308/3317/21
02.04.2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачука О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.
представника позивача - адвоката Мельник Я.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Ярослав Юрійович, до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 про припинення права на початок виконання будівельних робіт на підставі повідомлення про початок будівельних робіт та зобов"язання вчинити дії
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мельник Я.Ю., звернулася в суд з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 про припинення права на початок виконання будівельних робіт на підставі повідомлення про початок будівельних робіт та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 06 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки загальною площею 0,0131 га, яка розташована в АДРЕСА_1 за кадастровим номером 2110100000:07:002:0070, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д., зареєстровано в реєстрі за № 1070.
06 квітня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки загальною площею 0,0126 га, яка розташована в АДРЕСА_1 за кадастровим номером 2110100000:07:002:0071, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д., зареєстровано в реєстрі за № 1076.
Враховуючи необхідність зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_1 вжито відповідні заходи реагування, а 26 лютого 2008 року ОСОБА_1 видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯД № 542605, площею 0,0257 га, цільове призначення для іншого громадського призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради було зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: на навчальний центр після реконструкції з надбудовою власної будівлі за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 341,8 кв. м. на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 - частка 1/3, за ОСОБА_5 - частка 1/3, за ОСОБА_6 - частка 1/3.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 24 лютого 2014 року у справі № 2-2420/11, яке набуло законної сили 14 травня 2014 року, зокрема виділено в натурі ОСОБА_1 1/3 частину будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме сходи (6,4 м2), чотири приміщення (1,6м2), (6,2м2), (11,0м2) та (17,1м2) - цокольного приміщення будівлі, приймальню (20,0м2), кабінет (18,5м2), вбиральню (2,7м2), кабінет (12,9м2), коридор (10,2м2) - першого поверху, що разом становить 106,6м2.
Виділено в натурі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 2/3 частини будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме другого, третього поверхів, що разом становить 214,7 м2 , визнавши за ними право спільної, часткової власності на вказані приміщення в рівних частках по кожній.
Приміщення цокольного поверху (20,5м2) залишено у спільному користуванні співвласників.
Проведення будівельних робіт щодо реалізації розподілу майна, а саме: влаштування сходової клітини з цокольного на перший поверх, закладання дверних та віконних прорізів покладено солідарно на ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Зауважує, що ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_6 не виконали вищевказане рішення суду.
12 листопада 2014 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна - 2/3 частини навчального центру після реконструкції з надбудовою власної будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О.В., зареєстровано в реєстрі за № 5807.
Зазначає, що покупець ОСОБА_8 усвідомлював свої дії та наявні обмеження при придбання нерухомого майна 2/3 частини навчального центру після реконструкції з надбудовою власної будівлі, а саме: відсутність входу і доступу до такого нежитлового приміщення, наявність іншого співвласника майна ОСОБА_1 та відсутність у ОСОБА_8 право власності на земельну ділянку.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Ужгородської міської ради, третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідачів - ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, цивільна справа № 308/10075/16.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13.02.2020 року у справі № 308/10075/16 заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2018 року скасовано, ухвалено у справі нове рішення у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 308/10075/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2020 рокузалишити без змін.
Вказує, що ОСОБА_8 в листопаді 2016 року звернувся до суду із позовом до неї, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, зокрема проведенні будівельних робіт, по облаштуванню окремого входу до своїх приміщень на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24.02.2014 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року у справі № 308/11059/16, яке набуло законної сили 16 травня 2018 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено.
Вищевказаним рішенням суду встановлено, що позивачем ОСОБА_8 не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що йому в передбаченому законом порядку надано право користування вказаними ним чужими приміщеннями в спірному нерухомому майні чи рішенням суду надано право користування чужими приміщеннями або ж земельною ділянкою.
Також зазначає, що ОСОБА_8 20.05.2016 року отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 на реконструкцію власних приміщень навчального центру під дві окремі квартири, які передбачають знесення існуючих перегородок та стін у відповідних приміщеннях. Також, органом державного архітектурно-будівельного контролю у серпні 2016 було зареєстровано за № ЗК 083162181872 подану ОСОБА_8 декларацію про початок виконання будівельних робіт із реконструкції власних приміщень навчального центру під дві окремі квартири (без змін зовнішніх геометричних розмірів) по АДРЕСА_1 .
03 квітня 2018 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу вбудованого нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 214,7 кв.м., який посвідчено приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі - Торжаш В.Л., зареєстровано в реєстрі за № 827.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 807/1367/16, яке набуло законної сили 09.01.2019 року скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_8 із реконструкції приміщень навчального центру під дві окремі квартири (без зміни зовнішніх геометричних розмірів) по АДРЕСА_1 , зареєстрованого Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області за №ЗК 083162181872 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Постановою Управління Державного архітектурно - будівельного контрою виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 18 від 07 лютого 2020 року встановлено: «В ході позапланової перевірки на об'єкті по АДРЕСА_1 встановлено, що гр. ОСОБА_2 виконав будівельні роботи по влаштуванню дверного прорізу в приміщенні коридору (прим. І див. тех.паспорт), який у загальному користуванні. Дверний проріз влаштовано у несучій стіні будівлі № 16 без влаштування перемички та відповідного посилення стіни, що забороняється», та ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн.
Наприкінці лютого місяця 2021 року ОСОБА_1 перебуваючи у власному приміщенні навчального центру «ЛІК» за адресою: АДРЕСА_1 зустріла в приміщенні спільного користування, окрім колишнього власника приміщення ОСОБА_8 сторонніх осіб - будівельників, які за допомогою будівельної техніки здійснювали відповідні будівельні та земельні роботи, після чого ОСОБА_1 звернулась письмово до начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотової О.С., головного архітектора м.Ужгорода Боршовського О.І., заступника міського голови м.Ужгорода Борець В.О. для вжиття заходів реагування.
В подальшому стало відомо, що ОСОБА_2 розпочато будівельні роботи - «Реконструкція частини приміщень навчального центру з влаштуванням окремого входу», за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер: ЗК051201216154, відомості про реєстрацію проведено головним спеціалістом відділу дозвільних процедур та документообігу Управління державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Мінєєвою І.І.
Актом обстеження об'єкту будівництва «Реконструкція частини приміщень навчального центру з влаштуванням окремого входу за адресою: АДРЕСА_2 від 01.03.2021 року у складі відповідної комісії встановлено зокрема наступне: Земельна ділянка будинковолодіння по АДРЕСА_3 знаходиться у власності ОСОБА_1 ; Відповідно до технічно паспорту вхід і доступ до нежитлових приміщень гр. ОСОБА_2 відсутній; На об'єкті будівництва на цокольному поверсі будівлі АДРЕСА_3 виконано будівельні роботи по влаштуванню дверного прорізу у несучій стіні приміщення коридору, який у загальному користуванні та влаштовано проріз у несучій стіні сходової клітки першого поверху, яка у власності гр. ОСОБА_2 ; Гр. ОСОБА_1 згоду на влаштування прорізу стіні приміщення коридору спільного користування, що на першому поверсі, гр. ОСОБА_2 не надавала.
Зазначає, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2023 року, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мельник Я.Ю., до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Ужгородської міської ради та ОСОБА_8 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки задоволено повністю.
Скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 видані управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Ужгородської міської ради 20.05.2016 ОСОБА_8 для реконструкції власних приміщень навчального центру під дві окремі квартири.
Стягнуто з Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні та витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 8157 (вісім тисяч сто п'ятдесят сім) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні та витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 8157 (вісім тисяч сто п'ятдесят сім) гривень.
На підставі викладеного позивач просить суд припинити ОСОБА_2 право на початок виконання будівельних робіт на підставі повідомлення про початок будівельних робіт - Реконструкція частини приміщень навчального центру з влаштуванням окремого входу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: ЗК051201216154 та зобов'язати ОСОБА_2 за власні кошти у двомісячний термін після набуття рішення законної сили привести навчальний центр після реконструкції з надбудовою власної будівлі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану, який існував, згідно технічного паспорту, виготовлений станом на 11 червня 2014 року, а також стягнути з відповідачів судові витрати.
Відповідач Управління державного архітерктурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі начальника Зотової О. подала відзив на позовну заяву у якій зазначає, що у відповідності до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до яких належать в т.ч.:
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 даного Закону України визначено зміст здійснення управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, в т.ч.:
контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;
надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів:
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно- будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
На підставі поданого Замовником будівництва - ОСОБА_2 . Відповідачем-2 по справі через Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 15.12.2020р. (№906/15.02-01) Відповідачем-1 проведено реєстрацію вказаного повідомлення. Дозвільний документ втримано замовником - ОСОБА_2 (Відповідачем-2 по справі) в спосіб га в порядку, передбаченому чинним законодавством. Таким порядком, що визначає механізм набуття права на виконання підготовчих робіт є Постанова КМУ № 466 від 13.04.2011р. «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (надалі - Постанова 466).
