Справа № 463/5090/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1989/25 Доповідач: ОСОБА_2
31 липня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, у м. Львові, апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ст. 366-2 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
та його захисників-адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження застосування до ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», з визначенням розміру застави у сумі 8400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 435 200 гривень, та покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України.
Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 в період часу з 23 лютого 2023 року по 2 листопада 2023 року, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, будучи засновником та одночасно директором ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022», тобто службовою особою, знаходячись за юридичною адресою свого підприємства: м. Запоріжжя, вул. Краснова, 18, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, а саме достовірно знаючи, що його підприємство за його вказівкою змінило властивості меду натурального під час фасування, закупленого раніше у суб'єктів господарювання, тобто розуміючи, що мед не є по якості медом натуральним квітковим по своїм властивостям і якостям, і не пройшов належну перевірку щодо якості в лабораторних умовах військової частини НОМЕР_1 по усім показникам і вимогам ДСТУ 4497:2005, а також вимогам технічних умов У 8010185.001-2001 «Повсякденний набір сухих продуктів. Технічні умови», які були визначені в укладеному ним договорі із військовою частиною НОМЕР_2 про постачання комплектувальних складових до повсякденних наборів сухих продуктів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) №17 від 7 березня 2023 року, на виконання вимог укладеного ним вищевказаного договору, поставив замовнику - військовій частині НОМЕР_2 , неякісний мед на загальну суму 30510000 грн., який не відповідав по трьом показникам вимогам ДСТУ і технічним умовам, як того вимагали умови договору №17, тим самим свідомо порушивши умови договору і вимоги до маркування меду на упаковці стіків, неправомірно зазначивши, що мед є квітковим натуральним. Внаслідок вчинення вище вказаних неправомірних дій з боку ОСОБА_7 , Міністерству оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 30510000 (тридцять мільйонів п'ятсот десять тисяч) гривень.
Слідчий зазначав, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, складено 28 березня 2025 року та цього ж дня вручено ОСОБА_7 , в подальшому затримано його у порядку ст. 615 КПК України. 30 березня 2025 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 30512160 грн., строк дії ухвали до 26 травня 2025 року. 22 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20 липня 2025 року. Також до Личаківського районного суду м. Львова подано клопотання про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 28 вересня 2025 року.
Наголошував, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у скоєнні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами та на даний час продовжують існувати ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, що були підставою обрання останньому запобіжного заходу, а саме що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Зазначав, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому при визначенні підозрюваному розміру застави просив встановити такий з урахуванням виключності випадку, відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року задоволено частково клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_10 ..
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 вересня 2025 року включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 3000 (три тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 084 000 (дев'ять мільйонів вісімдесят чотири тисячі) гривень.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Запорізької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, а саме з свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , з підозрюваними ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_10 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_7 .
В доводах апеляційних скарг зазначають, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Наголошують, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, та не містить обов'язкових елементів складу злочину, а клопотання про продовження строку тримання під вартою не містить викладу обставин, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України, окрім того стороною обвинувачення не доведено неможливості застосування менш суворого запобіжного заходу.
Звертають увагу, що визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного.
Наголошують, що стороною обвинувачення не зазначено обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до завершення попереднього запобіжного заходу, не доведено, що заявлені ризик, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися.
Окрім того стверджують, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Зазначають, що слідчим суддею не надано оцінку аргументам сторони захисту.
Повідомляють, що підозрюваному 42 роки, він є особою з інвалідністю III групи, має проблеми із здоров'ям, потребує лікування, під час перебування в установі виконання покарань №19 його стан здоров'я погіршився, він неодноразово звертався із заяви про продовження його лікування. Проживає разом із дружиною та двома дітьми віком 13 та 2 року, у нього міцна родина, він утримує сім'ю, займається вихованням дітей, бере активну учать у громадському житті, має постійне місце роботи, має позитивні характеристики, був нагороджений медаллю «15 років сумлінної служби», пам'ятним нагрудним знаком командувача Повітряних сил ЗС України, відзнакою МЮ України «за сприяння ЗС України», грамотами.
