Справа № 138/1469/25
Провадження № 33/801/787/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ясінський Ю. А.
Доповідач: Стадник І. М.
Іменем України
01 серпня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Пограничного Артура Михайловича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Погребище Вінницької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , громадянина України, українця,
встановив:
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 через свого захисника - адвоката Пограничного А.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях як водія події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки, як вважає захисник, долучені відеозаписи не є безперервними, а відтак і належними та допустимими доказами. Відеозаписами підтверджується лише факт відмови від проходження медичного огляду, проте жодним чином не підтверджено факт керування авто.
В судовому засіданні захисник - адвокат Мороз С.О. вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити.
Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 341860 водій ОСОБА_1 26.05.2025 о 02 год. 12 хв. по вул. Урочище Лісове, 1 в с. Яришів Могилів-Подільського району Вінницької області керував транспортним засобом «БМВ 320D», д.н.з. НОМЕР_1 , в комендантську годину з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за частиною 1 статті 130 КпАП України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і , при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Зазначені вище вимоги особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення виконані, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою - інспектором Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Нагородняком В.П.
Водночас ОСОБА_1 від підпису відмовився.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статтею 130 КпАП України, така підтверджується також:
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.05.2025;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-рапортом інспектора з РПП СПД №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Нагородняка В. від 26.05.2025;
-диском з відеозаписами нагрудних камер та відеореєстратору службового автомобіля.
Так, під час перегляду в апеляційному суді відеоматеріалів, зокрема відеореєстратора, встановлено, що службовий автомобіль працівників поліції рухається в темну пору доби по дорозі, з обох боків якої лісосмуга і на якій відсутні будь які інші транспортні засоби.
Проїхавши певну частину дороги працівники поліції зупинились перед перехрестям, оскільки побачили автомобіль, що рухався позаду. На другому відеозаписі зафіксовано світло фар автомобіля, який наближається до патрульного авто ззаду.
Із відеозапису нагрудної камери зафіксовано, як працівники поліції підійшли до автомобіля, що стояв із ввімкненими фарами та працюючим двигуном, за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 , у якому останні впізнали особу, що викликала їх на врегулювання ситуації, яка виникла у нього з дружиною.
Відповіді на питання інспектора поліції куди водій прямує, ОСОБА_1 не надав, натомість почав з'ясовувати питання, яким чином вирішилося його звернення і які дії були проведені працівниками поліції.
Під час спілкування з водієм, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, нечітка мова, хода, різкий запах алкоголю, про які поліцейські озвучили ОСОБА_1 та запропоновано пройти медичний огляд, на що останній категорично відмовився і почав стверджувати, що нікуди не їхав.
При цьому на відео чітко видно, що ОСОБА_1 дійсно перебував в нетверезому стані, його поведінка була неадекватною, він вів себе зухвало, виражався нецензурною лайкою на адресу поліцейських та погрожував фізичною розправою. Такі дії змусили інспекторів РПП СПД №1 викликати додатковий наряд поліції.
Вказаний відеозапис, що складається із трьох файлів, є належним доказом у справі, оскільки на ньому чітко зафіксовані факти, які мають значення для правильного вирішення справи: встановлення особи водія, складення протоколу про адміністративне правопорушення, ознайомлення з ним.
Зафіксовані відеозаписом обставини, надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Слід відмітити, що досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер.
Не заслуговують на увагу твердження сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки як зазначалось вище на відео чітко видно, що водій ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні в салоні авто, з працюючим двигуном та ввімкненими фарами.
Апеляційний суд вкотре звертає увагу на те, що особливості правового регулювання дорожнього руху передбачають певні дії водія транспортного засобу у конкретних дорожніх ситуаціях за яких водій зобов'язаний зупинити рух транспортного засобу з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, що не повинно розцінюватись як припинення ним керування транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом це фактично реальна можливість контролювати рух транспортного засобу.
В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Так, за своїм правовим змістом керування транспортним засобом полягає у отриманні реальної можливості контролювати використання транспортного засобу за своїм цільовим призначенням.
Про наявність такої можливості може свідчити отримання доступу до керування транспортним засобом, зокрема безпосереднє перебування на місці, яке передбачено для здійснення керування транспортним засобом, здійснення сукупності дій, які стосуються оцінки технічного стану транспортного засобу та вибір подальших керівних дій щодо використання транспортного засобу та їх реалізація.
Таким чином, дії спрямовані на використання транспортного засобу з метою його цільового призначення (включення запалення транспортного засобу, заведення двигуна автомобіля та інше ) необхідно вважати такими, що безпосередньо пов'язані із керуванням транспортним засобом.
Норми діючого КУпАП не зобов'язують наявність саме відеофіксування керування особою транспортним засобом, що крім іншого є фізично проблематичним, оскільки транспортний засіб перебуває в стані руху. Отже, факт керування транспортним засобом доводиться сукупністю доказів та ознак, які наявні в матеріалах справи.
Також, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі відсутність фіксації факту безпосереднього керування транспортним засобом ОСОБА_1 (перебування в русі) та моменту його зупинки, за умови фіксації його перебування на водійському місці автомобіля, без адекватного та логічного пояснення причин такого перебування в транспортному з боку останнього, а тим більше знаходження в місці, де згідно з відеозаписом до нього підходять працівники поліції - на проїжджій частині безпосередньо за службовим автомобілем, який тільки-но зупинився на дорозі, на якій немає ні житлової забудови, ні інших транспортних засобів, ні місця, де б транспортний засіб міг бути припаркований відповідно до правил, не може бути достатньою підставою для сумнівів у достовірності відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не пояснив як його транспортний засіб опинився на цьому місці, хто і навіщо ним, крім нього, керував.
Доводи апелянта про те, що відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи є не безперервним, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою нагрудної відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події та у медичному закладі.
В даному випадку відеозаписи з спеціальних технічних засобів нагрудних бодікамер додані до матеріалів справи, якими чітко зафіксовано виявлене працівниками поліції правопорушення та порядок його фіксації. Наведені апелянтом міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі обставини, унеможливлюють будь-які посилання сторони захисту на незаконність дій працівників поліції під час складення адміністративного протоколу, та направлення водія на медичний огляд.
Водночас керування транспортним засобом водієм, який перебуває або підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
За наведених обставин ОСОБА_1 при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Пограничного Артура Михайловича, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Стадник