Провадження № 11-сс/803/1414/25 Справа № 202/4738/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 липня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 42024042010000043 від 19 лютого 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Дніпропетровська, раніше неодноразово судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
підозрюваної ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 серпня 2025 року, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 242 240 гривень.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також про існування ризиків переховування останньої від органу досудового розслідування/суду, знищення, сховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а також ризику вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення.
Під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя також дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної.
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 800 000 гривень.
В обгрунтування вказує, що зважаючи на тяжкість, специфіку, суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , з метою забезпечення виконання підозрюваної покладених на неї обов?язків, є необхідність визначити розмір застави, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму, та визначити її в сумі 800 000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов?язків та зупинення її злочинної діяльності.
Заслухавши сторони кримінального провадження, прокурора, який просив задовольнити свою апеляційну скаргу, захисника та підозрювану, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п?ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3 матеріалів справи слідує, що 19 лютого 2024 року до ЄРДР за № 42024042010000043 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, 17 травня 2025 року відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та 31 травня 2025 року відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
25 червня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передба. повідом лет. по КК України, а саме: збуаконному придбанні, пересиланні з метою збуту наркотичного засобу, а також збуті наркотичного засобу, вчиненому поторно, зу потередньою змовою трупою осіб та як незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене повторно.
Розглядаючи питання обгрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріів її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипор", Нонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої пдозр передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об?єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов?язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред?явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Харглі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об?єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, що підтверджується, зокрема: висновком експерта № CE-19/124-25/6502-НЗПРАП від 08 травня 2025 року; протоколом огляду предмету від 26 травня 2025 року; протоколом допиту свідка від 27 травня 2025 року; протоколом про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 31 травня 2025 року; протоколом про результати проведення НСРД - установлення місця знаходження радіообладнання від 31 травня 2025 року; висновком експерта № CE-19/104-25/25635-ЗПРАП від 25 червня 2025 року які вказують на причетність підозрюваної до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме особа підозрюваної ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, пов?язаного із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, вчиненому організованою групою, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що в сукупності свідчить про існування ризиків того, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування/суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також ризику вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, російсько суд враховує введення в Украриженя ризикану черехо агресію російської федерації проти України, яка суттево погіршує криміногенна обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м?яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Отже, обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вилі тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, є таким, що в повній мірі відповідає наведеним вище нормам закону, правовим позиціям Європейського Суду з прав людини та обставинам цього кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування зможе запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора щодо необхідності збільшення ОСОБА_6 розміру застави до 800 000 гривень, то вони не є слушними, з огляду на таке.
Так, під час розгляду слідчим суддею клопотання, належним чином було дотримано вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, з належним урахуванням обставин даного конкретного кримінального провадження.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182, 183 КПК України, позицію Європейського суду з прав людини та обґрунтовано визначив заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 242 240 гривень, який є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов?язків.
Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспані» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Підстав вважати вказаний розмір застави таким, що не забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_6 своїх процесуальних обов?язків, з мотивів, викладених прокурором в апеляційній скарзі, не вбачається.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 42024042010000043 від 19 лютого 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4