Справа № 758/2267/25
Провадження № 2/202/3390/2025
Іменем України
01 серпня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
17 лютого 2025 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №00-9814701 від 11.10.2023 року в загальному розмірі 31901,45 гривень, а також понесених судових витрат з оплати судового збору та на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 11.10.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-9814701 від 11.10.2023 року, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Качай гроші» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 9050,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, які він зобов'язався повернути, сплативши проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 31901,45 грн., яка складається з наступного: 9502,50 грн. - заборгованість по кредиту; 22398,95 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено Договір факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «Макс Кредит» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 31901,45 гривень.
Між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року, за умовами якого ТОВ «ФК «Макс Кредит» відступило, а ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги за договором кредитної лінії №00-9814701 від 11.10.2023 року, укладеним між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 в розмірі 31901,45 гривень. ТОВ «ФК «Ейс» після отримання права вимоги не здійснювали нарахувань за кредитним договором, однак свою заборгованість відповідач так і не погасив.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28 лютого 2025 року цивільну справу № 758/2267/25 за позовом ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
01 квітня 2025 року цивільна справа № 758/2267/25 надійшла до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2025 року цивільну справу №758/2267/25 за позовною заявою ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано для розгляду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів № 4273-IX від 26.02.2025 року, який набрав чинності 25.04.2025 року, найменування Індустріального районного суду міста Дніпропетровська змінено на Індустріальний районний суд міста Дніпра.
27 травня 2025 року цивільна справа № 758/2267/25 надійшла до Індустріального районного суду міста Дніпра та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 року для її розгляду визначено суддю Мачуського О.М.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 28 травня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, натомість в прохальній частині позовної заяви зазначив, що просить розглянути справу без його участі та позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено Договором кредитної лінії № 00-9814701, відповідно до якого ТОВ «Качай гроші» надало, а ОСОБА_1 отримав, на умовах строковості, зворотності, платності у безготівковій формі на суму 9050,00 гривень, строком на 120 днів (до 08.02.2024 року), зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,75 % на день (знижена процентна ставка на з 1 по 20 день), 2,50 % на день (стандартна процентна ставка, починаючи з 21 дня кредитування). За надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми Кредиту, що складає: 452.50 (чотириста п'ятдесят дві гривні п'ятдесят копійок) грн..
Договір кредитної лінії № 00-9814701 від 11.10.2023 року укладений в електронній формі, за допомогою ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 938P0.
Відповідно до п. 7.3. Кредитного договору Позичальник підтверджує, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.01 р., ст.9 Закону України «Про споживче Кредитування» ознайомлений зі змістом ст. 25 Закону України «Про споживче Кредитування» та ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового Кредиту ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/.Укладаючи даний Договір, Позичальник дає дозвіл на передачу Кредитодавцю своїх персональних даних, а також дає згоду на те, що Кредитодавець має право направляти SMS-повідомлення/листи-повідомлення на електронну пошту/повідомлення, відправлені іншими засобами, комерційні пропозиції Кредитодавця та рекламні матеріали, при цьому Позичальник погоджується з тим, що направлення вказаної інформації на електронну пошту/номери телефонів, повідомлені Позичальником, Кредитодавець буде здійснювати як самостійно, так і з залученням контрагентів (операторів мобільного зв'язку тощо). Позичальник погоджується і розуміє, що саме він несе всі ризики, пов'язані з тим, що направлена Кредитодавцем інформація стане доступною третім особам. Позичальник ознайомлений з тим, що в будь-який момент дії Договору може відмовитись від отримання вказаних повідомлень.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження№ 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № справа № 524/5556/19 (провадження № № 61-16243 св 20).
Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Качай гроші», надав всі необхідні дані для встановлення особи й оформлення договору, та шляхом використання одноразового ідентифікатора 938P0, підписав електронний Договір кредитної лінії № 00-9814701 від 11.10.2023 року, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір кредитної лінії № 00-9814701 від 11.10.2023 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ЦК України, Законом України «Про електрону комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис» та Законом України «Про споживче кредитування»
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.
ТОВ «Качай гроші» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9050,00 гривень (дата видачі 11.10.2023 року), шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 , номер якої зазначено при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» вих. № 204/09 від 09.09.2024 року.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні грошові кошти. Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість, яка відповідно до складеного ТОВ «Качай гроші» розрахунку заборгованості станом на 22.01.2024 року складала 30091,45 гривень, з яких: 9502,50 гривень - сума основної заборгованості (9050,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 452,50 гривень - заборгованість за комісією за видачу кредиту); 20588,95 гривень - заборгованість по процентам.
В ході розгляду справи відповідач не оспорював фактів укладання Договору кредитної лінії № 00-9814701 від 11.10.2023 року, отримання кредитних коштів за даним договором в сумі 9050,00 гривень, а також невиконання ним зобов'язань щодо повернення кредиту.
Щодо наявності у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до відповідача за спірним договором, суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Максі Кредит» укладено Договір факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року, за умовами якого ТОВ «Максі Кредит» набуло права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі права вимоги, зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9814701 від 11.10.2023 року в загальному розмірі 30091,45 гривень.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Максі Кредит станом на 16.08.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9814701 від 11.10.2023 року складає 31901,45 гривень, з яких: 9050,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 452,50 гривень - комісія за видачу кредиту; 22398,95 гривень - заборгованість за відсотками.
16 серпня 2024 року між ТОВ «максі Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року, за умовами якого ТОВ «Максі кредит» відступило, а ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 00-9814701 від 11.10.2023 року, укладеним між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 в розмірі 31901,45 гривень, з яких: 9502,50 гривень - тіло кредиту; 22398,95 гривень - заборгованість за відсотками.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Отже, до ТОВ «ФК «Ейс» відповідно до укладених Договорів факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року, № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитної лінії № 00-9814701 від 11.10.2023 року.
Після отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювало жодних нарахувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 31901,45 гривень.
Враховуючи викладене, оскільки доказів повернення основної суми кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором кредитної лінії № 00-9814701 від 11.10.2023 року, в розмірі 31901,45 гривень, з яких: 9050,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 452,50 гривень - комісія за видачу кредиту; 22398,95 гривень - заборгованість за відсотками.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 року.
Обсяг виконаних робіт визначений в Акті прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 року, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 року. Згідно з даним актом, позивачу надано правову допомогу на суму 7000,00 гривень. У відповідності до п. 3.6. Договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 року, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта
Під час розгляду справи відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем ТОВ «ФК «Ейс» були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 11 лютого 2025 року № 7393.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, топропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9814701 від 11.10.2023 року, в розмірі 31901,45 гривень, з яких: 9050,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 452,50 гривень - комісія за видачу кредиту; 22398,95 гривень - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо повне рішення не було вручено позивачу у день його проголошення або складення, останній право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Мачуський