Єдиний унікальний номер 205/8647/25
Номер провадження3/205/2866/25
31 липня 2025 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянувши адміністративні матеріали які надійшли з ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КпАП України,-
Згідно протоколу ВАД № 405911 від 28.05.2025 року вбачається, що 23 травня 2025 року близько 18-30 години, ОСОБА_1 знаходячись біля будинку 9 по провулку Старолікарняному в місті Дніпро вчинив бійку з сусідом, який мешкає в кв. АДРЕСА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП України, тобто дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні не визнав. Пояснив, що 28.05.2025 року саме він викликав поліцію у зв'язку з тим, що його сусіди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порізали колеса на його авто.
ОСОБА_2 надав на адресу суду заяву, в якій просив провадження у справі закрити. Пояснив що 23.05.2025 року між його родичами та ОСОБА_1 стався конфлікт підґрунтям якого стало неналежне паркування автомобіля останнім. З цього приводу родичі ОСОБА_2 порізали колеса на автомобілі, що належить ОСОБА_1 . Внаслідок цих дій між сторонами сталася бійка. В подальшому за медичною допомогою сторони не звертались.
Суддя розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення прийшов до наступного.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у порушенні громадського порядку (урегульованої правовими та іншими соціальними нормами системи суспільних відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей) шляхом вживання нецензурної лайки в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та вчинення інших подібних дій.
Як було встановлено в судовому засіданні, місцем конфлікту була вулиця, біля будинку АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Розглядаючи суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України суддя виходить з наступного.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Крім того, за змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.
Відповідно до абз. 2 п. 15 постанови Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства (справа № 288/1158/16-к).
Згідно протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке що готується від 23.05.2025 року ОСОБА_2 звертається до поліції із заявою про прийняття мір до його сусіда з б. АДРЕСА_1 , який побив його кулаками по обличчю та тулубу та висловлювався в його бік та на адресу його родичів нецензурною лайкою на всю вулицю.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 23.05.2025 року між його родичами та ОСОБА_1 стався конфлікт підґрунтям якого стало неналежне паркування автомобіля останнім. З цього приводу родичі ОСОБА_2 порізали колеса на автомобілі, що належить ОСОБА_1 . Внаслідок цих дій між сторонами сталася бійка. В подальшому за медичною допомогою сторони не звертались. Отже ОСОБА_2 зазначив про існування особистих неприязних відносин між сторонами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих неприязних стосунків та тривав незначний проміжок часу. Такі обставини, встановлені у судовому засіданні підтверджують відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема порушення громадського порядку та спокою громадян з причин явної неповаги до суспільства.
Надані на розгляд адміністративні матеріали, у тому числі і письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, а наявні обставини у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Шиян