Справа 127/23927/25
Провадження 2-а/127/206/25
31 липня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Каленяк Р.А., дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про скасування постанови серії ЕНА № 05318890 від 20.07.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, -
30.07.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до УПП у Вінницькій області, про скасування постанови серії ЕНА № 05318890 від 20.07.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Позов відділом прийому суду передано судді 31.07.2025.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
В даному випадку, відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Велика Палата ВС у постанові від 18 квітня 2020 року № 543/775/17 відступила від попередньої правової позиції, визначивши, що за оскарження адмінпостанов необхідно платити судовий збір. Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу про скасування постанови про адміністративне правопорушення в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Також, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви оригіналу постанови (наданої йому інспектором) серії ЕНА № 05318890 від 20.07.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки надана копія постанови серії ЕНА № 05318890 є не читабельною, у зв'язку з чим суду не представляється можливим ознайомитись із змістом вказаної постанови.
Крім того, в матеріалах позову відсутні належні обґрунтовані докази, які підтверджують, що у провадженні судів України та інших органів, які в межах своєї компетенції вирішують спори, не має справи зі спору між позивачем та відповідачем про той же предмет і з тих же підстав, а так само відсутні рішення цих органів з такого спору.
До того ж, відповідно до частини першої та четвертої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся з позовом до УПП у Вінницькій області.
У постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а, Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капрал поліції Кушнір Віталій Михайлович, який уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Натомість, позивачем в якості відповідача у позовній заяві визначено УПП у Вінницькій області.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на необхідність визначення відповідача виходячи з характеру правовідносин та позовних вимог.
Крім того, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем не надано підтверджуючих даних щодо місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, до позовної заяви не долучено належно засвідчених копій доказів (документів), як того вимагає ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України, зокрема, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55 передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
До того ж, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем не зазначено повне найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти позивача та відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про скасування постанови серії ЕНА № 05318890 від 20.07.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП - залишити без руху, надавши позивачу строк в п'ять днів з часу отримання копії даної ухвали, для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя