справа № 208/3664/23
провадження № 1-кп/208/136/25
20 червня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12023041160000325 від 10.03.2025 року клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України, -
Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України та ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обвинувачений також повідомив, що з 2023 року поїхав працювати у Херсонську область, а 26.03.2025 року був мобілізований до лав ЗСУ.
Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Суд враховує, що в правовій теорії наявне поняття «обґрунтованої підозри», яке отримало своє практичне закріплення у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України зазначено, що «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. При цьому ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
Згідно Рішення ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» «факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення».
Отже, судом встановлено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра, а також обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України, є достатніми та обґрунтованими саме для цілей продовження запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
З встановлених в підготовчому судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Малокалинівка Солонянського району Дніпропетровської області;
- є громадянином України;
- неодружений, дітей не має;
- зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, матрос ВЧ НОМЕР_1 ;
- в порядку ст..89 КК України не судимий,
- з вересня 2023 року перебував у розшуку у даному кримінальному провадженні;
- не має у власності нерухомого майна та вкладів у банках.
На думку суду, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними прокурором у даному кримінальному провадженню є ризики:
- переховуватися від суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів за які, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років та від 7 до 10 років відповідно, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість можливого покарання, у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, суд враховує, що з липня 2023року обвинувачений припинив виконувати обов'язки обвинуваченого та з'являтися в судові засідання, у зв'язку з чим був оголошений у розшук Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року, що свідчить про переховування обвинуваченого від суду;
- незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно вчиняти дії шляхом погроз, залякування чи іншим шляхом, які спрямовані на викривлення показань свідків на свою користь з метою уникнення кримінальної відповідальності;
Натомість, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення залишився недоведеним прокурором.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам.
Згідно ч.3,4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися».
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого».
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Викладене у сукупності дає підстави для визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням на нього відповідних обов'язків, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 60 днів, а саме з 20.06.2025 року по 18.08.2025 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп., зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися за межі Кам'янського району без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Кам'янського протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено о 16год.40хв. 23.06.2025 року.
Суддя ОСОБА_1