Єдиний унікальний номер 643/15796/24
Номер провадження 22-ц/818/3233/25
31 липня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника ОСОБА_2 адвоката Маюрнікової В.Н.,
представника Органу опіки та піклування виконавчого комітету ХМР Мельник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 24 березня 2025 року в складі судді Сугачової О.О. по справі № 643/15796/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки.
Заява мотивована тим, що вона проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , 1933 року народження, та доглядає її. Згідно висновку ЛКК від 05 грудня 2024 року у ОСОБА_2 встановлено наявність когнітивних порушень, унаслідок яких вона потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. ОСОБА_2 двічі перенесла перелам стегна, самостійно не пересувається, себе не обслуговує, має значні вікові мозкові порушення, виражені у мовному розладі та деменції. З 2019 року вона фактично проживає з матір'ю та здійснює догляд за нею. Інших дітей та родичів першого ступеня споріднення матір не має.
Просила визнати ОСОБА_2 недієздатною та встановити над нею опіку, призначити її опікуном, а також призначити судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», з метою визначення психічного стану ОСОБА_2 і здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24 березня 2025 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи.
Призначено по справі амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України».
На виконання експертів поставлено такі питання:
1. Чи страждає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , будь-яким психічним захворюванням на теперішній час?
2. Якщо так, то чи може вона віддавати звіт своїм діям та керувати ними внаслідок психічного захворювання?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
У розпорядження експертів Харківської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» надіслано матеріали цивільної справи № 643/15796/24 із копією цієї ухвали та оригінали медичних карток хворої ОСОБА_2 .
Про дату, час і місце проведення експертизи повідомлено учасників процесу.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинене.
Ухвала суду мотивована тим, що для вирішення питання про те, чи страждає ОСОБА_2 психічним захворюванням, внаслідок якого не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, потрібні спеціальні знання в області психіатрії, тому необхідним є призначення судово-психіатричної експертизи.
На вказане судове рішення засобами поштового зв'язку 14 квітня 2025 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду - скасувати та відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що питання про призначення експертизи розглянуто за відсутності органу опіки та піклування, судову повістку ним отримано лише у день проведення судового засідання. Також питання було розглянуто без участі ОСОБА_2 і її представника, що є порушенням процесуальних вимог цивільного законодавства. Відсутні обставини, що свідчать про наявність хронічного стійкого психічного захворювання ОСОБА_2 , які є обов'язковими для призначення судово-психіатричної експертизи. Заявниця не навела документального обґрунтування свого міркування з приводу наявності саме психічної хвороби у ОСОБА_2 , суду не надано виписки з історії хвороби з психіатричних закладів, довідки про перебування на обліку у таких закладах тощо.
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача,представника Органу опіки та піклування виконавчого комітету ХМР Мельник Т.В., яка підтримала апеляційну скаргу, заявника ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 адвоката Маюрнікової В.Н., які проти скарги заперечували, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Предметом спірних правовідносин є визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в окремому провадженні (пункт 1 частини 2 статті 293 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» від 28 березня 1972 року роз'яснено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.
Як вбачається із роз'яснень, наданих в п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судово-психіатрична експертиза обов'язково призначається, зокрема, для визначення психічного стану особи в справах про визнання громадян недієздатними.
Отже, метою проведення судово-психіатричної експертизи є з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
Порядок проведення судово-психіатричної експертизи затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 травня 2018 року № 865, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за № 719/32171.
Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Об'єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
У провадженні суду першої інстанції перебуває справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки.
У заяві ОСОБА_1 виклала клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи з метою визначення психічного стану ОСОБА_2 і здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
До своєї заяви ОСОБА_1 надала висновок ЛКК № 4498 від 05 грудня 2024 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 наявні когнітивні порушення, унаслідок яких вона потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (а.с. 13).
10 березня 2025 року на виконання ухвали суду від КНП «Міська поліклініка № 11» Харківської міської ради надійшли амбулаторна карта форма 025/о та виписка з історії хвороби ОСОБА_2 , 1933 року народження. З виписки з медичної карти амбулаторного хворого від 07 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 знаходиться під наглядом КНП «Міська поліклініка № 11» ХМР, хвора недоступна контакту, самостійно не пересувається та не самообслуговується, зі слів дочки значне погіршення почалось з 2019 року, значно погіршилася пам'ять, майже до повної амнезії, об'єм рухів в кінцівках теж значно зменшився, на запитання реагує або кивком голови або зовсім не реагує, дезорієнтована в місці знаходження, не впізнає рідних (а.с. 60-61).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24 березня 2025 року призначено по справі амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України». На виконання експертів поставлено такі питання: Чи страждає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яким психічним захворюванням на теперішній час? Якщо так, то чи може вона віддавати звіт своїм діям та керувати ними внаслідок психічного захворювання? (а.с. 64-65).
Законодавець визначив, що хронічний, стійкий психічний розлад має бути підтверджено відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. З огляду на те, що така експертиза призначається лише судом, ОСОБА_1 , звертаючись до суду, крім іншого, обґрунтовано заявила відповідне клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи.
Оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме наявності у ОСОБА_2 психічного захворювання, внаслідок якого вона не має можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, необхідні спеціальні знання в галузі медицини, без яких неможливо встановити психічний стан особи, стосовно якої ставиться питання про визнання її недієздатною, в матеріалах справи наявні дані про когнітивні порушення у ОСОБА_2 , та призначення судової експертизи у таких випадках має обов'язковий характер у відповідності до вимог ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення у цій справі експертизи.
Твердження Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, що проведення експертизи є передчасним, адже матеріали справи не містять доказів щодо психічного захворювання ОСОБА_2 , колегія суддів вважає безпідставними. Під достатніми даними на підтвердження розладу психічного стану слід розуміти будь-яку інформацію, яка дозволяє припустити наявність у фізичної особи певних психічних розладів. Джерелом інформації може бути медична документація (медичні карти амбулаторного чи стаціонарного хворого із психіатричних закладів або виписки з них; довідки з психоневрологічних закладів про те, що особа перебувала чи перебуває на обліку через психічне захворювання; довідки з медичних закладів про наявність захворювань, які не є психічними, але які впливають на психічну діяльність особи; покази свідків, що мають підстави давати свідчення про психічний стан особи тощо). У матеріалах справи наявний висновок ЛКК № 4498 від 05 грудня 2024 року та виписка з медичної карти амбулаторного хворого від 07 березня 2025 року, з яких вбачається, що ОСОБА_2 має когнітивні порушення, дезорієнтована, не впізнає рідних. Наявність таких порушень дає підстави обґрунтовано припустити психічний розлад, а для оцінки медичної документації та встановлення наявності чи відсутності у ОСОБА_2 психічного захворювання судом і призначено експертизу, адже спеціальних знань у галузі психіатрії суд не має.
До того ж, як вбачається з матеріалів справи, після постановлення оскаржуваної ухвали, 01 квітня 2025 року, від Харківської філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» за № 234 надійшло повідомлення про повернення матеріалів справи з медичними картами амбулаторного хворого без виконання ухвали суду про призначення експертизи через необхідність доповнити матеріали справи відомостями про звертання ОСОБА_2 за амбулаторною медичною допомогою до лікаря - психіатра за місцем проживання - КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер № 3», і якщо таке було, додати медичну документацію (а.с. 66). У зв'язку з цим судом відновлено провадження у справі та витребувано у КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер № 3» відповідні відомості (а.с. 67-69).
08 квітня 2025 року до суду від КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер № 3» надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_2 упродовж п'яти останніх років за медичною допомогою не зверталась, під наглядом не перебуває (а.с. 71).
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року повторно призначено судово-психіатричну експертизу у справі (а.с. 72-73). На вказану ухвалу Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради також подавав апеляційну скаргу, яку ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 червня 2025 року повернуто апелянту у зв'язку з неусуненням недоліків (а.с. 159-160).
18 квітня 2025 року на виконання ухвали Московського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2025 року проведено судово-психіатричну експертизу, та згідно висновку № 274 ОСОБА_2 на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі деменції судинної; відповідно до свого психічного стану не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 76-77).
Таким чином, наразі експертизу у справі вже проведено, та доводи апелянта про відсутність даних щодо наявності у ОСОБА_2 психічного розладу повністю спростовуються матеріалами справи.
Посилання Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради на те, що питання про призначення експертизи розглянуто за його відсутності та без його належного повідомлення, колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що апелянт є користувачем підсистеми «Електронний суд», має електронний кабінет, та як вбачається з відомостей КП «Д-3», судові повістки на 24 березня 2025 року були сформовані судом першої інстанції в електронній формі ще 03 березня 2025 року. Відомостей про те, що судову повістку до його електронного кабінету не доставлено, апелянт не надав.
Доводи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про те, що питання було розглянуто без участі ОСОБА_2 і її представника, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ОСОБА_2 та її представник адвокат Маюрнікова В.Н. ухвалу суду про призначення експертизи не оскаржували, до того ж, адвокат Маюрнікова В.Н. також є користувачем підсистеми «Електронний суд», що має доступ до електронної справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи.
Оскільки ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Враховуючи, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, та справа по суті спору не розглядалась, підстав для розподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 24 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 31 липня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина