Справа № 173/1823/25
Провадження № 3/173/750/2025
31 липня 2025 р. м. Верхньодніпровськ
Cуддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
29 червня 2025 року о 22 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом Мінськ без д.н.з. по вул. Соборна, м. Верхівцеве, Кам'янського району, Дніпропетровської області з вираженими ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло та звужені, уповільнена мова, біла шкіра обличчя). На законну вимогу пройти огляд на встановлення ступеня наркотичного сп'яніння та чи в медичному закладі охорони здоров'я міської лікарні № 9 м. Кам'янське, водій відмовився під відеозапис.
Разом з цим, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376563 від 29.06.2025 о 22 год. 55 хв. 29 червня 2025 року водій ОСОБА_1 по вул. Соборна, м. Верхівцеве, Кам'янського району, Дніпропетровської області керував транспортним засобом мотоциклом Мінськ без д.н.з., не маючи водійського посвідчення на право керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, а саме 28.05.2025 року протокол серії ААД № 947050 ст. 126 ч. 5 КУпАП.
Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.1 а, п. 2.5 а ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку SMS на номер телефону НОМЕР_1 , дата доставки 16.07.2025 о 16:22.32. Заяви про відкладення судового розгляду від останнього не надходило.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 обізнаний, що Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області стосовно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення, а також те, що суддею вживались заходи для його повідомлення про дату та час розгляду справи, те, що останній не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, не скористався своїм правом на юридичну допомогу, не виявив бажання прийняти участь в судовому засіданні. З огляду на викладене, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення доходжу наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частина 3 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пункт 2.1 а ПДР вказує, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 ПДР вказує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП до суду надано:
- інформацію викладену в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376598 від 30.06.2025 та ЕПР1 № 376563 від 29.06.2025,
- направлення особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого на ім'я ОСОБА_1 виданого о 23 годині 00 хвилин 29.06.2025 року у зв'язку із виявленням ознак наркотичного сп'яніння;
- письмові пояснення ОСОБА_1 відповідно до яких останній пояснив, що 29.06.2025 року знаходячись вдома за вищевказаною адресою вживав марихуану, близько о 22 годинні вирушив на своєму мотоциклі покататися та пізніше заїхати до друга, під час пересування на мотоциклі був зупинений працівниками поліції за те, що не мав при собі мотошолому, в ході спілкування поліцейські повідомили, що мотоцикл не зареєстрований та водій не має посвідчення водія,
- постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2024 р., згідно з якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
- відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суддя зазначає наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376598 від 30.06.2025 року, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КУпАП, відповідальність за якою настає у випадку якщо особа двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Датою вчинення вказаного правопорушення є 29.06.2025 р
При цьому, викладаючи сутність вчиненого правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, поліцейським не вказано про повторність вчинення особою будь-якого діяння передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП двічі протягом року, що є єдиною кваліфікуючою ознакою, за наявності якої дії особи можуть кваліфікуватись за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Разом з цим, до протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП надано копію постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2025 року, згідно з якою датами вчинення попередніх правопорушень передбачених ст. 130 КУпАП останнім зазначено 31.01.2024, 16.04.2024, 24.05.2024, що поза межами річного строку який необхідно враховувати при кваліфікації дії особи за ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП з 29.06.2024 по 29.06.2025.
Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини в законодавстві, який полягає в застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини в кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України в пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 року № 10-рп/2011 зазначив, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказав, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У даній справі встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке відповідальність регламентована ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно особа, яка вчинила це адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно статті 1 цього Кодексу, крім іншого, є запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, слід дійти висновку, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі, однак лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.
З позиції Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 року по справі № 552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема, шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій, не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності в її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред'явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.
На підставі викладеного вище, дії ОСОБА_1 , які проявились у тому, що він 29.06.2025 року відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, не можливо визнати такими, які вчинені повторно протягом року та кваліфікувати їх за ч. 2 ст. 130 КУпАП, та такі, що вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за вчинення правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки уповноваженою на складання протоколу не надано доказів на підтвердження цієї обставини, а тому вважаю за необхідне перекваліфікувати дії з ч. 3 ст. 130 на ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376598 від 30.06.2025 року.
Перекваліфікація інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення призведе до пом'якшення відповідальності та не порушує його прав і не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, стосовно правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя вважає необхідним зазначити наступне.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
При цьому встановлено, що матеріали справи не містять доказів чинення ОСОБА_1 правопорушень передбачених ч. 2 - 4 ст. 126 КУпАП у період з 29.06.2024 по 29.06.2025, а тому суддя дійшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно з інформацією наданою до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 посвідчення водія не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Враховуючи вищевикладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вина якої у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, доходжу висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 як на інших осіб в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 30, 36, 126, 130, 247, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA758999980313020149000004001, отримувач - ГУК у Дніпропетровській області/ Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ - 21081300, призначення платежу: протокол ЕПР1 № 376598 від 30.06.2025.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'яти) гривень 60 копійок, який слідперерахувати на рахунок (IBAN) - UA908999980313111256000026001; отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: *;101; ________ (реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.
На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя О.А. Кожевник