Справа № 449/780/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/472/25 Доповідач: ОСОБА_2
судового засідання
31 липня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
при розгляді у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про проведення судово-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 27 березня 2025 року про застосування примусових заходів медичного характеру щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжньої, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_8
особи, до якої застосовано ОСОБА_9
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7
законного представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10
потерпілої - ОСОБА_11
встановила:
у провадженні Львівського апеляційного суду перебуває справа провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 27 березня 2025 року про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Під час апеляційного розгляду захисником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано письмове клопотання про призначення по даному кримінальному провадженні амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 27 березня 2025 року про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру.
У клопотанні захисник просить призначити таку експертизу, проведення якої доручити експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (вул.Кульпарківська, буд.95, м.Львів, 79021). На вирішення експертизи поставити наступне питання: Чи потребує на даний час ОСОБА_6 за своїм психічним станом застосування до неї яких-небудь примусових заходів медичного характеру? Надати в розпорядження експертам матеріали кримінального провадження.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення ОСОБА_6 , її захисника - адвоката ОСОБА_7 та законного представника ОСОБА_10 на підтримку поданого клопотання, виступ прокурора ОСОБА_8 та пояснення потерпілої ОСОБА_11 , які заперечили проти задоволення клопотання, колегія суддів вважає, що таке не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У відповідності до ст. 94, ст. 101 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, а висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження.
Відповідно до ст.242,509 КПК України психіатрична експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання і, зокрема, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, до яких (обставин), зокрема, належать:1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо). При цьому, для визначення психічного стану обвинуваченого за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності проведення експертизи є обов'язковим. Статтею 92 КК України передбачено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема, до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільне небезпечні діяння.
Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічного хворого для себе або інших осіб визначено певні види примусових заходів медичного характеру, які можуть бути застосовані судом, а саме: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом (ст.94 КК). Відповідності до ч.3 ст.94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування в примусовому порядку. При цьому, примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів. Види примусових заходів медичного характеру, відповідно до ст. 94 КК України, застосовуються залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкостівчиненого діяння, з урахуванням ступеню небезпечності хворого для себе та інших осіб.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, сторона захисту ОСОБА_6 в суді першої інстанції не заявляла клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи, відтак, на думку колегії суддів дане клопотання в суді апеляційної інстанції заявлено передчасно. Окрім того, на даний час захисником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 не представлено даних, які б ставили під сумнів висновок судово-психіатричної експертизи № 344 від 30.04.2024 р. на час її проведення судовим експертом.
Ураховуючи вище наведене, пояснення сторін кримінального провадження та норми кримінального процесуального Закону України, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні обставини не є підставами для призначення експертизи, відтак у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 22,26,94,101, 419 КПК України, колегія суддів
постановила:
у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про проведення судово-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 27 березня 2025 року про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 , відмовити за безпідставністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4