Провадження № 11-сс/803/1413/25 Справа № 204/6954/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 липня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 22024040000001404 від 25 листопада 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Аврамівка Васильківського району Дніпропетровської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_8
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_5
законного представника ОСОБА_9
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 липня 2025 року задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27 серпня 2025 року, без визначення застави.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України, а також про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.
Під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя також дійшов висновку, що прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, встановленим у судовому засіданні.
В апеляційній скарзі:
- захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту
В обґрунтування вказує, що на підставі розумної оцінки сукупності зібраних органом досудового розслідування доказів, їх не достатньо для формування стійкого переконання про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, та для повідомлення такій особі про підозру.
Зазначає, що клопотання не містить обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Вказує, що клопотання містить лише загальні положення КПК України, в тому числі щодо наявності ризиків з боку підозрюваного, що призводить до надмірного формалізму обґрунтування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою. Жодних доказів на підтвердження ризиків на які посилається слідчий у клопотанні, на переконання захисника, до суду не надано.
Захисник вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Заслухавши підозрюваного, його законного представника та захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи скарги, колегія суддів виходить з наступного.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів справи слідує, в провадженні СВ УСБУ у Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 22024040000001404 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 258, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України.
30 червня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України, а саме у закінченому замаху до терористичного акту, тобто замаху на вчинення вибуху, настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, зважається на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Наведені в клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом огляду місця події від 30 червня 2025 року; протоколом огляду від 30 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29 червня 2025 року, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме особа підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, обставини інкримінованого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, який створював небезпеку для життя та здоров'я людини, настання інших тяжких наслідків, та який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, що свідчить про існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, враховується введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Отже, обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є таким, що в повній мірі відповідає наведеним вище нормам закону, правовим позиціям Європейського Суду з прав людини та обставинам цього кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування зможе запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому, під час розгляду клопотання, також були враховані положення ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 258 КК України.
Таким чином, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, врахувавши особу підозрюваного, зокрема, вчинення кримінального правопорушення проти громадської безпеки, який створював небезпеку для життя та здоров'я людини, настання інших тяжких наслідків, слідчий суддя, в межах своїх дискреційних повноважень, дійшов обґрунтованого висновку про не визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави, що в повній мірі узгоджується із вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України.
За наведених обставин, не визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави на даному етапі кримінального провадження, відповідає завданням даного кримінального провадження.
З огляду на викладене, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 22024040000001404 від 25 листопада 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4