Провадження № 33/803/1959/25 Справа № 201/2089/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
29 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника Ульянової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Ульянової Таміли Володимирівни, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
на постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року
ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що 02 лютого 2025 року о 03 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась в районі буд. № 9-б по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), після чого, будучи зупиненою співробітником поліції, ухилилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови судді, як такої, що ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, за неповно досліджених доказів та за невідповідності висновків суду матеріалам справи.
Посилається на те, що ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування нею транспортним засобом та його зупинки поліцейськими.
Відповідно до протоколу і рапорту поліцейського, екіпажем легіон був зупинений транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , проте це суперечить наданому до суду відеозапису з нагрудних камер працівників поліції. Поліцейські під'їхали до дівчини, яка не знаходилась в автомобілі і стояла біля входу до готельно-розважального комплексу Бартоломео. Вона не керувала ніяким транспортним засобом і те, що вона є водієм - лише припущення поліцейських, які не могли бачити більше, ніж записано на їх бодікамерах.
Поліцейські припустили, що у ОСОБА_1 наявні ознаки сп'яніння. Протягом години після подій, зафіксованих на бодікамеру поліцейських, вона проїхала до медичного закладу і самостійно пройшла огляд на стан сп'яніння. Відповідно до висновку КП «ДБКЛПД» ДОР від 04.02.2025, складеному о 04 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 не перебувала у стані сп'яніння.
Враховуючи викладене, захисник просить дослідити висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 04.02.2025, а також відеозапис з бодікамер поліцейських; постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи думку захисника Ульянової Т.В., яка не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Ульянова Т.В. підтримала доводи поданої апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, просила апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Додатково пояснила суду, що у той день в тічний час охоронці готельно-розважального комплексу Бартоломео, в якому ОСОБА_1 на той час проживає разом з чоловіком, покликали її вийти до працівників поліції на предмет приналежності її автомобіля, який в цей час був припаркований. Цим автомобілем керують і сама ОСОБА_1 , і її чоловік. Зазначала, що в діях ОСОБА_1 немає об'єктивної сторони правопорушення, бо немає доказів керування останньою транспортним засобом за встановлених судом обставин.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя місцевого суду послався, як на докази, на матеріали справи, а саме на: протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 125741 від 02.02.2025; рапорт інспектора патрульної поліції; матеріали відеозаписів з портативних відеореєстраторів патрульних поліції.
Однак, перевіряючи вказані докази, суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що вони не вказують прямо або опосередковано на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на таке.
За матеріалами справи ОСОБА_1 заперечувала свою вину під час складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2025 року серії АБА №125741 (а.с.1) вбачається, що 02 лютого 2025 року о 03 годині 15 хвилин в м.Дніпрі, вул. Набережна Перемоги, 9-Б, під час комендантської години водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено “не надходили».
Документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено місце та час розгляду справи, однак водій ОСОБА_1 відмовилась від підпису у протоколі.
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 02.02.2025 о 03.15 годині водія ОСОБА_1 направлено до закладу охорони здоров'я - КП “Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР» у зв'язку з виявленими у неї ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота та нестійка хода) однак водій ОСОБА_1 відмовилась від проходження медичного огляду (а.с.3).
Відповідно до рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області, 02.02.2025 о 03.15 годині в складі екіпажу “Легіон-314», патрулюючи в м. Дніпрі, Соборний район, вул. Набережна Перемоги, 9-б, за порушення комендантської години було зупинено транспортний засіб «Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія були виявлення ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння у визначеному законом порядку, на що ОСОБА_1 відмовилась. На водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.4).
Судом апеляційної інстанції були відтворені відеозаписи з нагрудної камери працівників патрульної поліції, які містяться у 1 поєднаному файлі “export-x4o86» на одному компакт-диску DVD+R, долученому до матеріалів справи (обкладинка справи, об).
Так, на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції № 473046 від 02.02.205 тривалістю 03:08:55- 03:25:00 зафіксовано, що декілька екіпажів працівників поліції разом з, як потім буде встановлено ОСОБА_1 , перебувають біля входу до території готельно-розважаного комплексу Бартоломео, поряд розташоване сторожове приміщення.
Працівник поліції просить у ОСОБА_1 пред'явити водійське посвідчення та документи на автомобіль.
ОСОБА_1 мовою оригіналу:»Я не за рулем. Я стою на улице».
Працівник поліції:»Ваше посвідчення водія і технічний паспорт на автомобіль».
ОСОБА_1 телефонує комусь.
Працівник поліції:» ОСОБА_2 не відходьте, будь ласка. Ваше посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль».
ОСОБА_1 мовою оригіналу: “Я не за рулем».
