Справа № 297/3038/23
Іменем України
31 липня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Джуги С.Д.
суддів : Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,
розглянувши у порядку письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мензак Юлій Юлійович, на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 березня 2025 року у складі судді Гал Л. Л., у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу,-
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - повернуто заявнику.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мензак Юлій Юлійович, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд безпідставно повернув заяву про скасування судового наказу, оскільки поштове відправлення із вкладенням у вигляді судового наказу та відповідні додатки у справі № 297/3038/23 ОСОБА_1 ніколи не отримував, а тому про наявність такого дізнався тільки від державних виконавців Берегівського РВ ДВС, раніше про таке йому було невідомо.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, вказана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи заяву про скасування судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що боржником подано таку заяву з пропуском встановленого п'ятнадцятиденного строку для її подання та підстав для поновлення такого строку немає.
Однак колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Нормами ст.170 ЦПК України визначені форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Згідно з ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Частиною 2 ст. 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 ст.170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяв.
Аналіз приписів ст.170 та 171 ЦПК України свідчить про те, що у разі подання боржником заяви про скасування судового наказу після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.170 цього Кодексу, якщо до такої заяви додано клопотання про поновлення пропущеного строку, і суд не знайде підстав для поновлення такого строку, така заява у відповідності до ч.2 ст. 171 ЦПК України повертається заявнику.
Однак, у разі, якщо заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст.170 ЦПК України, і до такої заяви у відповідності до п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України не додано клопотання про поновлення пропущеного строку, то така заява згідно положень ч.6 ст.170 ЦПК України повертається без розгляду.
Главою 6 розділу 1 ЦПК України унормовано загальне застосування процесуальних строків у цивільному судочинстві. Так, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.6 ст. 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 вересня 2023 року Берегівським районним судом Закарпатської області у справі № 297/437/22 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 3 582 грн. та судові витрати.
Згідно довідки пошти із штемпелем дати 01 березня 2024 року про причини повернення/досилання поштового відправлення з копією судового наказу адресованого боржнику ОСОБА_1 зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.15).
Відтак, датою вручення судового рішення - судового наказу боржнику ОСОБА_1 у відповідності до п. 4 ч.6 ст. 272 ЦПК України вважається 01 березня 2024 року.
04 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування судового наказу, виданого 06 вересня 2023 року, тобто з пропуском визначеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Колегія суддів звертає увагу, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, подання заявником у відповідності до п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку.
Повертаючи заяву про скасування судового наказу, суд першої інстанції вказав, що боржником подано таку заяву з пропуском встановленого п'ятнадцятиденного строку для її подання та підстав для поновлення такого строку немає.
В даному випадку заяву про скасування судового наказу подано заявником після спливу строку, передбаченого ч.1 ст.170 ЦПК України, однак у відповідності до п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви не було додано клопотання про поновлення пропущеного строку, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для вирішення питання наявності чи відсутності підстав поновлення такого строку, та судом передчасно зроблено висновки про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку.
Таким чином, з врахуванням того, що у порушення приписів п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу заявником не додано клопотання про поновлення пропущеного строку, відтак дану заяву судом першої інстанції вирішено у неналежний процесуальний спосіб, оскільки за відсутності доданого до заяви про скасування судового наказу клопотання про поновлення пропущеного строку суд першої інстанції щодо поданої заяви повинен був застосувати процесуальні наслідки передбачені ч. 6 ст. 170 ЦПК України з постановленням ухвали про її повернення без розгляду.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції з урахуванням вищенаведених підстав підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись нормами статей 367, 368, 379, 381-384, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мензак Юлій Юлійович, задовольнити.
Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 березня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 липня 2025 року.
Головуючий:
Судді: