Постанова
Іменем України
01 серпня 2025 року
м. Харків
справа № 615/2365/24
провадження № 22-ц/818/3482/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики про стягнення заборгованості за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника Мартинюк Марії Русланівни на заочне рішення Валківського районного суду Харківської області від 28 січня 2025 року, постановлене суддею Токмаковою А.П.,-
У грудні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №75355737 від 06.08.2021 в розмірі 28461,04 грн., судовий збір - 2422,40 грн. та витрати професійну правничу допомогу - 3500 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 06.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75355737 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за яким позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8450 грн., строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на вказану відповідачем електронну адресу - lisa.sosoy@gmail.com в порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Позикодавець виконав свої зобов'язання за договором, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8450 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес».
Відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконала, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 28461,04 грн., які складається із: 8450 грн. - основна сума боргу; 20011,04 грн. - за відсотками .
21.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК Управління активами» укладено договір факторингу №2112 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75355737 від 06.08.2021.
31.03.2023 між ТОВ «ФК Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №310323-ФМ за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75355737 від 06.08.2021.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, заборгованість за договором не погашає, що на думку позивача, є порушенням законних прав ТОВ «Фінпром Маркет».
Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 28 січня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики №75355737 від 06.08.2021 в розмірі 28461,04 грн., судовий збір - 2422,40 грн. та витрати професійну правничу допомогу - 3500 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення заборгованості у сумі 13494,65 грн., посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах кредитного договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені проценти за кредитним договором та неустойку припиняється. Строк кредитування за Договором позики № 75366737 від 06.08.2021 року був погоджений та становив 30 днів. Доказів того, що Відповідач ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення суми кредиту у порядку, передбаченому кредитними договорами, матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредитування, як це передбачено договором. За Договором позики № 75366737 від 06.08.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало Відповідачу кредит в розмірі 8450,00 грн. Кредит надано строком на 30 днів, тобто до 05.09.2021 року. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1.99% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Тип процентної ставки фіксований. ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики за відсотками - 20 011 гривень 00 копійок. Згідно договору позики строк його дії 30 днів, тому сума нарахованих процентів, має бути нарахована наступним чином: 8450,00 грн. тіло кредиту х 1.99% х 30 днів = 5044,65 грн. стосовно витрат на правову допомогу вважаємо наданий розрахунок витрат на правничу допомогу завищеним та просимо відмовити у задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу. Акцентує увагу, що вартість витрат на правничу допомогу суттєво завищена та неспівмірна наданій послузі. Справа, що розглядається не є складною і не потребує багато часу на побудову правової позиції професіоналом у галузі права. Відповідно дії, виконані адвокатом по справі, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на їх виконання.
Представник позивача надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що Твердження представника Відповідача, стосовного того, що Відповідачка брала на себе зобов'язання сплатити основне зобов'язання та відсотки в розмірі 1,89% за користування ним, спростовується матеріалами справи, оскільки у пункті 2 Договору позики зазначено, що сума позики у 8 450,00 грн., надається строком на 30 днів під процентну ставку (базова) в день 1.99 % (фіксована). Додатково в зазначеному пункті наведений орієнтовний/попередній графік погашення заборгованості, згідно якого протягом 30 днів застосовується знижена процентна ставка/день 1,89%. За понадстрокове користування позикою (її частиною) за день встановлена процентна ставка 2,70%. Відповідно до пункту 17 Договору позики, інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору. За ідеальних умов в порядку дії програми лояльності нарахування відсотків протягом строку позики 30 днів мало здійснюватися за зниженою процентною ставкою 1,89% (Доказів про оплату всієї суми заборгованості в строк визначений договором позики - Відповідач/Представник Відповідача - не надав). Згідно п. 5.2. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі. (Діючі правила на момент підписання Відповідачем договору позики - містяться в матеріалах справи). Через неналежне виконання умов Договору позики, нараховані згідно умов Договору позики Проценти було перераховано за базовою/фіксованою процентною ставкою 1.99%, замість 1,89% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил.
Відповідно до частин 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, отже наявні підстави для стягнення заборгованості.
Такі висновки суду першої інстанції, не в повній відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що 06.08.2021 між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75355737 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), згідно п.1 якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, який в свою чергу зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення позики або достроково та сплатити проценти від суми позики.
Сума позики - 8450 грн., строк позики - 30 днів, фіксована базова процентна ставка - 1,99% в день.
Відповідно до п.4 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення за залишок позики.
Згідно із п.п.5.1 п.5 договору, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на вказану відповідачем електронну адресу - lisa.sosoy@gmail.com в порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 БАНК» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладений договір №75355737 від 06.08.2021, ідентифікований Товариством.
Відповідно до платіжної інструкції/операція вiд 06.08.2021 ТОВ «1 БАНК» на рахунок № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 , перераховано кошти у сумі 8450 грн., видача на банківські карти клієнтів онлайн-позик також підтверджується листом №18/12/24-45 від 18.11.2024 та довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 18.12.2024.
21.12.2021 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК Управління активами» укладено договір факторингу №2112, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75355737 від 06.08.2021.
31.03.2023 між ТОВ «ФК Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №310323-ФМ за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75355737 від 06.08.2021.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №75355737 від 06.08.2021 за період з 06.08.2021 по 28.12.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 28461,04 грн., з яких 8450 грн. - заборгованість за тілом позики; 20011,04 грн. - за нарахованими та несплаченими процентами.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею ( стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається із матеріалів справи, 06 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 укладено договір позики №75355737.
Як вбачається з договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Cu3boAPBhc, що підтверджується розділом 18 Договору «Реквізити сторін».
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов'язання за договором та здійснило переказ грошових коштів на картку НОМЕР_3 на суму 8450 грн.
Тобто данй договір є результатом домовленості сторін і відповідають загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
21.12.2021 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК Управління активами» укладено договір факторингу №2112, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75355737 від 06.08.2021.
31.03.2023 між ТОВ «ФК Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №310323-ФМ за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75355737 від 06.08.2021.
До договорів факторингу додані реєстри прав вимоги.
Обидва договори факторингу та реєстри прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договори факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, є належними та допустимими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладені вимоги закону та встановлені судом обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач ТОВ «Фінпром Маркет» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №75355737 від 06 серпня 2021 року .
Проте, колегія суддів не погоджується із визначеним розміром заборгованості стосовно стягнення з відповідача 20011,04 грн суми заборгованості за відсотками.
Згідно умов договору позики № 75355737 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), строк договору - 30 днів, дата надання позики - 06 серпня 2021 року по 05 вересня 2021 року - дата повернення позики (останній день).
Таким чином, строк кредитування сплив 05 вересня 2021 року.
Відповідно до пункту 5.2 Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Дійсно, розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.
Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 .
До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.
Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 05 вересня 2021 року.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 06 вересня 2021 року по 28 грудня 2024 року, відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 30 днів, починаючи з 06 серпня 2021 року по 05 вересня 2021 року, розмір яких складає 5044,65 грн (8450 грн х 1,99%/100%=168,15 грн х 30 днів).
Таким чином, ухвалене судом рішення підлягає зміні в частині стягнення відсотків, шляхом їх зменшення з 20011,04 грн до 5044,65 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову пропорційно задоволених позовних вимог (47,41%) 1148,45 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір, за подання апеляційної скарги у розмірі 1910,91 грн.
Шляхом взаємозаліку з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 762, 46 грн.
Крім того, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 1659, 35 грн
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Заочне рішення Валківського районного суду Харківської області від 28 січня 2025 року - змінити в частині суми стягнення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредиту від 06 серпня 2021 року у сумі 13 494, 65 грн.
Перерозподілити судові витрати.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 762, 46 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на правову допомогу у сумі 1659, 35 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: Ю.М. Мальований
В.Б. Яцина