Справа № 953/5271/24 Головуючий суддя І інстанції Шаренко С. Л.
Провадження № 22-ц/818/3213/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія:
31 липня 2025 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Холод М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК», Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності,-
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК», Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.
Під час розгляду справи, від представника позивача до суду надійшла заява про залишення позовних вимог до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» та Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК», Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області про реєстрацію 13.12.2023 права власності за Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» на двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2849678863120, номер відомостей про речове право: 52996959, залишено без розгляду.
Окрім того, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2025 затверджено мирову угоду по справі № 953/5271/24, н/п 2/953/246/25 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_3 ) про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним.
17.03.2025 до суду надійшла заява представника відповідача АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» - адвоката Орлова О.В. (позовні вимоги до якого залишено без розгляду) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» витрати на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, в розмірі 50 000 грн.
Заяву обґрунтовує тим, що між відповідачем - Акціонерне товариство «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «БУДІВЕЛЬНИК», від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», та адвокатом Орловим О.О. укладено договір про надання правничої допомоги №35/Б/Ц-24 від 18.11.2024, згідно з яким Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надати Клієнту за винагороду необхідну правничу допомогу щодо представництва та захисту прав та інтересів Клієнта у судах першої (Київський районний суд міста Харкова), другої (Харківський апеляційний суд) та третьої інстанцій (Верховний Суд) у справі №953/5271/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «БУДІВЕЛЬНИК», ОСОБА_2 . Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору дарування, поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до п. 2.3 укладеного Договору адвокат має право на отримання винагороди за цим Договором з урахуванням умов, викладених у Додатку, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 2.12 цього Договору, Клієнт зобов'язаний здійснити оплату винагороди (гонорару) на користь Адвоката за надання останнім правничої допомоги, згідно з умовами цього Договору та Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору, протягом строку, встановленого Договором та Додатком до нього.
Згідно з п. 1 Додатку № 1 від 18.11.2024 до договору про надання правничої допомоги № 35/Б/Ц-24 від 18.11.2024, сторони за договором про надання правничої допомоги домовились, що гонорар адвоката за надання правничої допомоги щодо представництва та захисту прав та інтересів клієнта у справі № 953/5271/24 - у суді першої інстанції (Київський районний суд м. Харкова) становить 50 000 грн., у будь-якому випадку, навіть ухвалення судом рішення не на користь клієнта.
Пунктом 4 Додатку № 1 від 18 листопада 2024 року до договору про надання правничої допомоги №35/Б/Ц-24 від 18.11.2024 Клієнт зобов'язаний сплатити адвокату гонорар 50 000, 00 (п'ятдесят тисяч) гривень за ведення справи в суді першої інстанції протягом 30 днів з дня підписання договору №35/Б/Ц-24 від 18 листопада 2024 року.
Оплата АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» гонорару адвоката за договором про надання правничої допомоги № 35/Б/Ц-24 від 18.11.2024 у сумі 50 000,00 грн. підтверджується видатковим касовим ордером від 29.11.2024, копія якого додається до цієї заяви.
14.03.2025 на виконання п. 4.5 Договору після ухвалення судового рішення по суті справи, сторони склали Акт виконаних робіт, у якому засвідчили факт виконання всіх належних робіт та надання всіх належних послуг з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції.
На підставі викладеного представник АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» просив суд винести додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.
24.03.2025 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Полупанової О.О. надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно до яких представник позивача зазначила, що заперечує проти задоволення заяви, оскільки з метою збору доказів для підтвердження позовних вимог, нею, як представником позивача, були направлені запити до декількох підприємств, в тому числі до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК». Однак була отримана відмова у наданні інформації з посиланням на її конфіденційність.
05.06.2024р. був поданий позов до відповідача ОСОБА_2 , в якому я просила витребувати інформацію про спірну квартиру, в тому числі, від АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК».