Заслухавши доповідача, доводи захисників та підозрюваного на підтримку апеляційних скарг, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Згідно з матеріалами клопотання, яке на думку колегії суддів відповідає вимогам ст. 184 КПК України, встановлено, що другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за підозрою ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 за ч. 4 ст. 425 КК України, за підозрою ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 в період часу з 23 лютого 2023 року по 2 листопада 2023 року, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, будучи засновником та одночасно директором ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022», тобто службовою особою, знаходячись за юридичною адресою свого підприємства: м. Запоріжжя, вул. Краснова, 18, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, а саме достовірно знаючи, що його підприємство за його вказівкою змінило властивості меду натурального під час фасування, закупленого раніше у суб'єктів господарювання, тобто розуміючи, що мед не є по якості медом натуральним квітковим по своїм властивостям і якостям, і не пройшов належну перевірку щодо якості в лабораторних умовах військової частини НОМЕР_1 по усім показникам і вимогам ДСТУ 4497:2005, а також вимогам технічних умов У 8010185.001-2001 «Повсякденний набір сухих продуктів. Технічні умови», які були визначені в укладеному ним договорі із військовою частиною НОМЕР_2 про постачання комплектувальних складових до повсякденних наборів сухих продуктів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) №17 від 7 березня 2023 року, на виконання вимог укладеного ним вищевказаного договору, поставив замовнику - військовій частині НОМЕР_2 , неякісний мед на загальну суму 30510000 грн., який не відповідав по трьом показникам вимогам ДСТУ і технічним умовам, як того вимагали умови договору №17, тим самим свідомо порушивши умови договору і вимоги до маркування меду на упаковці стіків, неправомірно зазначивши, що мед є квітковим натуральним. Внаслідок вчинення вище вказаних неправомірних дій з боку ОСОБА_7 , Міністерству оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 30510000 (тридцять мільйонів п'ятсот десять тисяч) гривень.
28 березня 2025 року ОСОБА_17 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчої судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 березня 2025 року у справі №463/2959/25, провадження №1-кс/463/3080/25, в рамках вказаного кримінального провадження обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів з 28 березня 2025 року 20 год. 34 хв. до 26 травня 2025 року включно, визначено підозрюваному заставу 10090 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30512160 грн., у разі внесення застави покладено на підозрюваного ряд обов'язків.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 9 квітня 2025 року ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 березня 2025 року залишено без зміни.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 6 травня 2025 року у справі №463/5090/25, провадження №1-кс/463/4232/25, було відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21 травня 2025 року у справі №463/5090/24, провадження №1-кс/463/4733/25, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за підозрою військовослужбовців лабораторії безпечності харчових продуктів військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, за підозрою директора і засновника ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 28 липня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2025 року у справі №463/5090/24, провадження №1-кс/463/4732/25, продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 липня 2025 року включно, визначити підозрюваному заставу в розмірі 8400 (вісім тисяч чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25435200 (двадцять п'ять мільйонів чотириста тридцять п'ять тисяч двісті) гривень.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2025 року у справі №463/5090/24, провадження №1-кс/463/6252/25, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за підозрою військовослужбовців лабораторії безпечності харчових продуктів військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, за підозрою директора і засновника ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 28 вересня 2025 року.
11 липня 2025 року слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_10 за погодженням прокурора Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_18 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», з визначенням розміру застави у сумі 8400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25435200 гривень, та покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України.
15 липня 2025 року клопотання слідчого було задоволено частково слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова.
Ухвалюючи своє рішення про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повному об'ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_7 у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність продовження щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства, а саме: договір №17 про постачання комплектувальних складових до повсякденних наборів сухих продуктів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 7 березня 2023 року та додаткові угоди до такого, протоколи випробувань від 18 серпня 2023 року, 18 жовтня 2023 року, 26 жовтня 2023 року, 4 жовтня 2023 року, 21 вересня 2023 року, 2 вересня 2023 року, 5 серпня 2023 року, 14 липня 2023 року, 7 липня 2023 року, 26 травня 2023 року, акт службового розслідування від 5 квітня 2024 року, висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №3494-Е від 12 грудня 2024 року, експертні висновки №000588 д.к./24, №000587 д.к./24 та №000586 д.к./24 від 12 квітня 2024 року, протокол допиту у якості свідка ОСОБА_12 від 10 квітня 2025 року, ряд товаро-транспортних накладених за 2023 рік, акти відбору зразків продукції для проведення лабораторних досліджень за 2023 рік та супровідні листи директора ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» ОСОБА_7 за 2023 рік щодо скерування зразків харчових продуктів («Мед натуральний квітковий гатунок перший» 1/20 г), декларації виробника про якість меду квіткового, видані директором ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» ОСОБА_7 в 2023 році та рахунки на оплату послуг за договором №17 від 7 березня 2023 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Kudіa v. Poland» (2000) та «Buzadji v. Republic of Moldova» (2016), продовження тримання під вартою є допустимим за умови, якщо національні суди наводять конкретні й релевантні підстави, що обґрунтовують необхідність такого заходу. У даному випадку слідчий суддя надав докладну мотивацію щодо необхідності продовження запобіжного заходу, що відповідає як вимогам національного законодавства, так і критеріям, визначеним ЄСПЛ.
Перевіряючи доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та даних про особу підозрюваного.
Як убачається з матеріалів справи, клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 містить в собі обґрунтований виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися і тому подальше тримання під вартою останнього є виправданим та викладені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: що слідство на даний час не завершено, для встановлення істини у справі слідчий має провести та завершити ряд слідчих дій, які до даного етапу слідства провести не було можливості з об'єктивних причин, в тому числі необхідно отримати висновки судово-почеркознавчих експертиз, завершити розсекречення матеріалів негласних слідчих розшукових дій, що дійсно потребує значного часу.
Ураховуючи те, що слідчим обґрунтовано викладено припущення, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду оскільки злочин, який йому інкримінуються, є особливо тяжким, у разі доведення його вини може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до 12 років, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Окрім того, ОСОБА_7 будучи засновником та директором ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022», являється інвалідом 3 групи, та має всі законні підстави для виїзду за кордон, неодноразово виїжджав за кордон, що підтверджується інформацією 1 ОВ ТУ ДБР у м. Львові, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, окрім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може спілкуватися з іншими підозрюваними з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останньому допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, у зв'язку із тим, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_7 володітиме інформацією стосовно біографічних, даних свідків, які надали органу досудового розслідування покази, та матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, у тому числі на свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , на підозрюваних ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та на інших свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , у тому числі до своїх підлеглих, яких необхідно допитати під час досудового розслідування, та інших осіб шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на момент розгляду клопотання не зменшилися.
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на наявність обставин, зазначених в ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також те, що слідчим доведено, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечить виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав згідно з вимогами ст. 199 КПК України для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
В клопотанні зазначені законні та обґрунтовані підстави, які вказують на необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а також, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, що має надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про продовження строку тримання під вартою.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Окрім того колегія суддів звертає увагу, що на стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Окрім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. При цьому слід звернути увагу й на те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, визначати правильність кваліфікації дій підозрюваного. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У зв'язку із вище зазначеним не заслуговують на увагу аргументи сторони захисту, що підозра є необґрунтованою належними та допустимими доказами.
Наведене в апеляційних скаргах захисників не спростовує доводів обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його належна процесуальна поведінка може бути врахована в подальшому, в тому числі й при призначенні покарання.
Окрім того, колегія суддів враховує, що строк досудового розслідування продовжено до 28 вересня 2025 року і таке не може бути завершено до закінчення дії ухвали слідчого судді від 22 травня 2025 року про продовження запобіжного заходу, у зв'язку з особливою складністю провадження та необхідністю отримати висновки експертиз, проведення яких триває, розсекречення матеріалів негласних слідчих розшукових дій, при цьому строк тримання під вартою не перевищує дванадцяти місяців.
Наявність тих обставин, що підозрюваному ОСОБА_7 42 роки, він є особою з інвалідністю III групи, має проблеми із здоров'ям, потребує лікування, під час перебування в установі виконання покарань №19 його стан здоров'я погіршився, він неодноразово звертався із заяви про продовження його лікування. Проживає разом із дружиною та двома дітьми віком 13 та 2 року, у нього міцна родина, він утримує сім'ю, займається вихованням дітей, бере активну учать у громадському житті, має постійне місце роботи, має позитивні характеристики, був нагороджений медаллю «15 років сумлінної служби», пам'ятним нагрудним знаком командувача Повітряних сил ЗС України, відзнакою МЮ України «за сприяння ЗС України», грамотами, колегія суддів розцінює критично, оскільки такі не є безумовними підставами для відмови у продовженні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. Окрім того, колегія суддів вважає, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Що стосується стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_7 колегія суддів зазначає, що він має можливість отримувати медичну допомогу в медичній частині ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)». Разом із тим стороною захисту не надано достатніх доказів чи достовірних відомостей, які б свідчили про звернення підозрюваного до зазначеного підрозділу установи з відповідними скаргами на стан здоров'я або про ненадання йому необхідної медичної допомоги, чи відмову у наданні необхідної медичної допомоги, погіршення його стану здоров'я.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що доручення стороною захисту заяви про звернення до Європейського суду з прав людини на даному етапі провадження, не може розцінюватися як правова підстава ухвали слідчого судді. Водночас зазначене може бути сприйняте як спроба створення додаткового психологічного чи публічного тиску на колегію суддів апеляційного суду, що суперечить принципам незалежності судової влади та змагальності процесу. Колегія суддів виходить з того, що будь-які звернення до міжнародних інстанцій є правом учасників процесу, однак такі дії не повинні супроводжуватись маніпулятивною інтерпретацією фактів чи використовуватись для впливу на неупереджене здійснення правосуддя.
Щодо застави, то відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Хоч максимальна межа, вказана у п. 3 ч. 5 ст. 182 КК України, визначена до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є значною, така сума не завжди є достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні корупційних злочинів осіб.
Враховуючи особу ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого умисно, в умовах військового стану, ймовірну завдану шкоду в розмірі 30 510 000,00 грн., майновий стан підозрюваного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності виключного випадку та визначеного розміру застави в розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 084 000 грн., і такий з огляду на вчинені кримінальні правопорушення є обґрунтованим і не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні застави слідчим суддею надано оцінку відповідним обставинам, враховано майновий стан підозрюваного та його сім'ї, особу підозрюваного, який є директором ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022», раніше не судимий, можливу завдану шкоду в розмірі 30 510 000,00 грн., наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту про непомірний розмір застави для підозрюваного колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов'язків.
Окрім того, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що розмір застави, визначеної як альтернативного запобіжного заходу, вже було істотно зменшено - з 30 512 160 грн. до 9 084 000 грн. Таке зниження свідчить про реагування суду на зміну обставин справи, можливу зміну ризиків та фінансового становища підозрюваного. Це також узгоджується з принципами, закріпленими у практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до яких застава повинна бути реалістичною і не становити непропорційного обмеження права на свободу.
Зокрема, у справі «Toth v. Austria» (заява № 8365/78) ЄСПЛ наголосив, що розмір застави повинен визначатися з урахуванням особистих обставин підозрюваного, а не лише з огляду на характер злочину. У справі «Mangouras v. Spain» (заява № 12050/04) Суд підкреслив, що надмірна сума застави може мати ефект фактичного позбавлення волі, що суперечить статті 5 Конвенції.
Крім того, у справі «Nevmerzhitsky v. Ukraine» (№ 54825/00) ЄСПЛ визнав порушення статті 5 Конвенції, зокрема через відсутність належного обґрунтування необхідності тримання під вартою та неврахування альтернатив, таких як реалістична застава.
Таким чином, суттєве зменшення розміру застави є не лише процесуальним кроком, що демонструє належну оцінку ризиків та обставин, але також вказує на дотримання національними судами стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Інших доводів, які б безумовно свідчили про існування підстав для скасування ухвали слідчого судді, апеляційні скарги захисників не містить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 є законною та обґрунтованою, а такі апеляційні скарги захисника слід відхилити.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 липня 2025 року про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4