Справа № 202/3891/25
Провадження № 1-кс/202/5353/2025
30 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12025052420000236, внесеного до ЄРДР 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12025052420000236, внесеного до ЄРДР 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що автомобіль «Opel» моделі «Vivaro CDTI» д.н.з. НОМЕР_1 не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі не є предмети, що був об'єктом кримінально протиправних дій. Фактів вірогідної причетності власника автомобіля до вчинення даного кримінального правопорушення та, відповідно необхідність застосування щодо неї та її майна заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно, стороною обвинувачення не наведено. Вважав за можливе скасувати арешт автомобіля в частині позбавлення права на користування.
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор надав заяву про розгляд клопотання без його участі. Зазначав, що враховуючи безпекову ситуацію в м. Слов?янську, а саме систематичні ворожі обстріли міста, не заперечує проти скасування арешту в частині заборони користування на транспортний засіб "Opel Vivaro" д.н.з. НОМЕР_1 .
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052420000236 від 16.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.
У даному кримінальному провадженні 24.04.2025 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська накладено арешт на автомобіль марки «Opel» моделі «Vivaro CDTI» д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , марки «Opel» моделі «Vivaro CDTI» та ключі від машини чорного кольору, який належить на праві власності ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
За положеннями частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Так, частиною другою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 24.04.2025, накладаючи арешт на автомобіль марки «Opel» моделі «Vivaro CDTI» д.н.з. НОМЕР_2 , вилучений під час огляду місця події, слідчий суддя виходив з того, що дане майно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, має значення речового доказу у кримінальному провадженні.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КК України).
Частиною 3 ст. 132 КПК встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб'єктів, які здійснюють кримінальне провадження.
Власник майна на даний час не має змоги користуватися транспортним засобом, в силу чинного арешту із забороною користування.
Частиною 1 статті 26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях вказував на неприпустимість непропорційного втручання держави у мирне володіння майном громадян та наголошував на неухильному дотриманні справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справи «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА_5 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші).
Враховуючи думку прокурора, який зазначав, що наразі потреба в обмеженні правом користування транспортним засобом відсутня, подальша заборона користування автомобілем марки «Opel» моделі «Vivaro CDTI» д.н.з. НОМЕР_2 , є невиправданою.
Скасування вказаної заборони не вплине на дієвість самого заходу забезпечення кримінального провадження у формах інших заборон, котрі визначені слідчим суддею в ухвалі від 24.04.2025.
Отже, клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а арешт в частині заборони користування скасуванню, у порядку ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12025052420000236, внесеного до ЄРДР 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24.04.2025 у кримінальному провадженні №12025052420000236, яке внесено до ЄРДР 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, на автомобіль марки «Opel» моделі «Vivaro CDTI» д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , марки «Opel» моделі «Vivaro CDTI» та ключі від машини чорного кольору, у вигляді заборони користування зазначеним майном, залишивши заборону його відчуження та розпорядження ним.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1