Працівник поліції:»Для початку, Ви перебуваєте на вулиці у комендантську годину. Ваші документи».
ОСОБА_1 мовою оригіналу:»Нет документов. Я бомж».
Працівник поліції:»Тоді проїдемо до райвідділу поліції для встановлення ОСОБА_3 особи. На відеозапису є, як Ви їхали, вийшли із автомобіля, тікали. Не робіть зайвих проблем. Ми з Вами щойно бачились на заправці, Ви швидко сюди добігли...»
ОСОБА_1 мовою оригіналу:»Я легкоатлет».
Далі на відеозапису видно, що ОСОБА_1 пред'являє працівникам поліції свої документи через застосунок “Дія».
Працівник поліції до ОСОБА_1 о 03:14:25 годині:»У Вас є ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота. Я пропоную ОСОБА_4 пройти огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння за місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі».
Із-за шлагбауму вийшов чоловік, який розмовляє з ОСОБА_1 , а потім з працівниками поліції.
ОСОБА_1 мовою оригіналу:»Ни дуться, ни гнуться я не собираюсь».
Працівник поліції до ОСОБА_1 :»Ваше рішення. Ви будете проходити огляд?»
О 03:20:04 годині ОСОБА_1 мовою оригіналу:»Нє».
Працівник поліції: “За відмову від проходження медичного огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП».
Інший працівник поліції до ОСОБА_1 :»Ви відмовляєтесь від проходження огляду? І у медичному закладі?»
ОСОБА_1 мовою оригіналу:»Какой медзаклад? Я еду с Дня рождения...»
Працівник поліції:»Ви відмовляєтесь?»
О 03:21:13 годині ОСОБА_1 :»Да-да».
Працівник поліції:»Тоді щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння. Ви будете надавати пояснення та отримувати копію протоколу?
ОСОБА_1 мовою оригіналу:»Зачем? Оно придет по почте»
На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції № 470155 від 02.02.2025 тривалістю 03:08:56-03:21:01 та № 471269 від 02.02.2025 тривалістю 03:08:55-03:21:23 зафіксовано обставини події, аналогічні тим, які викладені вище з нагрудної камери працівника поліції № 473046.
Отже, дослідивши долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, апеляційний суд зауважує, що інформація, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті інспектора поліції про те, що ОСОБА_1 02.02.2025 о 03.15 годині в м. Дніпрі, вул. Набережна Перемоги, 9-б, керувала транспортним засобом «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 та була зупинена працівниками поліції, не підтверджена жодним належним доказом. Наведені твердження працівників поліції спростовуються як відеозаписом з їх нагрудних камер, так і поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка неодноразово вказувала, що транспортним засобом вона не керувала, працівники поліції її не зупиняли. Більше того, на відеозаписі тривалістю майже 2 години, крім ОСОБА_1 та працівників поліції, які перебувають при вході у готельно-розважальний комплекс Барталомео поряд зі сторожовим приміщенням, взагалі не убачається автомобіля «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 , яким ніби-то керувала ОСОБА_1 .
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.п.6,7 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За приписами частини 2 ст.266 КУпАП (Із змінами і доповненнями, внесеними в останнє згідно із Законом України від 16.02.2021 р. № 1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У контексті Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом, що включає в себе наявність посвідчення водія відповідної категорії, яке дає право на керування даним транспортним засобом.
Враховуючи викладене, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до переконання про відсутність належних і достатніх доказів керування ОСОБА_1 02 лютого 2025 року о 03 годині 15 хвилин транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та про відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку, оскільки наявними матеріалами справи поза розумним сумнівом не доведено, що ОСОБА_1 у зазначений час керувала автомобілем з наявними ознаками алкогольного сп'яніння та у цей час дійсно була зупинена працівниками поліції.
При цьому апеляційний суд відкидає у якості належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2025 року серії АБА №125741 (а.с.1) направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, (а.с.3) та рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області (а.с.4), та приймає до уваги за належний та допустимий доказ невинуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, відеозаписи з нагрудної камери працівників патрульної поліції, які містяться у 1 поєднаному файлі “export-x4o86» на одному компакт-диску DVD+R, оскільки вони відображають реальну картину обставин, що мали місце 02 лютого 2025 року о 03 годині 15 хвилин, що узгоджуються з версією подій сторони захисту, а отже спростовують фактичні обставини, відображені в процесуальних документах, складених працівниками патрульної поліції - протоколі про адміністративне правопорушення від 02.02.2025 року серії АБА №125741, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та рапорті поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останньої.
Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за обставин, встановлених рішенням суду першої інстанції. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника Ульянової Т.В. підлягає задоволенню, а постанова судді Соборного районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Ульянової Таміли Володимирівни - задовольнити.
Постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року про визнання винною і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО