"10" червня 2025 р. Справа № 608/1598/24
Провадження № 2/596/33/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Стасюк О.Д.
представника відповідача адвоката Матвійчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконферензв'язку за допомогою власних технічних засобів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ТОВ «Кредитсервіс»-Павленко С.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача в користь ТОВ «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором №210827-006 від 27.08.2021 року у розмірі 23 920,00 гривень, судовий збір та витрати на правову допомогу.
Посилається на те, що 27.08.2021 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 210827-006, відповідно до п. 1.1. якого, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 21 800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором. Відповідно до п. 9.3. Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил. Відповідно до п.7.2. Кредитного договору, Сторони домовились, що Кредитодавець при підписанні цього Договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсимілє), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного-числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису. Кредитний договір № 210827-006 від 27.08.2021 року було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором J44216 (27.08.2021 17:20:33). На виконання умов договору банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, однак відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконує. Згідно розрахунку кредитної заборгованості станом на 07.03.2024 р. заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 23920,00 гривень 00 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 12 716,65 грн.; простроченої заборгованості за комісією 0,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами 11 203,35 грн.; строкової заборгованості за сумою кредиту 0.00 грн.; строкової заборгованості за комісією 0.00 грн.; строкової заборгованості за процентами 0,00 грн.; строкової заборгованості за штрафами та пенею 0.00 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі- судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 29.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій заперечує щодо позовних вимог ТОВ "КРЕДИТСЕРВІС", оскільки є такими, що не підлягають до повного задоволення через їх необґрунтованість в частині нарахування процентів у розмірі, що суперечить нормам ст. 18 Закону Украйни «Про захист прав споживачів».
Посилається на те, що дійсно 27.08.2021 року між ним та «ТОВ “КРЕДИТСЕРВІС» було укладено Кредитний договір № 210827-006, згідно з яким Позикодавець зобов'язався йому надати в строкове платне користування кредитні кошти у розмірі 21 800,00 грн., які мали бути перераховані безготівково на його картковий рахунок. Строковість кредитування становила 12 місяців. Суму кредиту у 21 800,00 грн. зменшено на розмір комісії 1 635,00 грн., фактично сума кредиту становила - 20 165,00 грн. Кредит він регулярно сплачував, сума внесеної плати становить суму 17 500,00 грн., з них позивачеві віднесено 9083,35 грн. на сплату кредиту, 8 416,65 грн. - на сплачу процентів за кредитом. Однак вважає, що заявлені до стягнення вимоги із сплати 12 716,65 грн. - на тіло кредиту та 11 203,35 грн. на сплату процентів порушується принцип справедливості, добросовістності та розумності. Поданий до суду кредитний договір від 27.08.2021 року містить умови, які порушують принципи цивільного законодавства щодо справедливості, добросовістності та розумності визначені ст.3 ЦК України, виходячи із застосування щодо нього відсоткової ставки, яка є очевидно несправедливою виходячи із суми та строку кредитування. Враховуючи заявлену до стягнення суму боргу, а також враховуючи часткове виконання ним умов кредитного договору, а саме внесення оплати, у сумарному розмірі 17 500,00 грн. та заявлену до стягнення суму заборгованості у 23 920,00 грн, яка складається із боргу за тілом кредиту-12 716,65 грн., простроченими процентами - 11 203,35 грн., вважає, що заявлена сума боргу за несплаченими процентами суперечить Закону, оскільки заборгованість за процентами у розмірі 11 203,35 грн. у 1,13 разів перевищує заборгованість за кредиток (17 500,00 грн.), що становить 113,90%, не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, оскільки, за своєю суттю надмірний розмір процентів є ніщо інше як штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання та способом поставити його, як споживача, у залежне та погіршене становище. Крім того, просить зменшити витрати на правову допомогу, оскільки адвокатом написано лише позовну заяву, а також врахувати незначну складність справи.
Від представника позивача адвоката Павленко С.В. до суду надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає про те, що на момент укладення договору та в подальшому при виконання взятих на себе зобов'язань, у відповідача були відсутні будь-які претензії в частині умов договору. Сторонами було погоджено та прийнято відповідні умови, під час виконання взятих на себе зобов'язань ОСОБА_1 не заявляв про відмову від договору, тому умови договору є такими, що відповідають вимогам законодавства.
У судове засідання представник позивача ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» не з'явився, подав до суду клопотання про слухання справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Матвійчук В.В. в судовому засіданні просить позовні вимоги задоволити частково, а саме, в частині стягнення заборгованості за сумою кредиту в розмірі 12 716,65 грн., в задоволенні решти вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача адвоката Матвійчука В.В., дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 27 серпня 2021 року між ТОВ "КРЕДИТСЕРВІС" та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №210827-006, укладено кредитний договір (а.с.16-18).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 21 800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (надалі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором.
Пунктом 2.2. Кредитного договору, Позичальник зобов'язується повернути кредит та здійснити плату за його користуванням до закінчення строку дії Договору згідно графіку, передбаченого Договором, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 9.3. Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс» (далі - Правила). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил.
Відповідно до п.7.2. Кредитного договору, Сторони домовились, що Кредитодавець при підписанні цього Договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсимілє), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного-числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису.
Вказані обставини підтверджуються: паспортом кредитного продукту «12 місяців»(а.с.17); довідкою №07/03/-2 від 07.03.2024 року про укладення договору; платіжною інструкцією №1884 від 27.08.2021 року; випискою з особового рахунку за кредитним договором №210827-006 від 27.08.2021 року; досудовою вимогою щодо дострокового стягнення заборгованості від 20.03.2024 року (а.с.26, 27, 30, 32).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до частин 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.1-3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір 210827-006 від 27.08.2021 року, шляхом підписання вказаного документу за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором J44216.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором №210827-006 від 27.08.2021 року, який складено ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» слідує, що заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №210827-006 від 27.08.2021 року складає 23 920,00 гривень, з яких сума заборгованості по тілу кредиту-12 716,65 гривень; сума заборгованості по нарахованих відсотках за користуванням кредитом-11 203,35 гривень (а.с.33).
В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, тому порушені відповідачем майнові права позивача підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 920,00 гривень, в т.ч. сума заборгованості по тілу кредиту-12 716,65 гривень; сума заборгованості по нарахованих відсотках за користуванням кредитом- 11 203,35 гривень.
Згідно з частинами першою шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві та заяві від 26.06.2024 року представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7 000 грн., на підтвердження понесення яких представник позивача надав: копію договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 року (а.с. 35-37); додаток №1 до договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 року (а.с.38); додаток №2 до договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 року (а.с.38); додаток №3 до договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 року (а.с.39); Акт приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року (а.с.39); Акт приймання-передачі справ на надання правової допомоги від 01.12.2023 року (а.с.40); Акт приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року (а.с.41).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Проаналізувавши надані представником позивача документи, що підтверджують витрати позивача на правничу допомогу у цій справі, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності, беручи до уваги, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором та те, що в силу вимог закону справа є малозначною, беручи до уваги заперечення представника відповідача щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, тому розмір вказаних витрат слід зменшити з 7000 грн до 5000 грн.
Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 6-16, 141, 142, 247, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (адреса: 02094, м. Київ, а/с 57, проспект Л.Каденюка (Ю.Гагаріна), 23, код ЄДРПОУ 41125531) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в інтересах якого діє адвокат Матвійчук Віталій Володимирович (на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1004029 від 24.09.2024 року) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (адреса: 02094, м. Київ, а/с 57, проспект Л.Каденюка (Ю.Гагаріна), 23, код ЄДРПОУ 41125531) заборгованість за кредитним договором №210827-006 від 27.08.2021 року в розмірі 23 920 (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Елла МИТРАЖИК