17 липня 2025 рокуСправа №160/33095/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітряних Сил, буд.6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 16 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 року № 29/в, про відмову у ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї (дружині) загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок захворювання, яке призвело до смерті, пов'язаного із захистом Батьківщини в сумі 15 000 000,00 грн;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як члену сім'ї (дружині) загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок захворювання, яке призвело до смерті, пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 15 000 000,00 грн. та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням вже проведеної виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що чоловік позивача приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
Під час проходження військової служби чоловік позивача помер внаслідок захворювання «Гострий некротичний панкреатит. Ферментативний перитоніт. Інтоксикаційний шок».
Позивач звернулась до Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до якого призначено та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть чоловіка позивача (2022 рік) в сумі 1 240 500,00 грн.
Позивач вдруге звернулась до відповідача стосовно виплати одноразової грошової допомоги у новому розмірі 15 000 000, грн з урахуванням вже виплаченої допомоги, проте відповідач відмовив з підстав відсутності зв'язку смерті чоловіка для здійснення виплати одноразової допомоги, з чим позивач не погоджується, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 19 грудня 2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 20 січня 2025 року суд продовжив відповідачу процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 160/33095/24 на 10 днів з моменту отримання копії такої ухвали.
03.02.2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, де позов не визнав, та вказав, що
Ухвалою від 24 лютого 2025 року суд вирішив подальший розгляд адміністративної справи № 160/33095/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 18 березня 2025 року 11-30 год.
Суд переніс розгляд справи на 15.04.2025.
Ухвалою від 15 квітня 2025 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 160/33095/24 на 30 днів. Призначив підготовче засідання на 08 травня 2025 року об 13 год. 10 хв.
Суд переніс розгляд справи на 08.05.2025, 29.05.2025.
Ухвалою від 08 травня 2025 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/33095/24 та розпочати розгляд справи по суті. Призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні 29 травня 2025 року.
Суд переніс розгляд справи на 17.07.2025 .
Представники сторін в судове засіданні не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
11 березня 2022 року, чоловіка позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було призване на військову службу під час мобілізації до Збройних Сил України.
Під час проходження військової служби, чоловік позивачки приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
26 вересня 2022 року, під час проходження військової служби, чоловік позивачки помер внаслідок захворювання «Гострий некротичний панкреатит. Ферментативний перитоніт. Інтоксикаційний шок».
Відповідно до витягу з протоколу № 2573 від 10 листопада 2022 року засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв, слідувало, що захворювання, яке призвело до смерті мого чоловіка, пов'язане з проходженням військової служби.
Позивач звернулася до відповідача Міністерства оборони України щодо виплати мені одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану».
15 вересня 2023 року відповідач призначив та виплатив позивачці одноразову грошову допомогу, як дружині померлого військовослужбовця в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, якому настала смерть мого чоловіка (2022 рік) в сумі 1 240500,00 грн.
Позивач вдруге звернулася до відповідача щодо виплати позивачці одноразової грошової допомоги у новому розмірі 15 000000,00 грн. з врахуванням вже виплаченої допомоги у розмірі 1 240500,00 грн. відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністр України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особа рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Відповідно до витягу з протоколу від 25 жовтня 2024 року № 29/в засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплате одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, позивачу в пункті 16 протоколу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 року № 975, з підстав того, що зміна причинного зв'язку смерті чоловіка позивача не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги, оскільки чинним законодавством не передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі зміни причинного зв'язку смерті (передбачено у разі зміни групи інвалідності або ступеї втрати працездатності без встановлення інвалідності), а тому враховуючі, що позивач отримала одноразову грошову допомогу у розмірі 500-кратного прожиткового мінімумів, тому підстав для здійснення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги не має.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо повернення без реалізації документів щодо виплати одноразової грошової винагороди в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( далі- Закон№2011-ХІІ), у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №2011-ХІІ його дія поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Пунктами 1-3 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби; загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Згідно з частиною дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної вище статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок, яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом 4 Порядку № 975 аналогічно до положень пунктів 1-3 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ, встановлено, що одноразова грошова допомога призначається, зокрема, у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби.
Як вже встановив суд, померлий ОСОБА_2 , у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, був мобілізований та виконував обов'язки військової служби. Захворювання та причина його смерті пов'язаназ проходженням військової служби. Тобто смерть настала в період проходження ним військової служби.
Разом з тим, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги матері померлого ОСОБА_2 вказала на відсутності підстав для її виплати, оскільки солдат ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, яке не пов'язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, право на отримання одноразової грошової допомоги має визначатися відповідно до статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р №975.
Відповідно до частини першої статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
При цьому частина перша статті 16-4 Закону №2011-XII містить чітких перелік обставин за яких спірна допомога не здійснюється.
Аналогічні положення містяться в пункті 19 Порядку № 975.
З огляду на вищевказані положення, суд вважає за необхідне зазначити, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у встановлених законом випадках.
Разом з тим, така виплата не здійснюються за обставин, встановлених у частині першій статті 16-4 Закону №2011-XII.
Таким чином, із системного аналізу положень Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, якими регулюються спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державною одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, якщо смерть є наслідком обставин, наведених у частині першій статті 16-4 Закону №2011-XII.
З матеріалів справи слідує, що згідно із Витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2573 від 10.11.2022 встановлено Захворювання старшого солдата ОСОБА_2 , 1969 року народження, «Гострий некротичний панкреатит, Ферментативний перитоніт, Інтоксикаційний шок», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами: актом службового розслідування в/ч НОМЕР_2 № 407 від 27.09.2022р., лікарським свідоцтвом про смерть № 461 від 27.09.2022р., свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 29.09.2022р., - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
В подальшому, було відмінено дане рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії та прийнято нове - Витяг з протоколу засідання 18 Регіональної військоволікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 3247 від 25.07.2023 встановлено Захворювання старшого солдата ОСОБА_2 , 1969 року народження, «Гострий некротичний панкреатит, Ферментативний перитоніт, Інтоксикаційний шок», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено медичними та військовообліковими документами: актом службового розслідування в/ч НОМЕР_2 № 407 від 27.09.2022р., лікарським свідоцтвом про смерть № 461 від 27.09.2022р., свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 29.09.2022 року, - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
Положення постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 містять приписи у яких випадках спірна виплата проводиться, зокрема у пункті 2 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених упункті 1цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених устатті 16-1Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених упункті 1цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). Постанова набрала чинності 24.02.2022.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
На підставі досліджених судом документів, що визначають причини смерті військовослужбовця, суд доходить висновку про те, що смерть ОСОБА_2 знаходиться у прямій залежності із проходженням військової служби та пов'язана із захистом Батьківщини. З огляду на це, суд зробив висновок, що пункт 16 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 року № 29/в, про відмову у ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї (дружині) загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок захворювання, яке призвело до смерті, пов'язаного із захистом Батьківщини в сумі 15 000 000,00 грн, є протиправним і підлягає скасуванню.
Частиною третьої статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги , як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) чоловіка ОСОБА_2 , пов'язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітряних Сил, буд.6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 16 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25 жовтня 2024 року № 29/в, про відмову у ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї (дружині) загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок захворювання, яке призвело до смерті, пов'язаного із захистом Батьківщини в сумі 15 000 000,00 грн.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) чоловіка ОСОБА_2 , пов'язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог позивача - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп), сплачений відповідно до квитанції від 11.12.2024.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено року 01.08.2025.
Суддя С.В. Ніколайчук