Пунктом 4'1 Постанови 466 визначено, що документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно- будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Відповідно до п. 5. Постанови 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Інформація щодо земельної ділянки в повідомленні відсутня, на підставі п. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: здійснення реконструкції на об'єкті будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.
У відповідності до п. 13 Постанови 466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1,2 і 2'1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації
експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 р. № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
Відповідно до п. 11 Постанови 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі вищенаведеного, керуючись чинним законодавством та ст.ст. 2, 77, 265 ЦПК України, просимо суд в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Мельник Я.Ю. підтримав позовну заяву, а також заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та просив такі задовольнити.
Представник управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив у задоволені позову відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
ОСОБА_2 та його представник, адвокат Дьордь В.В. в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки загальною площею 0,0131 га, яка розташована в АДРЕСА_1 за кадастровим номером 2110100000:07:002:0070, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д., зареєстровано в реєстрі за № 1070.
06 квітня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки загальною площею 0,0126 га, яка розташована в АДРЕСА_1 за кадастровим номером 2110100000:07:002:0071, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д., зареєстровано в реєстрі за № 1076.
26 лютого 2008 року ОСОБА_1 видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯД № 542605, площею 0,0257 га, цільове призначення для іншого громадського призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради було зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: на навчальний центр після реконструкції з надбудовою власної будівлі за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 341,8 кв. м. на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 - частка 1/3, за ОСОБА_5 - частка 1/3, за ОСОБА_6 - частка 1/3.
Відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 24 лютого 2014 року у справі № 2-2420/11, яке набуло законної сили 14 травня 2014 року, зокрема виділено в натурі ОСОБА_1 1/3 частину будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме сходи (6,4 м2), чотири приміщення (1,6м2), (6,2м2), (11,0м2) та (17,1м2) - цокольного приміщення будівлі, приймальню (20,0м2), кабінет (18,5м2), вбиральню (2,7м2), кабінет (12,9м2), коридор (10,2м2) - першого поверху, що разом становить 106,6м2.
Виділено в натурі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 2/3 частини будинковолодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме другого, третього поверхів, що разом становить 214,7 м2 , визнавши за ними право спільної, часткової власності на вказані приміщення в рівних частках по кожній.
Приміщення цокольного поверху (20,5м2) залишено у спільному користуванні співвласників.
Проведення будівельних робіт щодо реалізації розподілу майна, а саме: влаштування сходової клітини з цокольного на перший поверх, закладання дверних та віконних прорізів покладено солідарно на ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
12 листопада 2014 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна - 2/3 частини навчального центру після реконструкції з надбудовою власної будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О.В., зареєстровано в реєстрі за № 5807.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Ужгородської міської ради, третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідачів - ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, цивільна справа № 308/10075/16.
Згідно з постановою Закарпатського апеляційного суду від 13.02.2020 року у справі № 308/10075/16 заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2018 року скасовано, ухвалено у справі нове рішення у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Згідно з постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 308/10075/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2020 рокузалишити без змін.
Відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2018 року у справі № 308/11059/16, яке набуло законної сили 16 травня 2018 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено.
Вищевказаним рішенням суду встановлено, що позивачем ОСОБА_8 не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що йому в передбаченому законом порядку надано право користування вказаними ним чужими приміщеннями в спірному нерухомому майні чи рішенням суду надано право користування чужими приміщеннями або ж земельною ділянкою.
20.05.2016 року управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Ужгородської міської ради видало ОСОБА_8 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які передбачають здійснення реконструкції власних приміщень навчального центру під дві окремі квартири, за адресою: АДРЕСА_1 .
04.08.2016 ОСОБА_8 подану до Державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області декларацію про початок виконання будівельних робіт із реконструкції власних приміщень навчального центру під дві окремі квартири (без змін зовнішніх геометричних розмірів) по АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за № ЗК 083162181872
03 квітня 2018 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу вбудованого нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 214,7 кв.м., який посвідчено приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі - Торжаш В.Л., зареєстровано в реєстрі за № 827.
