Справа № 597/1036/25
Провадження № 2/597/431/2025
про залишення позовної заяви без руху
01 серпня 2025 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Заліщицької державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування,
29.07.2025 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Заліщицької державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до наступного висновку.
Згідно вимог ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується. Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви Басюр Леся Миколаївна, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулася до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати за ОСОБА_3 право власності на жиловий будинок з господарськоми будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивачів, звертаючись із позовом, заявляє позовні вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування.
Вказані позовні вимоги є вимогами майнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум у 2025 році на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року 3028 гривень 00 копійок.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Просудовий збір" судовий збір за вимогу майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Представник позивачів у позовній заяві не визначила ціни позову, а для суду неможливо встановити його самостійно, так як відсутні технічні паспорти на майно та їх оцінка.
Таким чином, розмір судового збору за вимогу майнового характеру зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів неможливо встановити.
Окрім того, до позовної заяви не долучено належним чином засвідчених документів, що посвідчують особу позивача ОСОБА_3 , а саме: паспорт громадянина України є недійсним (не вклеїно фото після досягнення 45 річного віку).
Також позивачами та їхнім представником до вищевказаної позовної заяви не додано копії: свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_5 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , свідоцтва про право власності на будинок та державні акти на земельні ділянки (пай).
Так, відповідно вимог п.5 та 6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року за N 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (уразі відкриття спадщини до 1січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст.1270, ст.1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за N7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.49 ЗУ «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа N 2-390/2006.
Проте всупереч ст.175 ЦПК України представником позивача до позовної заяви не додано відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину за позивачами після смерті ОСОБА_4 .
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 394/8/19 (провадження № 61-1404св20) зроблено наступний висновок. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.
Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Отже, представнику позивачів потрібно уточнити коло осіб, які беруть участь у справі, або підтвердити відсутність інших спадкоємців за заповітом і законом, усунення їх від права на спадкування чи неприйняття ними спадщини.
На підставі викладеного позовну заяву слід залишити без руху та надати представнику позивачів строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
А, тому, вважаю, що оскільки позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, надавши представнику позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Заліщицької державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати представнику позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_1 строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині.
Роз'яснити представнику позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.М.ШЕВЧУК