Ухвалою суду від 18.07.2024р. у Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» витребувані, зокрема, всі документи, які стосуються придбання ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак як вбачається з відповіді від 19.09.2024р. з ТОВ «Чорноморська адміністративна компанія», яке діє від імені, в інтересах та за рахунок АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК», Генеральним директором Бортняк В. була надана суду неповна інформація, а саме: скритий від суду попередній договір №204/5 від 06.12.2021р., про який ОСОБА_4 зазначала у первісній позовній заяві.
Хоча цей договір є документом, який стосується придбання ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з відсутністю повної і достовірної інформації у позивача ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» було включено до уточненої позовної заяви в якості співвідповідача разом з Малоданилівською селищною радою Харківського району Харківської області, так як ці юридичні особи фігурували в наявних у справі документах, з яких вбачалось, що за невстановлених обставин відповідач ОСОБА_2 набув право власності від АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» вже після розірвання шлюбу - 15.01.2024р., хоча грошові кошти за квартиру були передані забудовнику під час шлюбу - 06.12.2021р. при укладенні попереднього договору №204/5, який був посвідчений приватним нотаріусом Харітоновою Я.М.
Таким чином, представник позивача зазначає, що залучення у справу в якості співвідповідача Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» було викликано неналежним виконанням процесуальних обов'язків даною юридичною особою, яка не повідомила суд про попередній договір №204/5, який був посвідчений приватним нотаріусом Харітоновою Я.М., та який був наданий адвокатом Орловим О.О. тільки після притягнення вказаної юридичної особи в якості співвідповідача разом з відзивом від 27.11.2024р.
Тому, представник позивача зазначає, що витрати на правову допомогу не можуть бути покладені на позивача, яка законними способами захищала свої права і не має відповідати за недобросовісну поведінку АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК», яке оформлювало передачу грошей від майбутніх власників квартир через нібито безоплатні попередні договори, ймовірно, з метою ухилення від сплати податків. Обставини передачі грошових коштів під попередні договори можуть підтвердити особи, які стали власниками квартир і які фактично фінансували будівництво до введення будинку в експлуатацію.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2025 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» - адвокат Орлов О.О. посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати та задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування скарги зазначив, що представник позивача у судовому засідання та запереченнях проти заяви прямо зазначив, що позовні вимоги до АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» та Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області були включені до позовної заяви у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації у позивача ОСОБА_1 для встановлення обставин набуття права власності на квартиру основним відповідачем ОСОБА_2 .
Вказує, що позовна вимоги до АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» має абсолютно штучний, безпідставний та необґрунтований характер і була заявлена не з метою захисту прав позивача від будь-яких дій відповідача, а для отримання документів та відомостей щодо основного відповідача ОСОБА_2 , які і так були надані на ухвалу суду.
Вказує, що позивач звернулась до суду із заявою про залишення своїх позовних вимог до АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» без розгляду, оскільки вони були завідомо безпідставні та заявлені шляхом зловживання своїм процесуальним правом, а також тягли за собою правові наслідки у вигляді відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ з підстав їх необґрунтованості, неправильно обраного способу захисту, з метою ухилення від покладення на позивача за результатами розгляду справи усіх судових витрат відповідача, про які повідомлялось у відзиві.
Вважає, що безпідставне подання штучних позовних вимог призвело до необхідності звернення АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» за правничою допомогою та понесення ним витрат на оплату послуг адвоката.
Звертає увагу, що відсутність повної та достовірної інформації у позивача про відповідача не є підставою для звернення з позовними вимогами.
Вважає що у даному випадку є підстави для компенсації вимушених судових витрат відповідача на правничу допомогу, при тому, що такі витрати були наслідком необґрунтованих та неправильних дій позивача та його необґрунтованого пред'явлення штучного позову до АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» .
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Полупанова О.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, та ухвалу суду залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що залучення у справу в якості співвідповідача АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» було викликано неналежним виконання процесуальних обов'язків даною юридичною особою, яка скрила від суду попередній договір № 204/5, який був посвідчений приватним нотаріусом Харітоновою Я.М. та був наданий адвокатом Орловим О.О. тільки після притягнення вказаної юридичної особи в якості співвідповідача, разом з відзивом від 27.11.2024 року.
Своєчасне подання цього документу на ухвалу суду про витребування доказів від 18.07.2024 року надало б можливість встановити хід подій щодо набуття права власності на спірну квартиру і визначити перелік позовних вимог і відповідачів.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 , за відсутності інших учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, що відповідно до ст.ст. 131, 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказаним вимогам оскаржене судове рішення відповідає.
Відмовляючи у прийнятті додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що суд не встановлював зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв'язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання ним процесуальними правами. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, первісний позов пред'явлено до відповідача ОСОБА_2 , та в подальшому, оскільки позивач вважав, що на ухвалу суду про витребування доказів, АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» надав не всі наявні в нього докази, тому виникла потреба залучення вказаною юридичної особи в якості співвідповідача.
Отже, підстав для констатування факту необґрунтованості дій позивача у зв'язку із зверненням до суду з цим позовом та із заявою про залишення позову до відповідача АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» без розгляду не встановлено. Зворотного відповідачем не доведено.
Жодних доказів, які вказували на необґрунтованість дій позивача відповідачем не надано.
У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 50 000,00 грн, пов'язаних із правовою допомогою, заявник не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишенням позову без розгляду.
З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п'ятої статті 142 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Так, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).
В свою чергу порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ст. 133 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача
При цьому, процесуальний порядок вирішення судом питання про розподіл судових витрат, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду, передбачений ч.ч. 5, 6ст. 142 ЦПК України.
Так, згідно із ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку посилається представник відповідача, як на підставу стягнення судових витрат з позивача, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно із частиною шостою статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Колегія суддів виходить із того, що предметом даного апеляційного провадження є процесуальне питання, яке, як стверджує сторона відповідача, виникло внаслідок відповідних дій позивача, при цьому, першочерговим та ключовим для задоволення відповідної заяви представника АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» є встановлення власне факту необґрунтованості дій позивача, зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами, а також неправильності дій сторони, внаслідок яких виник спір і лише у подальшому обсягу та вартості наданої правової допомоги.
Так, особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.
Звернення до суду із позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Добросовісні дії позивачів, спрямовані на захист їх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17 та від 19 грудня 2019 року у справі № 757/35897/18-ц.
Водночас ЦПК України не містить правових норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.
Виходячи із системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статті 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних із розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які доводять зловживання процесуальними правами.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Поряд з цим, подання позову, використання усіх процесуальних можливостей під час розгляду такого, не може розглядатися, як недобросовісна поведінка позивача чи зловживання ним процесуальними правами.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що подання позову та в подальшому подачу заяви про залишення позову без розгляду не може однозначно свідчити про недобросовісну поведінку позивача чи зловживання ним процесуальними правами, оскільки є свідченням реалізації останнім своїх процесуальних прав, які визначені законодавцем.
Колегія суддів погоджується із тим, що позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, підготовку та подання відповідних процесуальних документів, однак, подальше залишення позову без розгляду за заявою позивача, яке останній обґрунтовував тим, що в процесі підготовчого провадження з'ясувалось, що представником АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» надано відзив на позовну заяву, та надано вичерпний перелік документів, з яких вбачалось порядок набуття права власності на спірну квартиру, в зв'язку з чим відпали підстав для залучення АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» у якості співвідповідача, не є безумовним свідчення того, що позивач вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, чим порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору.
Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відсутні підстави вважати, що позивачем було подано завідомо безпідставний позов, або позивач зловживав процесуальними правами.
З огляду на те, що позивач отримавши відзив, одразу подав заяву про залишення позову без розгляду, розуміючи, що обраний ним спосіб захисту вже є неможливим, суд вірно не встановив зловживань процесуальними правами з боку позивача.
В свою чергу, встановивши факт відсутності підстав для застосування механізму компенсації відповідачеві судових витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги згідно з частиною п'ятою статті 142 ЦПК України, колегія суддів не надає правової оцінки обсягу наданої правничої допомоги, а також не оцінює розмір такої допомоги на предмет її співмірності.
Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись ст. ст. 142, 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 31 липня 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегія Ю.М. Мальований.
Н.П. Пилипчук.