Справа № 308/9897/25
31.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: захисника - адвоката - ОСОБА_5 , прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/519/25 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 липня 2025 року задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні №62025140160000383 - старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_8 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Космирин Тернопільської області, громадянина України, українця, із не повною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення раніше визначеної застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, до 05 серпня 2025 року включно.
Встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2025 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16.07.2025, із визначенням застави у розмірі 242 240 гривень.
Слідчий суддя дійшов висновку, що враховуючи характер повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу підозрюваного, який є раніше не судимим, вчинив умисний злочин проти встановленого порядку несення військової служби у період воєнного стану на території України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, вказані обставини, на думку слідчого судді, переконливо свідчать, що вказані прокурором ризики не зменшилися і виправдовують подальше його тримання під вартою.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_7 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою,що підлягає скасуванню.
Просить ухвалу слідчого судді скасуватита ухвалити нову ухвалу, за якою визначити підозрюваному розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_5 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прокурора, яка просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З наданих суду матеріалів вбачається, що витягом з кримінального провадження №62025140160000383 від 08.04.2025 року підтверджено, що органом досудового розслідування - Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2025 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16.07.2025, із визначенням застави у розмірі 242 240 гривень.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 був обраний з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно матеріалів клопотання, на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_7 , органом досудового розслідування зібрано ряд доказів, які вказують на можливу причетність останнього до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідні копії зібраних органом досудового розслідування доказів містяться в матеріалах клопотання.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 в собі обґрунтований виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, подальше тримання під вартою останнього є виправданим та наведено обставини, які вказують на перешкоджання завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу.
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на наявність обставин, зазначених в ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також те, що прокурором доведено, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечить проведення процесуальних дій і виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав згідно вимог ст. 199 КПК України для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочинів, в тому числі, тяжкість покарання - у разі визнання ОСОБА_7 , тому з огляду на тяжкість та характер вказаного кримінального правопорушення - це свідчить про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_7 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Тому вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведена органами досудового розслідування та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.
Колегія суддів обґрунтованим визнає висновок слідчого судді про те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема ризики того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_7 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Отже, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про необхідність збереження обраного запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 належним чином мотивовані та підтверджуються наданими матеріалами. В клопотанні зазначені законні та обґрунтовані підстави, які вказують на необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а також, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості злочину у вчиненні, якого підозрюється ОСОБА_7 , апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про продовження строку його тримання під вартою, з визначенням застави.
Переглядаючи законність прийнятого рішення в межах доводів поданої апеляційної скарги захисника про визначення непомірного розміру застави, колегія суддів вважає, що визначений розмір застави в повній мірі узгоджується з положеннями ст. 182 та ч. 3 ст. 183 КПК України.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Межі розміру застави залежать, зокрема, від ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється. При чому у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, що перевищує встановлені в законі граничні розміри.
Як вбачається з оскарженої ухвали, слідчий суддя під час її постановлення врахував обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, визначив заставу як альтернативний запобіжний захід, який на думку апеляційного суду її розмір є виправданим.
На даному етапі досудового розслідування, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про те, що розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде співмірним та пропорційним щодо конкретної особи, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження. Визначений слідчим суддею розмір застави здатен досягти цієї мети та зможе запобігти підтвердженим ризикам та об'єктивно встановленим у кримінальному провадженні даним щодо кримінально карної діяльності ОСОБА_7 .
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі і про майновий стан підозрюваного ОСОБА_7 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 апеляційним судом не встановлено.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції немає, а ухвалу суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 липня 2025 року,якою продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді