Справа №766/11502/25
н/п 1-кс/766/6121/25
31.07.2025Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання старшого слідчого СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дружне, Цюрупинського району Херсонської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом, який займає посаду головного сержанта 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «штаб-сержант», раніше не судимого,
в с т а н о в и ла :
30.07.2025 року старший слідчий СВ ХРУП ГУНП в Херсонській області підполковник поліції ОСОБА_6 , звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231040000861 від 28.07.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.
Обґрунтування клопотання
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років у зв'язку із чим у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини буде в майбутньому переховуватись від органів досудового розслідування.
Отже, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у такий спосіб може та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджаючи таким чином встановленню істини по справі.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду.
Наступний ризик, який вказує на необхідність застосування до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід, є ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини, перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, здійснювати вплив на інших свідків, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, у тому числі за допомогою засобів зв'язку, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема, перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх знайомих по службі, підлеглих тощо.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, дії підозрюваного під час вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого він підозрюється, свідчать про наявність ризику продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, ухилятися від проходження військової служби, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_4 знайомств, зв'язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.
Оскільки свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
Судом необхідно врахувати й те, що для здійснення тиску не обов'язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи учасників провадження у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечуючи обґрунтованості підозри, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечуючи обґрунтованості підозри, враховуючи особу підозрюваного, який є діючим військовослужбовцем та виконує важливі бойові завдання, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді особистої поруки, яку зобов'язуються взяти на себе безпосередньо керівники підозрюваного. Зазначив, що підозрюваний не має наміру переховуватись від слідства або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає, співпрацює зі слідством. Вважає ризики, заявлені стороною обвинувачення, не підтвердженими належними доказами.
Мотивація суду
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ХРУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025231040000861 від 28 липня 2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, який займає посаду головний сержант 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «штаб-сержант», так 27.07.2025 року, близько 20.50 години, діючи умисно, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 2, 11, 16, 49, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи єдиний умисел, направлений на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, в умовах воєнного стану та усвідомлюючи вказані обставини, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії, 47, у м. Херсоні поблизу кафе «Ангор», після раптово виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з особистих неприязних мотивів, наніс один удар рукою в область обличчя останнього, внаслідок якого ОСОБА_7 впав на асфальтне покриття та отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому черепу, забою головного мозку середнього ступеню, субдуральної гематоми лівої скроні, перелому кісток носу зі зміщенням уламків, забою м'яких тканин голови та обличчя які в своїй сукупності носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, який займає посаду головний сержант 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «штаб-сержант», так 27.07.2025 року, близько 20.50 години, діючи умисно, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 2, 11, 16, 49, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи єдиний умисел, направлений на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, в умовах воєнного стану та усвідомлюючи вказані обставини, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по вул. 49-ї Херсонської Гвардійської Дивізії, 47, у м. Херсоні поблизу кафе «Ангор», після раптово виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з особистих неприязних мотивів, наніс один удар рукою в область обличчя останнього, внаслідок якого ОСОБА_7 впав на асфальтне покриття та отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому черепу, забою головного мозку середнього ступеню, субдуральної гематоми лівої скроні, перелому кісток носу зі зміщенням уламків, забою м'яких тканин голови та обличчя які в своїй сукупності носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
28.07.2025 о 15.55 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
Протокол затримання особи (ОСОБА_4 ) було підписано підозрюваним та захисником адвокатом ОСОБА_8 (доручення №002-210000581 від 28.07.2025 року) та понятими без жодних зауважень та застережень щодо його змісту. Підозрюваний копію протоколу отримав та жодних зауважень щодо його змісту також не надав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
29.07.2025 у відповідності до ст.ст. 40, 42,135, 276-278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Доказів недотримання строків вручення письмового повідомлення про підозру визначених ст. 278 КПК України - матеріали клопотання не містять та стороною захисту надані не були.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, викладені та підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 28.07.2025, на якому виявлено плями бурого кольору та вилучено змиви РБК;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- протоколом проведення пред'явлення особи до впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- протоколом проведення пред'явлення особи до впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- протоколом проведення пред'явлення особи до впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- протоколом проведення пред'явлення особи до впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_12 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- протоколом проведення пред'явлення особи до впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_13 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- протоколом проведення пред'явлення особи до впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_14 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- довідкою з КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги».
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 1 ст. 121 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке є тяжким, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Належного обґрунтування та конкретизації ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, подане клопотання не містить та прокурором не обґрунтовано в судовому засіданні, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає їх недоведеними.
Щодо твердження захисника про відсутність доказів наявних ризиків, зазначених прокурором у клопотанні, суд зазначає, що на даній стадії розгляду не надається оцінка доказам. Суд досліджує наявність або відсутність ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу.
Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, в разі визнання підозрюваного винним йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 який народився у 1986 році; на обліку за станом здоров'я не перебуває, інвалідність не встановлювалась, відомості про потребу у стаціонарному лікуванні відсутні. Крім того, слідчим суддею враховується міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_4 має повну загальну середню освіту, одружений, утриманців не має, військовослужбовець за контрактом, має місця реєстрації, раніше не судимий.
Разом з тим, сам по собі факт наявності міцних соціальних зв'язків (має родину, роботу, позитивну характеристику з місця роботи ), не спростовує висновків слідчого судді щодо наявності вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливості їм запобігти, шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства з урахуванням дати затримання та дати повідомлення про підозру, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюванго на свободу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_4 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження, отже, підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистої поруки на якій наголошувала сторона захисту,на даній стадії кримінального провадження відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. (ч. 3 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7 ст. 182 КПК України).
Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_4 , даних про його особу, який є діючим військовослужбовцем, який з 2022 року приймає безпосередньо участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії, неодноразово нагороджувався в тому числі відзнакою головнокомандуючого збройних сил України, наказом міністра оборони та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованого діяння, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення тяжкого злочину, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У разі внесення застави згідно ч.5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309 КПК України,-
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.09.2025 року включно.
Час тримання під вартою відраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 28 липня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12025231040000861 та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.09.2025 року (включно).
Роз'яснити та попередити ОСОБА_4 що з моменту звільнення підозрюванго з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
За невиконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1