Справа № 178/860/25
18 червня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області в смт.Кринички у складі:
головуючої судді Берелет В.В.,
секретаря Янченко Л.В.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 в особі представниці ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), посилаючись на те, що державним виконавцем непрвомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77655370, з примусового виконання постанова № б/н від 04.02.2016 видана Верхньодніпровський ВДВС про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 82886,12 грн., тому дії державниго виконаця є неправомірними, а виконавче провадження ВП № 77655370 підлягає закінченню у порядку п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» .
У судове засідання державний виконавець Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з'явився, про день слухання справи сповіщений.
Дослідивши докази по справі, перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що 05.04.2025 ОСОБА_1 отримала поштове відправлення від Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
01.04.2025 року державним виконавцем Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77655370, з примусового виконання постанова № б/н від 04.02.2016 видана Верхньодніпровський ВДВС про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 82886,12 грн.
Згідно п.11 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Скарга подається в десятиденний термін з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Згідно п.1, 2, 3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право:
?проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
?здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
?накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
?накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також
опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
?викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;
?вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
?у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Жодним з вищевказаних прав для виконання рішення, державний виконавець не скористався, що свідчить про те, що виконавчі дії ще не проведені.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статті 37 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.
30.08.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрієм Олександровичем відкрито виконавче провадження ВП №69743988 з примусового виконання виконавчий лист № 178/1103/15-ц від 29.09.2015 року виданий Криничанським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Приватбанк» боргу у розмірі 828861,23 грн. Пунктом 3 постанови про відкриття передбачено стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, але не більше 82886,12 грн.
Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Стаття 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» свідчить про те, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення основної винагороди і винесення постанови про стягнення основної винагороди разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов'язком приватного виконавця. Проте, необхідно мати на увазі, що сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, винесеній одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є сумою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Частиною восьмою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що «під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає».
Стягнення з боржника виконавчого збору й основної винагороди за виконання одного судового рішення тягне за собою додаткові витрати. Ця обставина може розглядатися як накладання непропорційного і надмірного тягара на боржника, що зачіпає його право власності, гарантоване статтею 41 Конституції України і статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист людських прав і основоположних свобод.
У постанові від 21 липня 2022 року у справі № 320/6215/19 Верховний суд дійшов висновку, « що для розв'язання означеної проблеми, до подібних правовідносин слід застосувати за аналогією закону частину восьму статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». Застосування частини восьмої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин дає підстави зробити такий висновок: у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред'явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається. Застосування судом аналогії закону привело до висновку, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, здатний відновити й захистити права боржника, полягає у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору. Правовою основою для закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у подібному випадку слід розглядати як загальні підстави, перелік яких наведений у частині першій статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», так і частину восьму статті 27 цього Закону, яка у таких обставинах має характер спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження. Зважаючи на вжиті у частині восьмій статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» часові маркери для її застосування: , , то застосування аналогії закону до правовідносин дозволяє виснувати, що право на захист виникає з дня відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання того самого документа, який раніше був на виконанні у державного виконавця. Підсумувавши вище наведене Верховний Суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту такого права є закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.»
Аналогічних правових висновків стосовно спірних правовідносин дійшов також Верховний Суд у постанові від 11 січня 2024 р. у справі № 440/16143/23.
Згідно довідки ПАТ «ПРИВАТБАНК» від 24.10.202 року заборгованість перед стягувачем відсутня.
Частина восьма статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» для її застосування та застосування аналогії закону до правовідносин дозволяє дійти висновку, що право на захист виникає з дня відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання того самого документа, який раніше був на виконанні у державного виконавця. Водночас строк на оскарження у такому випадку пов'язується не з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору, а з діями державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору, вчиненими після відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання того ж самого виконавчого листа.
Згідно ст.30 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
?закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;
?повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
?повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Якщо боржник добровільно не погашає зобов'язання, то, згідно ст.32 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець вживає заходів по примусовому виконанню рішення.
Заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно ст. 37 п.8 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Ураховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 259-261, ст.353 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 77655370, з примусового виконання постанова № б/н від 04.02.2016 видана Верхньодніпровський ВДВС про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 82886,12 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або отримання її копії.
Повний текст ухвали виготовлено 23 червня 2025 року.
Суддя: Валентина БЕРЕЛЕТ