Справа №511/4471/24
н/п 2/766/11125/25
про залишення заяви без руху
01 серпня 2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 про сприяння поверненню дитини в рамках Гаазької Конвенції від 25.10.1980 р про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з заявою про сприяння поверненню дитини в рамках Гаазької Конвенції від 25.10.1980 року про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, в якій вказав про необхідність повернення дитини доньки ОСОБА_4 до місця постійного проживання в Республіку Польща.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року позовну заяву передано за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвала набула законної сили 25.06.2025 р. відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 25.06.2025р., якою апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала Роздільнянського районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року залишена без змін.
29.07.2025 р. матеріали за заявою ОСОБА_1 надійшли до Херсонського міського суду Херсонської області та за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025 р. визначено головуючого суддю, 31.07.2025р. справа передана судді.
Процедура повернення дитини до держави її постійного місця проживання визначається відповідно до положень Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, яка набула чинності для України 01.09.2006 року. Разом із тим, положення Конвенції підлягають застосуванню лише у відносинах між договірними державами, які визначають центральний орган для виконання функцій, покладених даним міжнародним документом на такі органи. У зв'язку із цим, суди мають пересвідчуватись чи є держава, до якої було переміщено дитину Договірною стороною Конвенції та чи погодила її застосування у відносинах із Україною (постанова Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19). Окрім цього, варто зазначити, що для України стороною Конвенції вважається тільки та держава, що визнала приєднання України до Конвенції або приєднання якої до Конвенції визнано Україною відповідно до ст.38 Конвенції.
У разі, якщо мирним шляхом питання повернення дитини до держави її постійного проживання вирішити не вдалося, територіальний орган Міністерства юстиції України від імені та на підставі доручення одного із батьків, подає до суду української юрисдикції відповідну позовну заяву. Предметом позовних вимог у такій справі є визнання незаконним вивезення та/або утримування дитини на території України; забезпечення повернення її до постійного місця проживання.
Справи щодо повернення дитини до іноземної держави розглядають в Україні в загальному позовному провадженні у порядку, визначеному ЦПК України.
Подана до суду заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, є фотокопією заяви поданої до запитуваного центрального органу - Міністерства юстиції України.
Крім того, суд приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положенням ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, заявником судовий збір не сплачено.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ст. 175 ЦПК України:
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Крім того, за приписами ст. 177 ЦПК України:
1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
3. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
5. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
6. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
7. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом її приведення у відповідність до вимог ст. 175, 177 ЦПК України, сплати судового збору відповідно до кількості заявлених вимог та подання до суду відповідної квитанції.
Реквізити для сплати судового збору на офіційному порталі Судова влада за посиланням https://ksm.ks.court.gov.ua/sud2125/gromadyanam/tax/
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст.175,176,177,185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 про сприяння поверненню дитини в рамках Гаазької Конвенції від 25.10.1980 р про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей- залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на зазначену у заяві електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокату Жак Наталії Тадеївні, що діє на підставі ордеру № 1340629 серії ВС від 22.01.2025 р. (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Ус