м. Вінниця
01 серпня 2025 р. Справа № 120/4257/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1); Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025650009128 від 22.03.2024 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років.
Ухвалою судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.
Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, у яких просили відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення мотивують тим, що пільговий стаж позивача станом на 11.10.2017 року становить 09 років 09 місяців 23 дні, який є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою від 14.03.2024 щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025650009128 від 22.03.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж заявниці становить 35 років 07 місяців 03 днів, пільговий стаж роботи станом на 11.10.2017 року становить 09 років 09 місяців 23 дні. До страхового стажу не зараховано всі період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.07.1985 з 18.09.1989 по 15.12.1991, оскільки в записі про звільнення наявне виправлення дати наказу.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами №1788-XII та №1058-IV.
Згідно з пунктом 1 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 №1931-XII введено в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення": з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.
Статтею 2 Закону №1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Відповідно до пункту 2-1 розділу ХV «Перехідні положення» Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
На підставі статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стаж і роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 Закону №1788-XIІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядок №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній відповідних записів.
Спірними періодами роботи, які просить зарахувати позивач до пільгового стажу є: період проходження військової служби з 26.11.1986 по 13.12.1988 та з 12.10.2017 по 04.03.2024.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач, зокрема займав наступні посади:
з 26.11.1986 по 13.12.1988 - служба в Радянській Армії;
з 15.07.2011 по 04.03.2024 - оглядач-ремонтник вагонів 5 розряду вагонне депо Козятин.
Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років професії і посади робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників.
Згідно з роз'ясненням «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років» №6804 від 25.03.2003 Управління пенсійного забезпечення Міністерства праці та соціальної політики України, відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ деякі категорії працівників, які безпосередньо займаються організацією перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, мають право на пенсію за вислугу років, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо займаються організацією перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583, зокрема, передбачені посади: машиністи і помічники машиністів тепловозів, машиністи і помічники машиністів електровозів, машиністи і помічники машиністів дизель-поїздів, машиністи і помічники машиністів електропоїздів (секцій).
Таким чином, право на призначення пенсії за вислугу років мають робітники локомотивних бригад після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Щодо не зарахування до спеціального стажу позивача періоду проходження служби в Радянській армії з 26.11.1986 по 13.12.1988 суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що 10.11.1986 позивач був звільнений із займаної посади у зв'язку з призовом до рядів Радянської Армії та з 26.11.1986 по 13.12.1988 проходив строкову військову службу в Радянській Армії
З огляду на вказане суд зазначає, що у ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З аналізу вищевикладеної норми вбачається, що обов'язковою умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, різновидом якої є пенсія за вислугу років, є, зокрема, робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на строкову військову службу.
Водночас, ч. 3 ст. 36 КЗпП УРСР було передбачено, що однією з підстав припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2019 року по справі №450/3061/16-а.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач на момент призову на строкову військову службу до Радянської Армії працював на посаді помічника слюсаря з ремонту рухомого складу, слюсар по ремонту рухомого складу Локомотивне депо Козятин, а отже зазначений період підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача за спеціальністю.
Також, суд досліджуючи зміст оскаржуваної відмови, встановлено, що відповідачем зазначено, що пільговий стаж роботи позивача підлягає обрахунку саме по 11.10.2017 (дата набрання чинності Закону №2148).
Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, виходячи з наступного.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» № 2148-VIII від 03.10.2017 (набрав чинності 11.10.2017) Розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктом 2-1 та визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Вказаною нормою лише збережено гарантії пенсійного забезпечення певної категорії осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають всі підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, вказаною нормою не було внесено жодних змін до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому остання підлягає застосуванню саме у редакції, що відновлена за рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.2019.
Отже, доводи відповідача, що пільговий стаж роботи позивача підлягає обрахунку саме по 11.10.2017 є помилковими.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 15.07.2011 по 04.03.2024 на посаді оглядач-ремонтник вагонів 5 розряду вагонне депо Козятин та прийнято відмову у призначенні пенсії.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025650009128 від 22.03.2024 року про відмову в призначенні позивачеві пенсії за вислугу років не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача-1 призначити пенсію за вислугу років, суд зазначає, що спірне рішення відповідача-2 прийняте без повного з'ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем, самостійно здійснивши розрахунок стажу позивача для призначення пенсії, суд перебере на себе повноваження Пенсійного фонду, який наділений дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), що є неприпустимим, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної вимоги.
Також на даному етапі зазначена вимога позивача є передчасною.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
При цьому, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди з 26.11.1986 по 13.12.1988, а також з 12.10.2017 по 04.03.2024 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.а ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, на користь позивача сплачену ним суму судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 605,60грн. (по 302,80 грн. з кожного).
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025650009128 від 22.03.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, що передбачені списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. №583 періоди: з 26.11.1986 по 13.12.1988, з 12.10.2017 по 04.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2024 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302,80грн. (триста дві гривні вісімдесят копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302,80грн. (триста дві гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович