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що КП «Дніпродорсервіс» ДМР є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 31.03.2004 №15/16, і перебуває на податковому обліку як платник податків у стані припинення з 01.03.2021.
Наказом ГУ ДПС від 29.04.2021 №1963-п було призначено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Дніпродорсервіс» ДМР.
Термін перевірки неодноразово переносився та поновлювався, зокрема, наказами від 05.05.2021 №1994-п, від 11.11.2024 №562-п та від 26.03.2025 №2045-п.
За результатами цієї перевірки було складено Акт №1697/04-36-07-07-03/32835620 від 11.04.2025, який позивач отримав 22.04.2025.
Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, КП «Дніпродорсервіс» ДМР 05.05.2025 подало Заперечення до Акта перевірки від 05.05.2025 №05/05-1.
Розгляд Заперечень відбувся 15.05.2025 за участю голови комісії з припинення КП «Дніпродорсервіс» ДМР Хачікян М.П. та члена комісії Мар'яненко Т.А. Станом на 22.05.2025, відповідач не надав позивачу письмової відповіді за результатами розгляду Заперечень, незважаючи на відповідний запит позивача.
За результатом розгляду Заперечень, ГУ ДПС винесено Наказ від 19.05.2025 №3400-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Дніпродорсервіс» ДМР на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
22.05.2025 посадова особа ГУ ДПС - головний державний інспектор відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Пелих Вікторія прибула для початку проведення нової перевірки.
КП «Дніпродорсервіс» ДМР відмовило у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, зробивши відповідний запис на копії оскаржуваного наказу. Підставою для відмови позивач вказав те, що наказ є протиправним та суперечить нормам статті 81 ПК України, зокрема, відсутні обов'язкові реквізити, такі як мета та період діяльності, який буде перевірятися; відсутні питання, що стали предметом оскарження. Також зазначено про не ознайомлення позивача з відповіддю за результатами розгляду заперечень станом на 22.05.2025 року. Та зазначено про те, що в запереченнях на акт перевірки КП «Дніпродорсервіс» ДМР не посилається на нові осбавини, що не були досліджені під час перевірки та неможливості їх обов'язкого розгляду без проведення перевірки.
Згідно з доводами позивача, акт про відмову в допуску до проведення перевірки не складався та не надавався на підпис голові комісії з припинення протягом часу перебування посадових осіб ГУ ДПС на території підприємства.
Вважаючи наказ Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025р №3400-п протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Згідно з п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно із підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку.
На підставі зазначеного у цьому пункті наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.
Наведена правова норма дозволяє дійти висновку, що проведення документальної позапланової перевірки на цій підставі є законним лише за умови дотримання сукупності умов, а саме: подання заперечень до акта перевірки або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення; наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки; неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки.
За умови наявності сукупності усіх цих вимог, проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 ПК України є правомірним. Водночас законодавець передбачає ще один спосіб захисту від зловживань посадовими особами податкового органу - обмежує предмет такої перевірки виключно питаннями, що стали предметом оскарження.
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
При цьому, приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб'єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
При цьому, абзац п'ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому, реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
Сліз зазначити, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 відступила від висновків про те, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача та доказів допуску контролюючого органу до її проведення на підставі спірного наказу, відтак, спірний наказ, як акт індивідуальної дії, не реалізовано його застосуванням, а тому, його оскарження є належним та ефективним способом захисту права платника податків.
Щодо законності призначення перевірки на підставі заперечень (пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України).
Судом досліджено зміст спірного Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025р №3400-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради (код за ЄДРПОУ 32835620)» та вставлено наступне.
Наказ від 19.05.2025 №3400-п був винесений відповідачем у зв'язку з отриманням заперечень Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради від 05.05.2025 року №05/05-1 (вх.№55953/6 від 05.05.2025) на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 11.04.2025 року відповідно до п. 191. 1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України. Наказано провести документальну позаплавнову виїзну перевірку позивача з 22 травня 2025 року з питань, що стали предметом розгляду заперечень, тривалістю 10 робочих днів.
