606/1273/25
іменем України
31 липня 2025 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Ромазан Л.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 в її користь аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 липня 2025 року і до закінчення навчання (30 червня 2030 року), але не довше ніж до досягнення 23 - річного віку.
Розглянувши заяву, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Отже, відповідно до статті 161 ЦПК України така вимога, як стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, в порядку наказного провадження не розглядається.
Згідно з вимогами ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Судовий наказ видається про стягнення аліментів виключно на неповнолітніх дітей (частина 5 статті 183 СК України). Водночас, стаття 183 СК України знаходиться у главі 15 СК України, статтею 180 якої визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того, статтею 199 СК України передбачено, що вимога про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, повинна розглядатися в порядку позовного провадження. Зокрема, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Неможливість розгляду питання про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в порядку наказного провадження закріплено законодавчо, оскільки необхідно довести наявність у батька (матері) матеріальної можливості надавати допомогу повнолітній дитині, що виключає безспірний характер правовідносин й унеможливлює видачу судового наказу для стягнення будь-якої суми.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогамстатті 161цього Кодексу.
Враховуючи те, що заявлена стягувачем вимога не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, тому суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід відмовити у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на повнолітню дочку.
На підставі наведеного та керуючись ст. 165, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду із вказаними вимогами у порядку позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Л.С.Ромазан