Провадження № 22-ц/803/6999/25 Справа № 205/6932/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Федченко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
01 серпня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Ткаченко І.Ю., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволенні.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2025 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі №205/693/15 - залишено без задоволення.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2025 року було залишено без руху, для сплати судового збору.
У відповідь на зазначену ухвалу, до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 30.0.82025 року. На підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Відповідно до правової позиції, яка викладена Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 03.07.2024 року по справі № 567/79/23: застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відбуватися при зверненні осіб, які в ньому зазначені, до суду у зв'язку з порушенням будь-яких їхніх прав, а не тільки тих, які безпосередньо пов'язані з відповідним їхнім статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета й підстав їхніх позовів. При цьому відповідне звільнення від сплати судового збору має відбуватися на всіх стадіях судового процесу.
Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни (до яких належать учасники бойових дій), забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2022 року у справі № 373/86/21 (провадження № 61-12410св21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 (провадження № 11-128заі20) вказала, що за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Цей висновок підтверджується ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження№ 14-93цс24).
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах також наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 282/1874/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 23 червня 2022 року у справі № 748/912/20.
Аналіз викладених положень закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є захист прав кредитора (ПАТ КБ “Приватбанк») у зв'язку із порушенням боржником ( ОСОБА_1 ) свого зобов'язання із повернення кредитних коштів.
Отже, цей позов не стосується питань соціального і правового захисту ОСОБА_1 як учасника бойових дій, а тому за відсутності інших підстав для звільнення його від сплати судового збору скаржнику слід сплатити судовий збір у загальному порядку.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що скаржник як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов'язок сплати судового збору, або надати суду документи та вказати підстави на підтвердження свого важкого майнового стану.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи те, що заявником не усунуто недолік апеляційної скарги відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2025 року, для забезпечення можливості реалізації конституційного права на апеляційне оскарження необхідно продовжити йому строк для усунення недоліку апеляційної скарги.
Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 127, 136, 185, 357 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2016 року - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліку апеляційної скарги на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2016 року, зазначеного в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2025 року - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги.
У разі невиконання ухвали і не усунення недоліку у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Суддя: І.Ю.Ткаченко