Згідно з рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 807/1367/16, яке набуло законної сили 09.01.2019 року скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_8 із реконструкції приміщень навчального центру під дві окремі квартири (без зміни зовнішніх геометричних розмірів) по АДРЕСА_1 , зареєстрованого Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області за №ЗК 083162181872 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Відповідно до постанови Управління Державного архітектурно - будівельного контрою виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 18 від 07 лютого 2020 року встановлено: «В ході позапланової перевірки на об'єкті по АДРЕСА_1 встановлено, що гр. ОСОБА_2 виконав будівельні роботи по влаштуванню дверного прорізу в приміщенні коридору (прим. І див. тех.паспорт), який у загальному користуванні. Дверний проріз влаштовано у несучій стіні будівлі № 16 без влаштування перемички та відповідного посилення стіни, що забороняється», та ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП і накладено штраф у розмірі 8 500 грн.
В суді встановлено , що наприкінці лютого місяця 2021 року ОСОБА_8 розпочато будівельні роботи «Реконструкція частини приміщень навчального центру з влаштуванням окремого входу», без надання підтверджуючого документу права власності чи користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер: ЗК051201216154 відомості про реєстрацію проведено головним спеціалістом відділу дозвільних процедур та документообігу Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Мінєєвою І.І.
Актом обстеження об'єкту будівництва «Реконструкція частини приміщень навчального центру з влаштуванням окремого входу за адресою: АДРЕСА_2 від 01.03.2021 року у складі відповідної комісії встановлено, зокрема наступне: земельна ділянка будинковолодіння по АДРЕСА_3 знаходиться у власності ОСОБА_1 ; Відповідно до технічно паспорту вхід і доступ до нежитлових приміщень гр. ОСОБА_2 відсутній; На об'єкті будівництва на цокольному поверсі будівлі АДРЕСА_3 виконано будівельні роботи по влаштуванню дверного прорізу у несучій стіні приміщення коридору, який у загальному користуванні та влаштовано проріз у несучій стіні сходової клітки першого поверху, яка у власності гр. ОСОБА_2 ; Гр. ОСОБА_1 згоду на влаштування прорізу стіні приміщення коридору спільного користування, що на першому поверсі, гр. ОСОБА_2 не надавала.
Відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2023 року у справі № 308/3801/21, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мельник Я.Ю., до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Ужгородської міської ради та ОСОБА_8 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки задоволено повністю.
Скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 видані управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Ужгородської міської ради 20.05.2016 ОСОБА_8 для реконструкції власних приміщень навчального центру під дві окремі квартири та вирішено розподіл судових витрат.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 15 ЦК України передбачено кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 77-80 ЦПК України).
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона; таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Частиною 1 ст.358 ЦК України передбачено право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
У відповідності до ч.1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Статтею 391 ЦК України визначено власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Згідно із пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво, яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон) забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 32 Закону клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта. Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1.
Згідно ч.1 ст.35 Закону після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до під п.3 ч.7, 8 ст.36 Закону право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: на підставі судового рішення, що набрало законної сили; Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Підпунктом 3 п.3 ч.9 ст.36 Закону передбачено, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація: кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, - за наявності) або відмітка про випадок, визначений частиною четвертою статті 34 цього Закону та/або частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд констатує, що власником земельної ділянки, площею 0,0257 га, цільове призначення для іншого громадського призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 , таким чином ОСОБА_2 не міг надати уповноваженому органу копії правовстановлюючого документу про право власності чи користування земельною ділянкою, що підтверджується рішенням суду, яке набуло законної сили у справі № 308/3801/21.
Вказані обставини дають суду підстави вважати, що здійснені ОСОБА_2 будівельні роботи та документи, на підставі яких вони здійснюються, не відповідають вимогам нормативно - правових актів у галузі містобудування.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене та вимоги ст. 81 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, та підлягає припиненню право ОСОБА_2 на початок виконання будівельних робіт на підставі повідомлення про початок будівельних робіт - Реконструкція частини приміщень навчального центру з влаштуванням окремого входу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: ЗК051201216154 та слід зобов'язати ОСОБА_2 за власні кошти у двомісячний термін після набуття рішення законної сили привести навчальний центр після реконструкції з надбудовою власної будівлі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану, який існував, згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 11 червня 2014 року.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
В контексті вказаної практики суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат у справі, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З контекстного аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 268).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Згідно пунктів 168 - 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Додатковою постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року в справі № 9901/459/21 вказано Велика Палата Верховного Суду погоджується із доводами представниці позивачки, що, обов'язок адвоката щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді передбачає не лише відповідальність за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а зобов'язує адвоката вчинити комплекс дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката (пункт 43).
