Ухвала від 31.07.2025 по справі 751/4957/25

Справа№751/4957/25

Провадження №4-с/751/31/25

УХВАЛА

31 липня 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Ченцова С. М.

секретар Барбаш М. В.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1

представника скаржника - Медюк Олег Олександрович

представник Інгульського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - Тарасенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявника та заперечення суб'єкта оскарження.

Адвокат Медюк О.О., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою про скасування арешту нерухомого майна, накладеного постановою державного виконавця Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції від 29.11.2009 року, б/н, на все нерухоме майно, невизначене майно, що належить ОСОБА_1 ; зобов'язати уповноважену особу Інгульського відділу ДВС у місті Миколаєві вжити заходів щодо виключення запису про обтяження майна ОСОБА_1 - арешт нерухомого майна, зареєстрований за № 11440961 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Скарга обґрунтована тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції від 29.11.2009, № бн. При цьому запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено 28.07.2011 року (№ 11440961) реєстратором Миколаївська філія ДП «Інформаційний центр».

Зазначає, що станом на дату винесення постанови в Ленінському ВДВС Миколаївського міського управління юстиції стосовно ОСОБА_1 було відкрито лише одне виконавче провадження № 35819092 з примусового виконання виконавчого листа № 6-1188/09, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова, у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа Банк» заборгованості по кредитному договору в сумі 15128,18 гривень та судові витрати в сумі 200 гривень.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 не укладала кредитні договори із ЗАТ «Альфа Банк», та не була учасником чи стороною у цивільній чи іншій справі щодо стягнення з неї боргу по кредитному договору із ЗАТ «Альфа Банк». Будь-якого боргу перед ЗАТ «Альфа Банк» громадянка ОСОБА_1 не має.

Виконавчий лист № 6-1188/09 від 04.09.2009 року, видано на підставі рішення суд, відповідно до якого боржником у вказаній справі являлась не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 .

Отже, виконавче провадження №35819092 стосовно ОСОБА_1 було заведено безпідставно і ймовірно через допущену Інгульським ВДВС помилку. Накладений, у рамках даного виконавчого провадження, арешт майна ОСОБА_1 підлягає скасуванню, так як ОСОБА_1 не є боржником у справі

№ 6-1188/09 Новозаводського районного суду міста Чернігова .

29.04.2025 до Інгульського ВДВС було подано заяву про скасування безпідставного арешту, проте вимоги ОСОБА_1 не були задоволені, арешт не був скасований, попри відсутність матеріалів виконавчого провадження (були знищені) та самого виконавчого листа ( повернутий стягувану) та відсутня будь-яка інформація про існування взагалі виконавчого листа № 6-1188/09 на теперішній час. Інгульський ВДВС у своїй відмові від 23.05.2025 № 67827 заперечує помилку та наполягає на законності своїх дій.

17.06.2025 року Інгульський відділ ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) через систему «Електронний суд» подав відзив на скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні скарги (а.с.23-28).

Заперечення обґрунтовані тим, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 35819092 з примусового виконання виконавчого листа від 04.09.2009 № 6-1188/09 виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ЗАТ "АльфаБанк" заборгованість у сумі: за кредитним договором - 15128,18 грн., судові витрати по сплаті третейського збору - 200,00 грн., а всього - 15328,18 грн.

19.09.2014 року. керуючись п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016) державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Також, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у відділі на виконанні перебували такі виконавчі провадження:

№ 41301370 з примусового виконання виконавчого листа № 2-861 виданого 15.02.2012 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПАТ "СЕБ Банк" заборгованості за кредитним договором № 304-4/41 від 29.05.2008 у сумі 309158,89 грн., судовий збір 1700,00 грн., інформаційний збір 120,00 грн.

19.09.2014 року, керуючись п.2 ч.1 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016) державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

52161261 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1414/498 виданого 22.09.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 32297,80 грн.

29.06.2017, керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

№ 36277642 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1414/498 виданого 22.09.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 32297,80 грн.

19.09.2014 керуючись п.2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016), державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

№ 48812680 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1414/498 виданого 22.09.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 32297,80 грн.

23.06.2016 керуючись п.2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016), державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Також, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області перебувало виконавче провадження № 31694018 відкрите на підставі виконавчого листа № 2-861/11 виданого 16.08.2011 Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на виконанні перебувало шість виконавчих проваджень, жодне з яких боржником виконано не було. Боржником ОСОБА_1 не надано жодних доказів повного та фактичного виконання виконавчих документів, на підставі яких відкривалися виконавчі провадження на користь стягувачів: ПАТ "СЕБ Банк", АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ЗАТ "Альфа-Банк" як в рамках виконавчих проваджень, так і після їх завершення.

З огляду на наведені у відзиві норми Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 року), у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбаченими нормами п.2 ч.1 ст.47 Закону, зняття арешту з майна боржника не передбачено.

Виходячи із наведених у відзиві норм Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний був накласти арешт на майно боржника та при поверненні виконавчого документа стягувану, згідно п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 року), п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», не мав підстав для його зняття.

У даному випадку мова йде про повернення виконавчого документа саме стягувачу. Відповідно до законодавства, за таких обставин, виконавче провадження не є закінченим, після якого могли б настати правові наслідки, передбачені ч.2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 року), ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21; від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18; від 26 квітня 2022 року у справі № 242/4601/20; від 04 листопада 2022 року; у справі № 686/6010/14-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 202/1182/22.

Відповідно до абзацу 3 пункту 16 Розділу VШ Інструкції з організації примусового виконання рішень зняття арешту з майна боржника можливо без відновлення виконавчого провадження у разі сплати боржником заборгованості, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, врегульовано чинним законодавством та не потребує звернення боржника до суду.

З приводу твердження, що виконавче провадження №35819092 стосовно ОСОБА_1 було заведено безпідставно, ймовірно через допущену Інгульським ВДВС помилку, зазначають, що виконавче провадження № 35819092 відкривалося на підставі виконавчого листа від 04.09.2009 №6-1188/09 виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ЗАТ "Альфа-Банк" заборгованості у сумі: за кредитним договором - 15128,18 грн., судові витрати по сплаті третейського збору - 200,00 грн., а всього - 15328,18 грн.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова, на яке посилається скаржник не є виконавчим документом, тому не може бути доказом того, що внесені до реєстрів відомості стосовно боржника є помилковими.

Окрім того, саме у рішенні може міститися помилка у прізвищі боржника, яке в ньому зазначене, натомість справа розглядалася саме стосовно стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка і є боржником у виконавчому провадження.

Для встановлення вказаних вище обставин державним виконавцем направлявся запит до Новозаводського районного суду міста Чернігова з метою повідомити інформацію: наявні ідентифікуючі дані відповідача (боржника); чи звертався стягувач ЗАТ "Альфа-Банк" із заявою про виправлення помилки у прізвищі боржника, та чи виносилось Новозаводським районним судом міста Чернігова ухвала про виправлення такої помилки; які ідентифікуючі дані боржника, зазначені у виконавчому листі № 6-1188/09 виданому 04.09.2009 року Новозаводським районним судом міста Чернігова.

Таким чином державний виконавець намагався встановити фактичні обставини чи дійсно була зроблена помилка у прізвищі боржника ОСОБА_1 або судове провадження відкривалося стосовно іншої людини ОСОБА_2 .

Натомість представник скаржника не здійснив ніяких дій на встановлення таких фактів. Тому, твердження представника скаржника з приводу безпідставного відкриття виконавчого провадження та безпідставного накладання арешту є його власною думкою, та не може бути правовою підставою для зняття арешту з майна боржника.

31.07.2025 року представник скаржника Медюк О.О. через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, відповідно до якого просить скаргу задовольнити (а.с.63-83).

Зазначає, що оскаржуваний арешт був винесений на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 29.11.2009. Постанова прийнята для виконання, про що свідчать записи про її реєстрацію в Державному реєстрі речових прав, та відповідно виконана 28.07.2011 року.

Виходячи з загальних положень чинного законодавства та аналізуючи наявні документи, а саме витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, можна впевнено сказати що період існування виконавчого провадження, в рамках якого накладено спірний арешт, об'єктивно зафіксований датою винесення постанови 29.11.2009 року та її виконання - 28.07.2011 року.

Згідно з інформаційною довідкою Інгульського відділу ДВС, а також інформацією, наданою у відзиві, у вказаний вище період, було відкрито тільки одне виконавче провадження № 35819092 з примусового виконання виконавчого листа

№ 6-1188/09 виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа Банк» заборгованості по кредитному договору в сумі 15128,18 грн та судові витрати в сумі 200 грн.

ОСОБА_1 не була стороною у справі № 6-1188/09 Новозаводського районного суду міста Чернігова, не була боржником, та не мала жодної заборгованості перед ЗАТ Альфа Банк, на чому і ґрунтується її позиція щодо безпідставності накладення арешту на її майно.

Відсутність будь-яких документів виконавчого провадження, неможливість отримати до них доступ через їх знищення, не дозволяють ОСОБА_1 зробити висновки хто, коли, при яких обставинах та в яких документах допустив помилку, що потягло за собою відкриття стосовно неї виконавчого провадження та накладення арешту на майно.

У відзиві Інгульський ВДВС послався на те що відносно ОСОБА_1 були відкриті інші виконавчі провадження: № 41301370,№ 52161261, № 36277642,

№ 48812680, № 31694018, №44120567. Але, вказані виконавчі провадження

відкриті після винесення постанови від 29.11.2009 та її виконання 28.07.2011 року,

отже не мають ніякого відношення до оскаржуваного арешту, який накладено задовго до відкриття вказаних проваджень.

Виконавче провадження № 31694018, відповідно до офіційних документів, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-861 від 15.02.2012 року, а не 16.08.2011 року, після винесення постанови від 29.11.2009 та її виконання 28.07.2011.

ОСОБА_1 стверджує, що в період з дати винесення постанови 29.11.2009 року про накладення на її майно оскаржуваного арешту (номер запису обтяження: 11440961) і до дати виконання цієї постанови, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав відповідного обтяження 28.07.2011 року, у провадженні Інгульського ВДВС перебувало тільки одне виконавче провадження стосовно неї, провадження за № 35819092 з примусового виконання виконавчого листа № 6-1188/09 виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа Банк» заборгованості по кредитному договору в сумі 15128,18 грн та судові витрати в сумі 200 гривень.

Інгульський ВДАС стверджує що виконавче провадження № 35819092 відкривалося на підставі виконавчого листа від 04.09.2009 №6-1188/09, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ЗАТ "Альфа-Банк" заборгованість у сумі: за кредитним договором - 15128,18 грн., судові витрати по сплаті третейського збору - 200,00 грн., а всього - 15328,18 грн. і помилки щодо анкетних даних ОСОБА_1 Інгульський ВДВС при відкритті провадження не допускав.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чергнігова не є виконавчим документом, але є документом який встановлює наявність чи відсутність боргу та визначає конкретну особу на яку покладається обов'язок сплати боргу. Саме для виконання рішення суду, і при його наявності виноситься виконавчий документ. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, отже некоректно говорити про відсутність зв'язку та значення інформації вказаної в рішення суду з інформацією вказаною у виконавчому документі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 10.06.2025 року відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та призначив справу до розгляду.

У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав з підстав, викладених у ній.

Представник Інгульського відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечив щодо задоволення скарги, посилаючись на обставини , викладені у відзиві на скаргу , та наявні у матеріалах справи докази.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04.09.2009 року, задоволено заяву ЗАТ «Альфа-Банк», видано ЗАТ «Альфа-Банк виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 04.02.2009 року по цивільній справі №197-7/09 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Альфа- Банк» заборгованості за кредитним договором - 15128,18 грн., судові витрати по сплаті третейського збору - 200,00 грн., а всього - 15328,18 грн (а.с.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на 2-х кімнату квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови держвиконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 29.11.2009 за номером № бн, зареєстровано 28.07.2011 за реєстраційним номером обтяження 11440961 реєстратором Миколаївська філія ДП «Інформаційний центр» (а.с.10-11).

Відповідно до відповіді заступника начальника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 67827 від 23.05.2025 року, згідно відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні перебувало, зокрема, виконавче провадження № 35819092 з примусового виконання виконавчого листа від 04.09.2009 № 6-1188/09 виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ЗАТ "Альфа-Банк" заборгованість у сумі: за кредитним договором - 15128,18 грн., судові витрати по сплаті третейського збору - 200,00 грн., а всього - 15328,18 грн.

19.09.2014 року керуючись п.2 ч.1 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016) державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Станом на 23.05.2025 року від боржника ОСОБА_1 , а також від її представника ОСОБА_3 документального підтвердження повного та фактичного виконання зазначених у листі виконавчих документів не надходило. Також, виконавчі документи на підставі яких відкривалися вище перелічені виконавчі провадження, станом на 23.05.2025 року судом не скасовувалися та не визнавалися такими, що не підлягають виконанню.

У зв'язку з викладеним, правові підстави для винесення постанови про зняття арешту з майна боржника станом на 23.05.2025 року у державного виконавця відсутні (а.с.12-13).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Положеннями ст. 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із положення ч. 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент накладення арешту на майно), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Наразі, ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, що відповідає ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» не містить заборону на зняття арешту накладеного на майно боржника при закінченні виконавчого провадження, якщо виконавчий документ відправлений за належністю іншому органу виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження» і ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що був чинним до 04.10.2016, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Проте, у справі відсутні докази про наявність відкритого виконавчого провадження, у якому ОСОБА_1 є боржником, а ЗАТ «Альфа- Банк» стягувачем.

Вичерпний перелік випадків, у яких державний виконавець (виконавець) вправі чи зобов'язаний зняти арешт з майна боржника, містився в ч. ч. 2-5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що діяв до 04.10.2016, і міститься у ч. 2-4 ст. 59 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження».

Ці переліки не містять такої підстави, як направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв до 04.10.2016.

Отже суб'єкт оскарження не може задовольнити вимоги ОСОБА_1 ..

Разом з тим, суд відзначає, що арешт майна є заходом, направленим на примусове виконання рішень судів та інших органів. Тобто такий захід застосовується державним/приватним виконавцем в інтересах стягувача з метою виконання судового рішення чи рішення інших органів, які підлягають примусовому виконанню.

Арешт майна є тимчасовим обмеженням прав боржника, яке повинно бути визначено певним строком. На думку суду, необмежене застосування заходу примусового виконання виконавчого документу може становити порушення права особи на вільне володіння своїм майном.

Також, відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції чинній на час видачі виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року.

З 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, згідно Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як встановлено в судовому засіданні, відомості про перебування у виконавчій службі відкритих виконавчих проваджень, боржником в яких є скаржник, відсутні.

Доказів на підтвердження переривання строку пред'явлення до виконання указаного виконавчого документа матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11 зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинне призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

На думку суду, існування арешту майна ОСОБА_1 наразі не направлено на виконання рішення суду, а лише створює обмеження у вільному володінні майном. Внаслідок арешту її нерухомого майна вона по цей час перебуває у ситуації, в якій до неї на невизначений термін застосовано обмеження права володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Ця ситуація суперечить принципу правової визначеності.

Відповідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, арешт, який є об'єктом судового розгляду, перешкоджає ОСОБА_1 користуватися й розпоряджатися належною їй власністю.

На підставі викладеного вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 накладеного постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.11.2009 року із виконання виконавчого листа №6-1188/09 від 04.09.2009.

Керуючись статтями 10, 12, 19, 258-260, 448-451 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого майна та зобов'язання вчинення дій - задовольнити частково.

Зобов'язати Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна, невизначеного майна, що належить ОСОБА_1 , накладеного постановою б/н Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.11.2009 року, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 11440961.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суб'єкт оскарження: Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження за адресою: 54056, м. Миколаїв, просп. Миру, 54-В, корпус 4, ЄДРПОУ 34993225)

Суддя С.М. Ченцова

Попередній документ
129265552
Наступний документ
129265554
Інформація про рішення:
№ рішення: 129265553
№ справи: 751/4957/25
Дата рішення: 31.07.2025
Дата публікації: 04.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.09.2025)
Дата надходження: 12.08.2025
Предмет позову: про скасування арешту нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
26.06.2025 10:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
10.07.2025 15:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
30.07.2025 16:30 Новозаводський районний суд м.Чернігова
31.07.2025 08:10 Новозаводський районний суд м.Чернігова
23.09.2025 13:00 Чернігівський апеляційний суд