Суд звертає увагу на розбіжності у доводах відповідача. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач в якості підстав проведення перевірки посилається на підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України (у зв'язку із виявленням недостовірності даних у податкових деклараціях та ненаданням відповіді на запит). Однак згідно з Наказом від 19.05.2025 №3400-п, він був виданий за підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України (у зв'язку з отриманням заперечень на акт перевірки). На думку суду, така суперечність у позиції відповідача ставить під сумнів обґрунтованість призначення перевірки.
Суд оцінює правомірність оскаржуваного наказу, виходячи з тієї підстави, яка безпосередньо зазначена в ньому, тобто пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Як вже було зазначено, відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка може бути здійснена, якщо платник податків подав заперечення до акта перевірки або скаргу на податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів перевірки, та якщо платник податків у своїх запереченнях (скарзі) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.
Отже, суд наголошує на сукупності умов, які мають бути дотримані для правомірного призначення перевірки за цією нормою: подання заперечень до акта перевірки або скарги; наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки; вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час попередньої перевірки; неможливість перевірки таких обставин без проведення нової перевірки.
Згідно з абз. 2 пп. 86.7.1. п. 86.7 ст. 87 ПК України, розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання Протоколу засідання Комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок платників податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.05.2025р., позивачем було направлено звернення на адресу контролюючого органу з відповідним листом про надання документів від 22.05.2025р №05/05-2.
Станом на 22.05.2025р. на податкову адресу позивача відповідна відповідь за результатами розгляду заперечень на Акт №1697/04-36-07-07- 03/32835620 не надходила.
Також, з метою отримання відповіді за результатами розгляду заперечень від 05.05.2025р №05/05-1 позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 22.05.2025р. №22/05-1 про надання відповіді з доказами надсилання.
Встановлено, що станом на час розгляду справи, всупереч абз. 2 п. 86.7.1. п. 86.7 ст. 87 ПК України, позивача не було ознайомлено з результатом розгляду заперечень від 05.05.2025р. №05/05-1 на Акт №1697/04-36-07-07-03/32835620, в яких була б викладена аргументація підстав врахування чи неврахування заперечень під час прийняття рішення комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок платників податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.05.2025р.
Ненадання такої відповіді є, на переконання суду, процедурним порушенням з боку контролюючого органу, що позбавляє платника податків можливості належним чином ознайомитися з мотивами врахування чи неврахування його заперечень.
Судом також встановлено, що у своїх запереченнях від 05.05.2025 №05/05-1 позивач не ставив питання перегляду та вивчення нових документів або обставин, що не були досліджені під час основної перевірки. Заперечення стосувалися фактичних обставин та процесуальних порушень, допущених контролюючим органом під час попередньої документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: неповнота змісту акта перевірки, передбаченого Порядком №727 (відсутність інформації про складання протоколів про адміністративні правопорушення); перенесення строків, перевищення тривалості проведення перевірки, пропуск строку на поновлення перевірки (зокрема, тривалість перевірки перевищила встановлені п. 82.2 ст. 82 ПК України 10 робочих днів (з можливістю продовження на 5 днів), склавши 16 робочих днів; значний пропуск строку на поновлення перевірки (301 день) після отримання інформації про доступ до вилучених документів, що суперечить п.1.4.7.1 Методичних рекомендацій ДПС.
Отже, суд вважає, що жодне з перелічених питань не вимагало проведення нової документальної позапланової виїзної перевірки для їх з'ясування, оскільки вони стосуються належності та правомірності дій самого контролюючого органу та оцінки вже наявних даних.
Таким чином, суд вважає, що підстави для призначення оскаржуваної перевірки згідно з пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, були відсутні.
Натомість, за результатом розгляду Заперечень від 05.05.2025р №05/05-1 ГУ ДПС у Дніпропетровській області в порядку та на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем було винесено спірний Наказ від 19.05.2025р. №3400-п.
Разом з тим, суд зазначає, що спірний Наказ був оформлений з порушенням вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, оскільки він не містить обов'язкових реквізитів, таких як період діяльності, який буде перевірятися, мети перевірки.
Жодних пояснень із документальним підтвердженням обставин, які б спростовували факт неправомірного призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі Наказу від 19.05.2025р №3400-п, відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки у даній справі оспорюється рішення, прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому, оскаржуваний наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025р №3400-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради (код за ЄДРПОУ 32835620)» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025р №3400-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради (код за ЄДРПОУ 32835620)».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник