01 серпня 2025 року
м. Харків
справа № 639/283/25
провадження № 22-ц/818/3042/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Яцини В.Б., Мальованого Ю.М.
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», в особі представника Лукашова Ростислава Євгеновича на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2025 року, постановлене суддею Марченко В.В.,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 29 610, 00 грн. та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС» і ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4584580724. Відповідно до Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 23.04.2024 р., складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України“Про електронну комерцію»
Відповідно до Договору позики ТОВ “ІННОВА ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит на суму у розмірі: 7 000,00 грн. шляхом перерахунку на рахунок Позичальника, процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту.
У порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує та станом на 08.01.2025 року має загальну заборгованість перед Позивачем за Договором про надання грошових коштів у позику № 4584580724 від 10.07.2024 у розмірі 29610 грн. 00 коп.: 7 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 19 110 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами; 3 000 грн. 00 коп. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Іннова Фінанс» посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розподілити судові витрати.
Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що ненадання суду розрахунку заборгованості за нарахованими процентами, позбавило можливості перевірити законність їх нарахування у заявленому розмірі, а також щодо ненадання Позивачем належних доказів перерахування коштів Відповідачу. Наголошує, що суд першої інстанції не врахував наданий позивачем розрахунок заборгованості, наведений безпосередньо у тексті позовної заяви із зазначенням усіх необхідних складових розрахунку. Розрахунок заборгованості за договором про надання грошових коштів у № 4584580724 від 10.07.2024 р. здійснювався наступним чином: 7 000,00 грн. (сума виданих коштів) * 1,5% (процентна (стандартна) ставка) * 182 (залишок кількості днів прострочення виконання зобов'язання, протягом якого нараховувались проценти) та дорівнює 19 110,00 грн. (105,00 грн. за один день користування позикою). Також, окрім процентів за користування позикою, Відповідачу нарахована неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки у розмірі 3 500,00 грн., нарахування якої згідно п. 7.5. Договору здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов'язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором. Звертає увагу суду, що пункт 6-1 Закону України «Про споживче кредитування», яким регулюються договірні відносини, що становлять предмет позову, і який містить аналогічну норму, виключено відповідно до Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань. Позичальник надає свою безвідкличну згоду на те, що сума неповерненого кредиту, не сплачених процентів, неустойки та інших нарахувань може бути примусово стягнута через суд загальної юрисдикції відповідно до п. 10.23 Договору. Наведений Позивачем розрахунок заборгованості підтверджений квитанцiєю до платіжної інструкції № 19914-1354-121996673 про видачу коштів за Договором про надання грошових коштів у позику № 4584580724 від 10.07.2024 р. у розмірі 7 000,00 грн., що становить суму тіла кредиту, від якої відповідно до умов підписаного ОСОБА_1 Договору проводилось подальше нарахування процентів за користування кредитними коштами, а тому такий розрахунок заборгованості виступає належним та допустимим доказом. Окремо звертає увагу суду, що жодним нормативно-правовим актом не конкретизовано вимог щодо форми та характеру подання відповідного розрахунку до суду (у тексті позову або окремим документом), а відтак суд при прийнятті рішення не має ставити питання щодо неналежності розрахунку заборгованості лише за невідповідністю на його думку форми вираження такого розрахунку, оскільки об'єктивних законодавчих підстав для цього не передбачено. Цей розрахунок конкретизований та містить інформацію за усіма складовими, що забезпечує можливість перевірки такого розрахунку судом, та/або у разі незгоди - подання контррозрахунку Відповідачем (до суду першої інстанції якого ОСОБА_1 під час розгляду справи направлено не було). Судом не надано оцінку квитанцiї до платіжної інструкції № 19914-1354-121996673 про видачу коштів за Договором про надання грошових коштів у позику № 4584580724 від 10.07.2024 р. у розмірі 7 000,00 грн. незважаючи на її наявність у матеріалах справи, але разом з тим зазначено, що лише виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами. На вищевказане повідомляємо, що квитанція EasyPay до платіжної інструкції № 19914-1354-121996673 (ID платежу: 1437209289) про перерахування коштів від 10.07.2024 р., долучена Позивачем, є достовірним доказом, оскільки містить усі необхідні реквізити, а саме: номер, дату здійснення операції, суму видачі коштів, призначення платежу із зазначенням фінансового номеру ОСОБА_1 та скороченого рахунку отримувача, - і не може не враховуватись судом лише через наявність суб'єктивних заперечень зі сторони Відповідача. Додатково інформація про картковий рахунок, дату та час перерахування коштів міститься у Розділі 11 Договору. Факт видачі кредитних коштів у розмірі 7 000,00 грн. підтверджується квитанцією платіжного сервісу EasyPay до платіжної інструкції № 19914-1354-121996673 (ID платежу: 1437209289) про перерахування коштів від 10.07.2024 р. через технологічного партнера ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (на підставі договору з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» № 160523/1 від 16.05.2023 р. про надання послуг в системі EasyРау, укладення якого передбачено ч. 1,2 ст. 29 Розділу 4 «Умови надання платіжних послуг» Закону України «Про платіжні послуги»). Номер картки, на яку було здійснено перерахування коштів за Договором, в особистому кабінеті Відповідачка самостійно додала як таку, на яку бажає отримати кредитні кошти, і саме на цю картку № НОМЕР_1 Відповідачкою було отримано суму позики у розмірі - 7 000,00 грн.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що кредитодавцем виконані умови договору позики № 4584580724 від 10.07.2024 року та надано позичальнику ОСОБА_1 кредит, оскільки відсутні докази того, на який саме рахунок або картку перераховувались кредитні кошти та докази того, що ці реквізити вказані відповідачем.
Між тим, такі висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.07.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційних систем товариства, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4584580724.
За умовами договору Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сторони договору погодили його істотні умови, а саме, сума кредиту 7 000, 00 грн, тип кредиту кредит, строк кредиту (строк дії договору) 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Дата надання кредиту: 10.07.2024 року або наступний за ним календарний день. Стандартна процентна ставка, становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору.
Згідно з розрахунком заборгованості, який міститься у позовній заяві, заборгованість відповідача за договором позики № 4584580724 від 10.07.2024 року становить в розмірі 29 610, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 000, 00 грн., заборгованість за процентами 19 110, 00 грн., неустойка за кожен день прострочення повернення позики або прострочення сплати процентів у строки 3 000, 00 грн.
За правилом частини ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частинаперша ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга ст.639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року в справі №561/77/19, від 04 грудня 2023 року в справі № 212/10457/21.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частинид ругої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершаст.1048 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 ст.11 Закону).
Згідно з частиною шостою ст.11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмою ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вказаного вище законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що 10 липня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір надання грошових коштів у позику №4584580724, який підписаний нею електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 6418.
Згідно зі змістом п.п.2.2,2.3 та 3.1 вказаного договору, ТОВ «Іннова Фінанс» зобов'язується надати ОСОБА_1 позику на суму 7 000 грн шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника на платіжну картку НОМЕР_2 , а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,5% в день.
У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених договором строк виплати якого ще не настав в повному обсязі (п.6.4 договору).
За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Нарахування неустойки здійснюється товариством з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов'язань за цим договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за цим договором (п.п.7.4,7.5 договору).
16 травня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий Дім» та ТОВ «Іннова Фінанс» укладений договір №160523/1 про надання послуг із приймання та переказу платежів.
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №19914-1354-121996673, ТОВ ФК «Контрактовий дім» за дорученням ТОВ «Іннова Фінанс» 10 липня 2024 року на картковий рахунок НОМЕР_2 здійснено переказ грошових коштів у розмірі 7 000 грн, номер транзакції 1437209289.
Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача ОСОБА_1 , вказаними нею у договорі від 10 липня 2024 року №4584580724.
Отже, позивачем доведено факт укладення 10 липня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику №4584580724 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування та взяв на себе відповідні зобов'язання.
Як на підставу задоволення своїх позовних вимог, позивач посилається на невиконання позичальником своїх кредитних зобов'язань щодо повернення грошових коштів.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року в справі №911/19/19 вказано, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивач здійснив неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Отже, у цьому конкретному випадку суд першої інстанції повинен був належним чином дослідити наведений банком в позовній заяві розрахунок кредитної заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування.
Разом з тим, як встановлено, заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику від 10 липня 2024 року №4584580724 становить 29610 грн, із яких: 7 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19100 грн - заборгованість за процентами та 3 000 грн - неустойка.
Розрахунок заборгованості позивачем наведений у позовній заяві, який містить усі необхідні її складові - тіло кредиту, проценти за користування кредитними коштами, неустойку, розраховану відповідно до процентної ставки - 1,5% в день відповідно до умов договору та кількості днів прострочення виконання зобов'язань (182 днів прострочення).
Оскільки вматеріалах справи не містяться докази повернення відповідачем ТОВ «Іннова Фінанс» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у строки, передбачені договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Із урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає доведеним розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання грошових коштів у позику від 10 липня 2024 року №4584580724 у сумі 26 110 грн, який підлягає стягненню з останньої на користь ТОВ «Іннова Фінанс».
Стосовно стягнення неустойки за кожен день прострочення повернення позики колегія судів зазначає.
відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 3000 грн., які нараховані після 24 лютого 2022 року.
Рішення суду першої інстанції на підставі ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення позову, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику від 10 липня 2024 року № 4584580724 в сумі 26110 грн, із яких: 7 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19100 грн - заборгованість за процентами.
За змістом частини тринадцятої ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., при зверненні з апеляційною скаргою 3633,60 грн., оскільки позовні вимоги та апеляційна скарга задоволені частково, а саме на 88,17%, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2135,83 грн. за подачу позовної заяви та 3203,74 грн за подачу апеляційної скарги, а всього 5339,57 грн.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» - задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2025 року - скасувати та постановити нове.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором позики №4584580724 від 10 липня 2024 року в сумі 26 110 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 5339,57 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
Ю.М. Мальований