Справа № 127/22611/25
Провадження №11-сс/801/583/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі :
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2025 року,
якою задоволено клопотання тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника СВ Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 09:00 год. 18.07.2025 до 09:00 год. 16.09.2025 з визначенням розміру застави в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка, Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Клопотання про застосування запобіжного заходу мотивовано тим, що СВ Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020020000605 від 18.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
У межах даного кримінального провадження, 19.07.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
У кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні;
- вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_8 раніше вчиняв злочини, крім того не працює, не має постійного джерела доходів.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Прокурор ОСОБА_6 та слідча ОСОБА_9 у судовому засіданні клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання. Захисник зазначив, що підозрюваний має психічні розлади, однак на даний час будь - яких доказів на підтвердження наведеної обставини він представити не може. Підозрюваний на питання суду повідомив, що дійсно він засуджувався раніше судом за вчинення злочину однак неосудним не визнавався.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2025 року - задоволено клопотання тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника СВ Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_10 . Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк тримання під вартою ухвалено рахувати з моменту затримання особи, тобто з 09:00 год. 18.07.2025. Установлено строк дії ухвали суду до 09:00 год. 16.09.2025. Визначено підозрюваному ОСОБА_8 , розмір застави в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Постановлене рішення мотивовано тим, що в судовому засіданні слідчою і прокурором доведено обґрунтованість підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому застосування менш суворих запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою змінити підозрюваному запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт у нічну пору доби, а саме з 22 год.00хв. до 06 год. 00 хв.
Основні доводи апеляційної скарги :
клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, у ньому відсутні посилання на матеріали, що підтверджують обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про існування одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні;
ухвала слідчого судді є незаконною, винесеною з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
слідчим суддею не враховано те, що підозрюваний має міцні та стійкі соціальні зв'язки, зокрема постійне місце проживання у АДРЕСА_2 , де він проживає із дружиною, малолітніми дітьми та батьком похилого віку (інвалідом ІІ групи), які перебувають на його утриманні. Підозрюваний позитивно характеризується за місцем проживання, є учасником бойових дій, інвалідом ІІІ групи, має ряд психічних захворювань, які потребують невідкладного лікування.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника, указав, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, заявлені ризики доведені.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримували подану апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував щодо її задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Як убачається із апеляційної скарги, захисником не оскаржується обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яким йому висунуто підозру, а тому колегія суддів, керуючись вимогами ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих обставин, які ніким не оспорені, та вважає висновки слідчого судді у цій частині правильними.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Статтею 194 КПК України передбачено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
Що стосується встановлених слідчим суддею ризиків, то всупереч доводам захисника, такі обґрунтовано існують.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід ураховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний, обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Апеляційний суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігав ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і встановленим у судовому засіданні.
Установлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в період введеного в Україні воєнного стану умисного тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років позбавлення волі, не працює, що може спонукати останнього до переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, підозрюваний є особою з інвалідністю ІІІ групи, що дозволяє йому вільний перетин кордону України, тому апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на доведеність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На противагу доводам апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо недоведеності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, апеляційний суд зауважує, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак належних висновків для себе не зробив, оскільки наразі знову притягується до кримінальної відповідальності.
Посилання захисника на вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 , міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність у підозрюваного постійного місця проживання, малолітніх дітей, дружини, непрацездатного батька, позитивних характеристик за місцем проживання, не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, та не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту. До того ж, зазначені обставини існували на час інкримінованих підозрюваному дій, однак, вони не стали для нього стримуючим фактором.
Апеляційний суд звертає увагу і на те, що вимоги апеляційної скарги захисника, який заперечує доведеність передбачених ст.177 КПК України ризиків та одночасно просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у цій частині є суперечливими, оскільки за змістом ст.194 КПК України будь-який запобіжний захід може бути застосований лише за наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із наведених ризиків.
За таких обставин, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд, не знаходить, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , його особу, а також встановлені слідчим суддею ризики. Крім того, на думку апеляційного суду, такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного в майбутньому.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності у підозрюваного ряду психічних захворювань були предметом вивчення слідчого судді, адже про це захисник заявляв і в судовому засіданні.
Разом з тим, на час розгляду даної апеляційної скарги органом досудового розслідування рішення про зміну порядку досудового розслідування не приймалось, а вирішення питання здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру стосовно підозрюваного на даному етапі не входить до повноважень слідчого судді. При цьому обставини вчиненого кримінального правопорушення не зменшують його суспільну небезпеку, не зменшують та не виключають наявних ризиків у розумінні ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, за наявності достатніх підстав вважати щодо необхідності здійснення кримінального провадження із застосуванням примусових заходів медичного характеру, органом досудового розслідування може бути прийняте відповідне рішення згідно з вимогами КПК України, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані, або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Посилання захисника на те, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, у ньому відсутні посилання на матеріали, що підтверджують обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про існування одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні, а також на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, винесеною з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, у даній справі не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, слідчим суддею проаналізовано зміст клопотання слідчого разом з його матеріалами, заслухані пояснення прокурора, слідчої, захисника та підозрюваного для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Крім того, разом з триманням під вартою слідчим суддею, як застосування альтернативного запобіжного заходу, передбачено можливість внесення застави, у мінімальному розмірі, передбаченому за вчинення тяжкого злочину, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_8 , та цей розмір відповідає положенням КПК України.
Отже, на переконання апеляційного суду, оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог передбачених ст.ст. 178, 194 КПК України з урахуванням ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, оскільки кримінальне правопорушення вчинено під час дії воєнного стану, є резонансним, порушило звичайний ритм життя значної кількості громадян та нормальну роботу правоохоронних органів та органів критичної інфраструктури .
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків слідчого судді не спростовують та зводяться до незгоди з ухваленим у справі судовим рішенням.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника підозрюваного задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2025 року - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4