Ухвала від 28.07.2025 по справі 127/22212/25

Справа № 127/22212/25

Провадження №11-сс/801/580/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі :

прокурора ОСОБА_6 ,

захисниці ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2025 року,

якою задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів , тобто до 25 серпня 2025 року (включно) з визначенням застави в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400,00 грн. (дев'ятсот вісім тисяч гривень чотириста гривень) до

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

установив:

Оскаржуваною ухвалою - задоволено клопотання слідчого. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Затримано підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді. Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено до 25 серпня 2025 року Одночасно визначено ОСОБА_8 заставу в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400,00 грн. (дев'ятсот вісім тисяч гривень чотириста гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України. Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено на час дії ухвали суду.

Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованістю пред'явленої ОСОБА_8 підозри та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, установленим ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисниця ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_8 менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби або зменшити розмір застави до співмірного з фінансовими можливостями підозрюваного (не більше 100 000 гривень).

Зазначає, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження існування заявлених ризиків. Наголошує, що стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів. Звертає увагу, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, характеризується позитивно, наразі звільнений із займаної посади ще понад півтора року тому, не обіймає жодної адміністративної чи виконавчої посади, не має доступу до документації, не має підлеглих на яких би зміг здійснювати вплив, не має доступу до території, де відбувалося інкриміноване правопорушення. Посилається на задовільний стан здоров'я підозрюваного та неможливість його перебування під вартою за станом здоров'я. Також звертає увагу на надмірний розмір визначеної слідчим суддею застави.

Заслухавши доповідача, доводи захисниці та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Як убачається із апеляційної скарги, стороною захисту не оскаржується обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яким йому висунуто підозру, а тому колегія суддів, керуючись вимогами ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих обставин, які ніким не оспорені, та вважає висновки слідчого судді у цій частині правильними.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Статтею 194 КПК України передбачено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023022110000648 від 11.10.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 369 КК України.

У межах даного кримінального провадження 15.07.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за:

ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - пособництво у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, організованою групою;

- ч. 1 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України слідчим суддею встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам протиправної поведінки підозрюваного.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею було встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вплинути на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити спробу втечі чи переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Колегія суддів зауважує, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід ураховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний, обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.

Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Окрім того, згідно з примітки до ст. 45 КК України кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_8 , належать до корупційних злочинів, а тому в разі визнання його винним при призначенні покарання судом не може бути призначено більш м?яке покарання, ніж передбачене законом або прийнято рішення про звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Підозрюваний ОСОБА_8 має діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, має відстрочку від військової служби до 29.06.2032, а тому має змогу безперешкодно виїжджати за межі України чим також перешкоджатиме проведенню досудового розслідування кримінального провадження.

Окрім того, та обставина, що ОСОБА_8 наразі звільнений із займаної посади понад півтора року тому, не обіймає жодної адміністративної чи виконавчої посади, не має доступу до документації, не має підлеглих на яких би зміг здійснювати вплив, не має доступу до території, де відбувалося інкриміноване правопорушення, на переконання колегії суддів, не свідчить про відсутність ризику впливу на свідків та ризику знищити, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 разом із підлеглими йому працівниками 15.03.2024, перебуваючи в приміщенні службового кабінету директора філії організував підробку документів, а саме: протоколів засідання комісія з питань оплати праці Філії «Енергоремтранс» за період часу з квітня 2022 року по квітень 2024 року (за кожен місяць окремо), незважаючи на те, що вказані рішення про нарахування доплати по бригадному підряду працівникам апарату Філії не приймалися.

Хоч ОСОБА_8 на даний час вже не є заступником директора філії «Енергоремтранс» АТ «Укрзалізниця», однак знайомий із багатьма свідками, які були його колишніми підлеглими, а тому шляхом умовлянь, підкупу чи погроз, може впливати на них з метою зміни показів.

За наведених обставин на даному етапі здійснення кримінального провадження з високою імовірністю можливо констатувати наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, наявність доведених ризиків з урахуванням обставин правопорушення, за яким особі оголошено підозру, стадії досудового розслідування, висновки слідчого судді про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу на початковому етапі розслідування є виправданими та обґрунтованими.

Посилання сторони захисту на стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 , міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність у підозрюваного постійного місця проживання, позитивні характеристики,відсутність судимостей, не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці ОСОБА_8 у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, та не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту. До того ж, зазначені обставини існували на час інкримінованих підозрюваному дій, однак, вони не стали для нього стримуючим фактором.

Отже, доводи про відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що вимоги апеляційної скарги сторони захисту, яка заперечує доведеність передбачених ст.177 КПК України ризиків та одночасно просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у цій частині є суперечливими, оскільки за змістом ст.194 КПК України будь-який запобіжний захід може бути застосований лише за наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із наведених ризиків.

Щодо твердження захисниці про незадовільний стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 , то слід зазначити, що в умовах тримання в СІЗО може надаватись медична допомога, а підозрювані, обвинувачені не позбавлені можливості отримувати належне лікування своїх захворювань.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.

Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.

Наразі в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які підтверджували те, що за станом здоров'я ОСОБА_8 не може утримуватися під вартою або ж не може отримати належного лікування в умовах СІЗО.

Щодо доводів про непомірний розмір застави, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави для різних категорій кримінальних правопорушень (злочинів) визначений п. 1-3 абз. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, та з-поміж інших, щодо осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого злочину, встановлений у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України містить застереження про те, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави у виді триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн, слідчий суддя достатньо врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , майновий стан та сімейний стан підозрюваного, а також позицію апеляційного суду щодо розміру застави стосовно інших підозрюваних у даному провадженні, а тому правових підстав для визнання його таким, що є завідомо непомірним для підозрюваного та для його зменшення, навіть з рахуванням важкого матеріального стану підозрюваного, про який зазначає сторона захисту, у суду апеляційної інстанції не має.

Саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний та/або заставодавець боявся б втратити у разі невиконання покладених процесуальних обов'язків.

Зрештою, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також з дотриманням вимог ст.ст. 194, 196 КПК, дійшов висновку про доцільність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, та визначенням відповідного розміру застави. Тому доводи апеляційної скарги сторони захисту є безпідставними та задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою та відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2025 року - залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
129265617
Наступний документ
129265619
Інформація про рішення:
№ рішення: 129265618
№ справи: 127/22212/25
Дата рішення: 28.07.2025
Дата публікації: 04.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.07.2025)
Дата надходження: 21.07.2025
Розклад засідань:
25.07.2025 10:00 Вінницький апеляційний суд
28.07.2025 09:00 Вінницький апеляційний суд