Справа 127/23801/25
Провадження 1-кс/127/9613/25
31 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020010000581 внесеного до ЄРДР 02.04.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниця, Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 12025020010000581 внесеного до ЄРДР 02.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», зловживаючи своїм службовим становищем,здійснила розтрату майна юридичної особи за наступних обставин.
Відповідно до пункту 1.2 затвердженого статуту ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» Товариство створено Учасниками, для здійснення діяльності з метою одержання прибутку. Для досягнення мети своєї діяльності Товариство має право вчиняти будь-які дії, укладати будь-які договори, контракти, угоди (в тому числі зовнішньоекономічні) в межах чинного законодавства України. Товариство має право здійснювати будь-яку діяльність не заборонену чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 1.5 даного статуту, Учасниками Товариства є: ОСОБА_7 .
Відповідно до пункту 1.6 даного статуту, Товариство набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Відповідно до пункту 1.7 даного статуту, Товариство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із власним найменуванням та ідентифікаційним кодом, кутовий штамп, емблему, бланки, товарний знак, поточний, валютний та інші рахунки в банківських установах, а також інші атрибути юридичної особи відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 1.11 даного статуту, Установчим документом товариства є статут.
Відповідно до пункту 29.1 даного статуту, У Товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - Директор. Директор Товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
Відповідно до пункту 29.2 даного статуту, До компетенції Директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів Учасників та наглядової ради Товариства (у разі утворення), зокрема:
- розробляє поточні плани діяльності Товариства і заходи, що є необхідними для вирішення його завдань;
- затверджує штатний розклад, посадові оклади співробітників, встановлює показники, строки та розмір їх преміювання;
- приймає на роботу та звільняє з роботи співробітників Товариства і застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення;
- затверджує ціни на продукцію та тарифи на послуги;
- видає накази, затверджує нормативні акти, що визначають відносини між підрозділами і філіями Товариства;
- подає на затвердження Загальних зборів Учасників річний звіт та баланс Товариства;
- забезпечує виконання рішень Загальних зборів Учасників;
- розпоряджається майном та коштами Товариства;
- укладає будь-які угоди та інші юридичні акти, видає довіреності, відкриває в банках поточний та інші рахунки;
- користується правом підпису фінансових документів Товариства;
- обґрунтовує порядок розподілу прибутку, дивідендів, засобів покриття збитків;
- здійснює інші дії, спрямовані на досягнення мети Товариства в компетенції.
Наказом №05-К від 21.05.2024 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський центр гідроізоляції» (код ЄДРПОУ 43234885, юридична адреса: м. Вінниця, вул. Гонти 26/1) в особі ОСОБА_8 , прийнято на посаду голосного бухгалтера на постійне місце роботи ОСОБА_4 з 22 травня 2024 року.
Так, 22.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський центр гідроізоляції» в особі директора ОСОБА_8 , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і громадянкою ОСОБА_4 , з іншої сторони, укладено трудовий договір №4/24, відповідно до якого ОСОБА_4 прийнято на посаду головного бухгалтера Товариства.
Окрім того, 22.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський центр гідроізоляції» в особі директора ОСОБА_8 , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і громадянкою ОСОБА_4 , з іншої сторони, укладено договір № 05-22 про повну матеріальну відповідальність.
Відповідно до пункту 1 даного договору, Працівник, що обіймає посаду головного бухгалтера та виконує роботу, безпосередньо пов'язану з використанням в процесі виконання робіт матеріалів, інструменту, обладнання, бере на себе повну матеріальну відповідальність при незабезпеченні збереження матеріальних цінностей, переданих йому Роботодавцем для використання в роботі.
Відповідно до пункту 2.1. та 2.3цього ж договору Працівник зобов'язується дбайливо ставитися до переданих йому для виконання робіт матеріальних цінностей Роботодавця і вживати заходів для відвернення заподіяння їм шкоди, а також вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки переданих йому для зберігання матеріальних цінностей.
Пунктом 2.5. даного договору передбачено, що Працівник зобов'язується у випадку виявлення нестачі матеріальних цінностей, псування майна чи нанесення іншої матеріальної шкоди з вини працівника, відшкодовувати заподіяну шкоду. Розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування, а також на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей, з обов'язковим складанням акту комісією, що складається з працівників підприємства, а, у разі необхідності також висновків спеціалістів. Відшкодування збитків відбувається шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підприємства.
ОСОБА_4 , будучи обізнаною, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, а саме Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, продовжений до 12.08.2025 до 05 години 30 хвилин,перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», маючи доступ до електронного ключа і паролю до системи електронного банківського кабінету вищезазначеного товариства, що був ввірений останній директором підприємства ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце, вирішила здійснити розтрату грошових коштів належних ТОВ «Подільський центр гідроізоляції».
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 27.07.2024о 11:49 год., перебуваючи за своїм робочим місцем у приміщенні ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», що за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти 26/1, маючи корисливий умисел на розтрату грошових коштів, належних ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», достовірно знаючи,що товари ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» у ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» 27.07.2024 не придбавались, діючи умисно, за допомогою робочого комп'ютера та наданих їй електронного ключа і паролю до системи електронного банківського кабінету ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» у банківській установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», без дозволу директора ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», в порушення пункту 2.1. договору № 05-22 про повну матеріальну відповідальність, створила платіжну інструкцію у вказаній мережі за №85 про перерахунок грошових коштів у сумі 46 876.76 гривень з банківського рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» на банківський рахунок № НОМЕР_2 , належний ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» вказавши підставу переказу «Оплата згідно рахунку №2-0021426 від 26.07.2024р; У сумі 39063.97 грн., ПДВ - 20% 7812.79 грн.», при цьому достовірно знаючи, що дані рахунки стосувались товарів, які замовлені нею для власного використання.
Окрім того, 30.07.2024 о 09:32 год., ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, пов'язану з розтратою грошових коштів ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», перебуваючи за своїм робочим місцем, що за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти 26/1, достовірно знаючи, що будь-які товари ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» у ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» 30.07.2024 не придбавались, діючи умисно, за допомогою робочого комп'ютера та наданих їй електронного ключа і паролю до системи електронного банківського кабінету ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» у банківській установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», без дозволу директора ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», в порушення пункту 2.1. договору № 05-22 про повну матеріальну відповідальність, втрутилася у роботу вказаної мережі та здійснила підробку електронного платіжної інструкції у вказаній мережі шляхом створення такої інструкції за №96 про перерахунок грошових коштів у сумі 12 738.50 гривень з банківського рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» на банківський рахунок № НОМЕР_2 , належний ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» вказавши підставу переказу «Оплата згідно рах. №0024454 від 27.07.2024р; У сумі 10615.42 грн., ПДВ - 20% 2123.08 грн.», при цьому достовірно знаючи, що дані рахунки стосувались товарів, які замовлені нею для власного використання.
Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного Бухгалтера ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», діючи умисно, з корисливих спонукань, здійснила розтрату грошових коштів на загальну суму 59 615,26 гривень, чим завдала матеріального збитку ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна, яке було в її віданні, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», діючи умисно, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам підприємства, із метою отримання товару на суму 12 738,50 гривень, замовленого в ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», та оплаченого 30.07.2024 шляхом переказу грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 належного ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» відповідно до платіжної інструкції № 96 про переказ грошових коштів, достовірно знаючи про необхідність надання представникам ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» довіреності від директора ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» за для отримання замовленого товару, усвідомлюючи, те що ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» будь-яких товарів у ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» не придбавав, у невстановлені досудовим розслідуванням час і місці, виготовила підроблену довіреність № 2 від 30.07.2024відповідно до якої останній надано право отримати замовлений товар відповідно до рахунку №0021454 від 27.07.2024, яку завірила власним підписом в графі «Головний бухгалтер» та підробила підпис директора ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» в графі «Керівник підприємства», тим самим склала завідомо неправдивий офіційний документ.
Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/102-25/11376-ПЧ від 25.06.2025, підпис в графі «Керівник підприємства ___ Віктор БІЛИЛІВСЬКИЙ» у Довіреності №2 від 30.07.2024 виконаний ймовірно гр.. ОСОБА_4 . Вирішити питання в категоричній формі не представляється можливим у зв'язку із: простою будовою досліджуваного підпису та недостатньою кількістю ознак для будь-якого категоричного висновку
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, тобто підроблення офіційного документа, який надає права, з метою використання його підроблювачем.
Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», діючи умисно, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам підприємства, із метою отримання товару на суму 12 738,50 гривень, замовленого в ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», та оплаченого 30.07.2024 шляхом переказу грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 належного ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» відповідно до платіжної інструкції № 96 про переказ грошових коштів, достовірно знаючи про необхідність надання представникам ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» довіреності від директора ТОВ «Подільський центр гідроізоляції» за для отримання замовленого товару, у невстановлені досудовим розслідуванням час і місці, однак не пізніше 01.08.2024 використала підроблену довіреність № 2 від 30.07.2024, надавши її представникам ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» та отримала товар, який самостійно замовила для власних потреб.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу.
При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку 29.07.2025 повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Вінниця, проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , громадянку України, раніше не судиму, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч.ч. 1, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Щодо достатності доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- Показами представника потерпілого ОСОБА_8 ;
- Документами, вилученими за результатами проведення тимчасового доступу в ТОВ «ЕПІЦНТР К» (видаткові накладні та довіреності);
- Показами свідків;
- Документами отриманими від ТОВ «Подільський центр гідроізоляції»;
- Висновком судової почеркознавчої експертизи;
- Іншими доказами у кримінальному провадженні.
КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (NechiporukandYonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. TheUnitedKingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного заходів забезпечення кримінального провадження, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
Враховуючи зібрані, на даний час докази у кримінальному провадженні, вважаю, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України є обґрунтованою.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 цього КПК України.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень та особу підозрюваної ОСОБА_4 вважаю, що наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що вона має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Вважаю, що тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення, може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. CzechRepublic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 у зв'язку із набуттям статусу підозрюваної та отримання примірнику клопотання про застосування запобіжного заходу з додатками, може оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, а також роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення, проте знаходяться у володінні самого підозрюваного, інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.
Наявність вказаних обставин, враховуючи стадію досудового розслідування, а також необхідність проведення слідчих дій щодо встановлення та отримання додаткових доказів, дають підстави стверджувати, що ОСОБА_4 може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності цього ризику необхідно враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
ОСОБА_4 має змогу впливати на свідків, які є працівниками ТОВ «Подільський центр гідроізоляції», ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», з метою зміни їх показів.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України запобіжний захід як особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Тому, з метою запобігання спробам підозрюваної ОСОБА_4 вчинити дії, визначені п. п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно останній обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Крім цього, згідно ст. 178 КПК України, слід взяти до уваги інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання підозрюваної, обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, обвинувачується;
3) міцність соціальних зв'язків ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України - якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
7) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
8) носити електронний засіб контролю.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним покладення на підозрювану ОСОБА_4 наступних, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків:
1) прибувати до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області до групи слідчих ВРУП ГУНП у Вінницькій області, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження, за першою вимогою (повісткою чи по телефону);
2) не відлучатися за межі Вінницького району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свогоперебування;
4) утримуватися від спілкування з посадовими особами ТОВ «Подільський центр ізоляції» та ТОВ «ЕПІЦЕНТ К», для недопущення впливу на свідків даного кримінального провадження;
Враховуючи вищевикладене, а тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання слідчого, слідчому судді пояснила, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, разом з тим по кримінальному провадженню існують ризики передбачені статтею 177 КПК України, зокрема підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні слідчому судді пояснила, що вину у вказаному кримінальному правопорушенні вона не визнає та жодного кримінального правопорушення вона не вчиняла, окрім того не заперечила проти задоволення клопотання слідчого.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_5 не заперечив проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання слідчого, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 179 КПК України, передбачає, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно вимог ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Разом з тим, приписами ч. 6 ст. 194 КПК України передбачено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетною до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружена, офіційно працевлаштована, раніше не судима, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що у разі незастосування до підозрюваної ОСОБА_4 дієвого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрювана обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім та зможе запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 179, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28 вересня 2025 року включно, в межах строків досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді визначити до 28 вересня 2025 року включно.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , такі обов'язки:
- прибувати до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області до групи слідчих ВРУП ГУНП у Вінницькій області, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження, за першою вимогою (повісткою чи по телефону);
- не відлучатися за межі Вінницького району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну місця свого перебування;
- утримуватися від спілкування з посадовими особами ТОВ «Подільський центр ізоляції» та ТОВ «ЕПІЦЕНТ К».
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків, зазначених у даній ухвалі, до останньої може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваної ОСОБА_4 здійснює слідчий, який проводить досудове розслідування кримінального провадження, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя