Провадження №2/748/826/25
Єдиний унікальний № 748/1596/25
"01" серпня 2025 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Костюкової Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Гофрик К.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Чернігів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,
Представник позивача - Маюра Андрій Миколайович, діючи на підставі довіреності від 21.12.2023 та в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області, 16.05.2025 в системі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області переплати пенсії у розмірі 24120,40 грн, яка виникла за період з 19.03.2022 по 30.09.2022, та понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області перебував ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 19.03.2022 року по 30.09.2022 року отримував пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 55 Закону України від 28.02.1991 №797-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Заява відповідача про призначення пенсії від 18.04.2022 опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів. 01.09.2022 електронну пенсійну справу ОСОБА_1 було переглянуто та винесено рішення за №254150019205 про відмову в призначені пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 55 Закону №797-XII. За період з 19.03.2022 по 30.09.2022 виникла переплата пенсії у розмірі 24120,40 грн. Отже, кошти у розмірі 24120,40 грн виплачені відповідачу безпідставно. Головним управлінням вживались заходи досудового врегулювання спору, а саме листом від 03.05.2024 №2500-0403-8/31398, ОСОБА_1 , було запропоновано повернути переплату пенсії, проте кошти на рахунок Головного управління не надходили. Оскільки дані кошти ОСОБА_1 отримав без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області просить стягнути з відповідача переплату пенсії.
19.05.2025 року згідно ухвали суду у даній справі відкрите спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала про відкриття провадження отримана сторонами. (а.с.23, 25)
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У строк встановлений судом, відповідач подав відзив на позов, який одночасно направив стороні позивача. У відзиві ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що відповідно ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплачені надміру суми пенсії можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягнуті в судовому порядку лише внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. В той же час, жодних зловживань з його боку не було, він діяв добросовісно і надав пенсійному фонду комплект документів, на підставі яких йому і була призначена пенсія, припинення виплати пенсії вважає неправомірним. За таких обставин, ОСОБА_1 , просить відмовити ГУ ПФУ у Чернігівській області у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області правом на подання відповіді на відзив ОСОБА_1 не скористалось.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участі не надходило.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з урахуванням доводів позову та заперечень відповідача, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, за наступних підстав та міркувань.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Як установлено у ході судового засідання, відповідач, ОСОБА_1 , з 19.03.2022 по 30.09.2024 отримував пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 55 Закону України від 28.02.1991 №797-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням 254150019205 від 26.04.2022, ОСОБА_1 , призначено пенсію за віком, вік на дату звернення - 54 р. 1 м. 0 дн., особливості: ІІІ категорія - потерпілі, зона гарантованого добровільного відселення, та призначено виплати з 19.03.2022 по 17.04.2022 у розмірі 3757,45 грн, з 18.04.2022 - довічно у розмірі 3757,45 грн. (а.с.10)
Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії за №254150019205 від 01.09.2022, скасовано рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 від 06.07.2022, за віком, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не підтверджено факт проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 3 роки. (а.с.12).
Згідно з протоколом індивідуального перерахунку за період з 01.02.2022по 30.09.2022 сума нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 пенсії становить 24120,40 грн, яка і складає суму переплати (а.с.9).
Листом від 03.05.2024 №2500-0403-8/31398 ОСОБА_1 повідомлено про переплату пенсії та запропоновано в добровільному порядку вирішити питання щодо повернення коштів (а.с.8).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Потерпілим від Чорнобильської катастрофи - особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - пенсійний вік зменшується на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону №1058-IV, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4.
Відповідно до п.4 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 №25-3 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплати, що є безнадійними до стягнення», яким передбачено, що суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, або у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Згідно ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стягнення сум пенсії, надміру виплачених пенсіонерові, внаслідок зловживань з його боку, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадках, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання. Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного суду від 31.01.2019 (справа №554/6495/17-ц), від 31.10.2019 (справа №607/657/17).
Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст.1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а та від 11.02.2020 року у справі №761/41107/16-а.
Крім того, у § 71 рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, заява №29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених чим кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сукупність досліджених у справі доказів дає підстави вважати, що жодних зловживань, недобросовісності ОСОБА_1 допущено не було. Будь-яких доказів, які б свідчили про надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, позивач суду не надав.
Крім того, суду не надано доказів того, що помилка, внаслідок якої мала місце зазначена переплата є саме рахунковою, а не помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та перерахунок пенсії, а також здійснення контрольних функцій.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність обов'язкових складових, за наявності яких відповідно до вимог ст.1215 ЦК України, ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії, а саме: рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності, зловживань з боку відповідача.
Інших доводів, які б слугували правовою підставою для стягнення переплати пенсії матеріали справи не містять і позивачем суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.1215 ЦК України, ст.ст.12, 13, 43, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених сум пенсії - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівський області, код ЄДРПОУ: 21390940, місцезнаходження: 14005, Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, вул. П'ятницька, буд.83-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. КОСТЮКОВА