"25" липня 2025 р. Справа № 596/167/25
Провадження № 2-а/596/16/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вальчук Мирослава Миколаївна до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вальчук М.М. звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3978848 від 31.01.2025 року винесеної інспектором відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Яцюком А.В. про притягнення ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400 гривень. Посилається на те, що оскаржувану постанову вважає протиправною, в якій не було всебічно, повно та об'єктивно з'ясовано усіх обставин справи, позивач заперечує вчинення даного правопорушення. В оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не міститься посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, лише зазначено «відео з бодікамери поліцейського» (п.7 Постанови). Відсутність такого посилання, зокрема із зазначенням номеру засобу фіксації, свідчить про недопустимість відеозапису, яким суб'єкт владних повноважень доводить правомірність накладення на особу стягнення за вчинення адміністративного правопорушення. З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.
Ухвалою судді від 12 лютого 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відзиві на позов представник відповідача ГУНП в Тернопільській області Поважна Г.В. просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 31.01.2025 року близько 20 год. 57 хв. по вул. Сагайдачного у м. Хоростків, Чортківського району, Тернопільської області, позивач керував автомобілем марки «Сітроен Немо», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом терміном 1 рік, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП. На відео, які додаються до даного відзиву зафіксовано як ОСОБА_1 намагається утекти від працівників поліції на керованому ним ТЗ. Під час перевірки документів працівниками поліції було встановлено, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області № 596/438/24 від 30.12.2024 року. Після встановлення особи позивача, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого ним правопорушення, повідомлено, яка справа розглядається та що він буде притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП. ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, а також надано час для дзвінка адвокату. Після дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, заслухавши та врахувавши його усні пояснення інспектором ВП №3 (м.Гусятин) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Яцюком А.В. було винесено на позивача постанову серії ЕНА № 3978848 за ч. 4 ст.126 КУпАП, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень. Інформація про використання бодікамери наявна в оскаржуваній постанові та відображена в п.7, як матеріали, що до неї додаються, а тому долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами у справі. Постанова інспектора є обґрунтованою та законною.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи.
Представник позивача адвокат Вальчук М.М. в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяви про слухання справи в її відсутності та у відсутності позивача з врахуванням викладених доводів в позовній заяві. Звертає увагу на те, що до відзиву долучено постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30.12.2024 року по справі №596/438/24, яка стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач ОСОБА_1 , відносно якого складено оскаржувану постанову 13 травня 1977 року народження. Тобто на момент складання оскаржуваної постанови позивач ОСОБА_1 не позбавлений права керування транспортними засобами, посвідчення не вилучалося та в застосунку «Дія» є дійсним до 03.09.2050 року.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Поважна Г.В. в судове засідання не з'явилася, згідно поданого відзиву просила справу розглядати в її відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, відеозаписи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частина 10 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" визначає, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За п.1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з п. 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених частиною першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 122, частиною першою, другою та четвертою статті 126 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3978848 винесену 31 січня 2025 року інспектором відділення поліції №3 (селище Гусятин) Чортківського РУП ГУНП у Тернопільській області Яцюка А.В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 20 400 гривень. Згідно змісту постанови: « 31.01.2025 20:57:06, м.Хоростків, вулиця Сагайдачного, 2, водій ОСОБА_1 будучи позбавленим права керування будь якими транспортними засобами терміном на один рік Гусятинським районним судом, чим порушив 2.1а ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ», вчинивши правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП. Інформація про використання бодікамери вказана в п.7 (а.с.8).
Відповідно до п.а п.2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 78 КАС України).
Як вбачається із долученої до відзиву роздруковану із ЄДРСР постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 грудня 2024 року у справі №596/438/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
10.01.2025 року рішення набрало законної сили.
Стороною відповідача разом із відзивом надано відеозаписи, на яких зафіксовано момент зупинки транспортного засобу марки «Сітроен Немо», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача. Під час спілкування з працівниками поліції останній повідомив, що знає що позбавлений права керування транспортними засобами за рішенням суду за ст. 130 КУпАП, однак у зв'язку з днем народження дитини, в нього була необхідність в керуванні т/з.
Відеоматеріали в своїй сукупності та послідовності підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 , вимог пункту 2.1 (а) ПДР України.
Звідси, посилання сторони на те, що відмінності в даті народження позивача та в долученій до відзиву відповідачем постанові суду у справі №596/438/24 свідчать про те, що на момент складання оскаржуваної постанови останній не був позбавлений права керування транспортними засобами, посвідчення водія не вилучалося та в застосунку «Дія» є дійсним до 03.09.2050 року, не є обгрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює і доводи про те, що ОСОБА_1 не вчиняв даного правопорушення та не порушував Правил дорожнього руху. Також судом не приймаються доводи сторони позивача про недопустимість як доказу відеозаписів, оскільки в оскаржуваній постанові не міститься посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено записи, лише зазначено «відео з бодікамери поліцейського».
Згідно із ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Позивачем та його представником не наведено обставин, які б свідчили про порушення поліцейським вимог Закону України «Про Національну поліцію» при здійсненні відеозаписів, що може бути підставою для виключення такого доказу з числа доказів у розумінні ст. 251 КУпАП. Суд вважає, що сама по собі відсутність посилання на технічний засіб у змісті оспорюваної постанови, яким здійснено відеозаписів, не підтверджує порушення поліцейським вимог Закону України «Про Національну поліцію» при його здійсненні. Відеозапис здійснений на підставі ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, тому є належними та допустимими доказами, у розумінні положень ст. 251 КУпАП, ст.ст.72, 99 КАС України. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. The United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки. Отже водій, при керуванні автомобілем, зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України. Доказів, які б спростовували факт наявності складу адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність у межах розгляду даної справи позивачем надано не було.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та такими, що задоволенню не підлягають.
Приймаючи рішення, суд враховує, що визначений правовою нормою ст.77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 520/2261/19.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-7, 9, 77, 90, 241-246, 262, 286 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 РНОКПП НОМЕР_3 ), в інтересах якого діє адвокат Вальчук Мирослава Миколаївна (на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВО №1096693 від 04.02.2025 року) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (адреса місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Повний текст рішення виготовлено 01 серпня 2025 року.
Суддя Елла МИТРАЖИК