30 липня 2025 року м. Кропивницький
справа № 385/1557/24
провадження № 22-ц/4809/1388/25
Кропивницький апеляційний суд у складі судді Дуковського О.Л., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «»Гурьєво» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Гурьєво» про розірвання договору оренди земельної ділянки.
В апеляційній скарзі позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Зазначає, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24 лютого 2025 року його апеляційну скаргу на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2025 року було залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн.
Вказує, що копію вищевказаної ухвали отримав 13 березня 2025 року та у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, а тому апеляційну скаргу було повернуто.
Посилається на те, що у період з 20.03.2025 по 26.03.2025 знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою № 316-д від 30.05.2025.
Вважає, що він був позбавлений можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, а тому відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ч. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов?язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційне провадження за вказаною скаргою не може бути відкрито з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2025 року лише - 01.07.2025.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що позивач обґрунтовує пропуск строку щодо не виконання вимог ухвали Кропивницького апеляційного суду від 24 лютого 2025 року про залишення його апеляційної скарги поданої 06.02.2025 - без руху
До матеріалів апеляційної скарги позивач долучає довідку № 316-д від 30.05.2025, виданої ФОТ ОСОБА_2 . Медичним кабінетом «Здоров?я» ,з якої вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні з 20.03.2025 по 26.03.2025.
Позивач не обґрунтовує пропуск строку на апеляційне оскарження починаючі з 27.03.2025.
Апеляційна скарга подана з пропуском строку після завершення лікування у понад три місяці.
Частиною третьою ст. 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.. 354 ЦПК України і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції визнає неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені в апеляційній скарзі позивачем.
Тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, для подачі позивачем заяви про поновлення строку, у відповідності до ч.3 ст. 357 ЦПК України.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2025 року- залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до апеляційного суду:
заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2025 року, із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
В разі невиконання зазначених вимог в установлений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду О.Л Дуковський