22.07.2025 Справа №607/10974/25 Провадження №2/607/3493/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача на користь Товариства суму заборгованості за кредитним договором № 6899577 від 26.07.2023 у розмірі 31 084 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.07.2023 ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали електронний договір № 6899577 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 8000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . ТОВ «Авентус Україна» 27.05.2024 на підставі Договору факторингу №27.05./24-Ф за плату відступило, а ТОВ «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача. Рішенням №251124/1 від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Також зазначає, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 27.05.2024 по 20.07.2024 (55 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 8025 грн, проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту. Отже заборгованість відповідача становить 31 084 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 328 грн - заборгованість за відсотками; 8756 грн - нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 55 календарних днів.
Ухвалою судді від 29.05.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак просив розгляд даної справи проводити без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Правом на подання відзиву відповідач не скористався та не подав заяву про розгляд справи без його участі, тому, суд постановив проводити заочний розгляд справи.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 26.07.2023 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи уклали електронний договір №6899577 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Згідно пунктів 1.2, 1.4 Договору сума кредиту - 8000 грн, строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Стандартна процента ставка становить 1,99% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору (п. 1.5.1). Знижена процента ставка становить 0,995 % за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2).
Згідно п. 1.8.1, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 65312 грн.
Як вбачається з додатку №1 до договору №6899577 від 26.07.2023, який є таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зазначено дати платежів, остання дата 20.07.2024, реальна річна процентна ставка - 13 458,45% та загальну вартість кредиту - 62 924 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який також підписано електронним підписом ОСОБА_1 (одноразовий ідентифікатор С7045), та в якому містяться відомості про позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 26.07.2023 о 7:41, що стверджується листом ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий дім» за вих. №7/4984 від 29.05.2024.
Згідно із відповіді АТ «Універсал Банк» № 6891-Л від 10.06.2025 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року про витребування доказів, АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 26.07.2024 року на суму 8000 грн, платник - ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».
Згідно картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) здійсненого ТОВ «Авентус України» заборгованість ОСОБА_1 №6899577 від 26.07.2023 становить 22 328, що становить: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 328 грн - заборгованість за процентами.
ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 27.05.2024 уклали договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, за цим договором позивач (Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з п. 1.2. Договору факторингу перехід від Клієнта (ТОВ «Авентус Україна») до Фактора (позивача) прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 підтверджує факт переходу від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», зокрема, перейшло право вимоги за кредитним договором №4392888, позичальником за яким є ОСОБА_1 , кількість днів прострочення виконання кредитних зобов'язань - 276 днів, сума заборгованості за основною сумою боргу 8000 грн, заборгованість по відсотках 14 328 грн. Загальна сума заборгованості 22 328 грн.
Згідно з платіжною інструкцією №3475 від 01.11.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти в сумі 2857292,90 грн за відступлення права вимоги згідно з договором №25/10/2024 від 25.10.2024.
Окрім того, позивачем після отримання прав вимоги до відповідача нараховано проценти в сумі 8756 грн за 55 календарних дні (з 27.05.2024 по 20.07.2024) в межах строку дії Договору та згідно умов Договору, (159,20 грн * 55 календарних днів = 8756 грн).
На підставі рішення № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Надавши оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та наявним у справі доказам, суд дійшов таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно встановлених обставин справи, ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 26.07.2023 уклали електронний договір №6899577 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сума кредиту - 8000 грн, строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процента ставка становить 1,99% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту.
Факт отримання відповідачем коштів в сумі 8000 гривень підтверджується листом ТОВ «Авентус Україна» №7/4984 від 29.05.2024.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.
Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).
Суду не надано доказів повернення відповідачем кредиту та відсотків.
Зважаючи на те, що за договором факторингу від 27.05.2024 №27.05/24-Ф ТОВ «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 26.07.2023 № 6899577 у розмірі 22 328 грн, що підтверджується договором, додатками до нього, витягом із реєстру боржників, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість у сумі 31 084 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 328 грн - заборгованість за відсотками; 8756 грн - нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 55 календарних днів, які нараховані в межах строку кредитування.
Отже, позов підлягає до задоволення.
Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн (а.с. 187).
Позивач стверджує що поніс витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень, на підтвердження яких надає: договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с. 123-125), заявку №7905 від 14.04.2025 на виконання доручення до Договору 10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.19-21), ордер (а.с. 33), рахунок на оплату №7905-12/05-2025 та види виконаних робіт від 12.05.2025 (а.с. 39).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).
Разом із тим, оцінивши види виконаних робіт, суд вважає, що адвокатом не доведено надання послуг, які зазначені у акті: складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, клопотання, клопотання про витребування доказів) - 2 години на суму 1640 грн (п.7), представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою Клієнта, в тому числі і участь у судових засіданнях - 2 години на суму 1640 грн (п.10), а такі послуги як аналіз чинного законодавства, судової практики - 0,5 годин на суму 440 грн (п.3) - охоплюється послугою написання позовної заяви. Крім того, такі послуги, як заходи на самостійне збирання доказів, в тому числі адвокатські запити - 1 година на суму 840 грн (п. 6), письмова юридична консультація та складання письмового консультаційного висновку - 1 година - 840 грн (п. 5) не підтверджені матеріалами справи, оскільки ані письмового висновку, ані адвокатських запитів в матеріалах справи немає.
Отже, загальний розмір витрат на правову допомогу адвоката, які суд вважає доведеним, становить 5440 (440+840+840+840+1640+840) гривень.
Отже, в силу статті 141 ЦПК України, із відповідача в користь позивача слід стягнути судові витрати які складаються із судового збору 2422,40 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 5440 гривень, разом 7862, 40 (5440+2422,40) грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 137, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 31 084 (тридцять одна тисяча вісімдесят чотири) гривні заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №6899577 від 26.07.2023 та 7862 гривні 40 копійок судових витрат.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 44559822, місцезнаходження м. Київ вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 28.07.2025.
Головуючий суддяВ. М. Позняк