Справа № 199/10274/25
(3/199/5493/25)
іменем України
01 серпня 2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,
за ст. 124 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 16 липня 2025 року близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 107 по вул. Алмазній у м. Добропілля Покровського району Донецької області, керував транспортним засобом «MG T60», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та порушивши вимоги п.п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, при виявленні небезпеки для руху, яку водій спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «HMMWV M1151MW1», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «CARGO M1101», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив фактичні обставини справи та свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що рухалася по своїй смузі руху прямолінійно, не змінюючи напрямку руху. В цей час водій «Хамера», який рухався попереду, змістився ліворуч та зупинився на лівому узбіччі, а він продовжував рух прямо і, вже коли майже порівнявся з іншим автомобілем, той раптово відновив рух, не вмикаючи покажчик повороту, звернувши праворуч в напрямку заїзду у двір, виїхав на його смугу руху, фактично перегородивши йому дорогу. Він намагався уникнути зіткнення, проте відстань між ними була замала.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками ВСП за ст. 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція зазначеного адміністративного правопорушення є бланкетною - посилається на правила дорожнього руху, при порушенні яких утворюється склад адміністративного правопорушення.
Працівниками ВСП встановлене порушення ОСОБА_1 п.п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, за якими у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З досліджених судом доданих до протоколу матеріалів (зокрема схема місця ДТП, в якій вказана дорожня обстановка, розташування транспортних засобів, отримані автомобілями пошкодження) у суду наявні підстави для висновку про те, що наданими суду доказами поза всяким сумнівом не доведено порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Суд враховує правові висновки Верховного Суду України, викладені, зокрема, у постанові № 5-218кс15 від 05 листопада 2015 року, якими врегульовані подібні правовідносини, які передбачені ст. 286 КК України, які за об'єктивною стороною відмінні від ст. 124 КУпАП лише за наслідками.
Так, у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з'ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку.
Для правильного застосування норми закону про кримінальну відповідальність у випадках, коли ДТП сталися за участі двох водіїв транспортних засобів, особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв.
На таку особливість у правозастосуванні орієнтує Пленум Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». У пункті 7 цієї постанови роз'яснено, що у випадках, коли передбачені статтею 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
Із досліджених судом доказів встановлено, що черговість подій ДТП була саме такою: автомобіль «HMMWV M1151MW1», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «CARGO M1101», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , зупинився на лівому узбіччі, в цей час автомобіль «MG T60», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух прямолінійно у своїй смузі руху. Вже при наближенні транспортних засобів, автомобіль «HMMWV M1151MW1», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «CARGO M1101», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , відновив рух, та безпосередньо перед автомобілем «MG T60», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , почав з лівого узбіччя повертати праворуч, створивши перешкоду у русі автомобілю «MG T60», внаслідок чого сталося зіткнення.
Суд враховує, що згідно положень пункту 1.4 Правил дорожнього руху України кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила.
Водій ОСОБА_1 , рухаючись прямолінійно в своїй смузі руху, був вправі розраховувати, що водій автомобіля, який стоїть біля лівого узбіччя, перед початком та зміною напрямку руху переконається в безпечності та надасть йому перевагу в русі.
Так само, суду не надано доказів, що з моменту виникнення небезпеки для руху, яку ОСОБА_4 виявив безпосередньо перед своїм автомобілем, він мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом застосування екстреного гальмування або виконання маневру об'їзду перешкоди.
При цьому, за умов дорожньої обстановки, що склалася, дії ОСОБА_1 не регулювалися вимогами п. 13.1 Правил дорожнього руху України, оскільки на початковому моменті розвитку події ДТП інший автомобіль не здійснював рух, а стояв біля лівого узбіччя.
З огляду на викладене, в умовах дорожньої обстановки, що склалася, дії водія ОСОБА_1 не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
01.08.2025