Ураховуючи зазначене вище, а також відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката від представника відповідача, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені позивачкою у зв'язку із розглядом цієї справи, належним чином обґрунтовані, а заява про їх відшкодування та розрахунок були надані у строк, визначений КАС України (пункт 47).
У п.39, 53 додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі № 910/12876/19 вказано: у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України); Матеріали справи не містять клопотання позивача, поданих на адресу Верховного Суду, про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстав для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених позивачем обставин немає.
З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2021 між адвокатом Мельником Я.Ю. та позивачем ОСОБА_1 укладено договір № 03/04 про надання правової допомоги адвокатом.
04.03.2021 іж адвокатом Мельником Я.Ю. та позивачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 03/04 про надання правової допомоги адвокатом від 04.03.2021.
Згідно з п. 1 додаткової угоди сторонами погоджено, що вартість гонорару (винагороди) за надання правової допомоги адвокатом по захисту прав та інтересів клієнта в справі щодо припинення права ОСОБА_2 на початок виконання будівельних робіт на підставі повідомлення про початок будівельних робіт, реєстраційний номер ЗК051201216154, об'єкт будівництва - «Реконструкція частини приміщень навчального центру з влаштуванням окремого входу», місце розташування об'єкта будівництва - АДРЕСА_1 в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій у фіксованому розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 коп.
Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що оплата гонорару Адвокату зазначеного у п.1 Додаткової угоди здійснюється Клієнтом у безготівковій формі в наступному порядку: 8300 (вісім тисяч триста) гривень 00 коп. протягом 6 (шести) календарних днів з моменту підписання Основного Договору та Додаткової угоди; 8300 (вісім тисяч триста) гривень 00 коп. після спливу 3 (трьох) календарних місяців з моменту підписання Основного Договору та Додаткової угоди, протягом 5 (п'яти) календарних днів.
Згідно виставленого рахунку № 03/04 від 04 березня 2021 року ФОП, адвоката Мельника Я.Ю. клієнтом ОСОБА_1 сплачено 09.03.2021 року через онлайн - банкінг АТ КБ «Приватбанк» 8 300 (вісім тисяч триста) гривень 00 коп., що підтверджується банківською квитанцією, які фізичною особою - підприємцем, адвокатом Я.Мельником 10.03.2022 року, що підтверджується банківською виписку по рахунку.
09 червня 2021 року ОСОБА_1 сплачено через онлайн - банкінг АТ КБ «Приватбанк» 8 300 (вісім тисяч триста) гривень 00 коп., що підтверджується банківською квитанцією, які отримані фізичною особою - підприємцем, адвокатом Я.Мельником 09.06.2021 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку.
Разом з тим, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18, що стосується акту виконаних робіт, то його складення не передбачено умовами договору, а виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчать про їх прийняття.
З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що вказаними доказами підтверджується надання адвокатом професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі, а також здійснення позивачем оплати вказаних послуг у сумі 16 600 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом, обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Суд звертає увагу, що відповідачі клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не подавали, а підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу суд не вбачає.
На підставі наведеного, суд вважає, що у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені останнім і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 270 грн. та витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 16 600 грн., а саме з кожного у рівній частині.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 258-259, 268, 272-273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Припинити ОСОБА_2 право на початок виконання будівельних робіт на підставі повідомлення про початок будівельних робіт - Реконструкція частини приміщень навчального центру з влаштуванням окремого входу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: ЗК051201216154.
Зобов"язати ОСОБА_2 за власні кошти у двомісячний термін після набуття рішенням законної сили привести навчальний центр після реконструкції з надбудовою власної будівлі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану, який існував згідно, технічного паспорту, виготовленого станом на 11.06.2014 року.
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ: 33868924, місцезнаходження: м. Ужгород, вул.. Небесної Сотні, 4, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_4 сплачений судовий збір у розмірі 1135,00 (одна тисяча сто тридцять п"ять ) грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 8300,00 ( вісім тисяч триста ) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_4 сплачений судовий збір у розмірі 1135,00 (одна тисяча сто тридцять п"ять )грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 8300,00 ( вісім тисяч триста ) грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук