13.05.2025 Єдиний унікальний номер 205/2372/25
Єдиний унікальний номер 205/2372/25
Провадження № 2/205/2271/25
13 травня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження питання про закриття провадження у справі по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа Третя дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за набувальною давністю, -
ОСОБА_1 13 лютого 2025 року звернулася до суду з позовом до відповідача тергромади в особі Дніпровської міськради, третя особа Третя дніпровська держнотконтора про визнання права власності за набувальною давністю.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року позовну заяву було залишено без руху і запропоновано позивачеві усунути недоліки п. 4 ч. 3 ст. 175, абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких представником позивача 20 лютого 2025 року подано виправлену позовну заяву.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року заяву було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено і витребувано від Третьої дніпровської державної нотаріальної контори копії спадкових справ, відкритих після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2025 року було витребувано копію актового запису про смерть ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13 травня 2025 року у задоволенні заяви представникові ОСОБА_4 про зупинення провадження по справі у зв'язку зі смертю позивача відмовлено.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 померла, про що Дніпровським ВДРАЦС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) зроблений актовий запис № 1859 від 28 квітня 2025 року.
За положеннями пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України.у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За приписами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 641/3769/17.
Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, за яким право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 22 лютого 2021 року у справі № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20).
У даному випадку померла позивач, посилаючись на положення ст. 344 ЦК України, просила визнати за нею право власності на частину спірної квартири саме за набувальною давністю.
Проте, згідно частині 2 статті 344 ЦК України особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Аналізуючи зазначене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що давнісне володіння в повному розумінні не є правом, тому давнісне володіння не може входити до складу спадщини.
З огляду на те, що спірні відносини не допускають правонаступництва, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 260, ч. 2 ст. 261 ЦПК України, суд -
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа Третя дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за набувальною давністю закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя: