01 серпня 2025 року м. Харків Справа № 922/4321/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.
судді Істоміна О.А., Стойка О.В.,
розглянувши у письмовому проваджені апеляційну скаргу Державного біотехнологічного університету, м.Харків
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене10.03.2025 (повний текст підписано 12.03.2025)
у справі №922/4321/24 (суддя Лаврова Л.С.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», м.Харків,
до Державного біотехнологічного університету, м.Харків
про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 11053 від 01.04.2021,
І.Короткий зміст вимог та ухвали суду першої інстанції:
1. Приватне акціонерне товариство «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ДЕРЖАВНОГО БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення з ДЕРЖАВНОГО БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 11053 від 01.04.2021 3% річних у сумі 29247,87 грн., інфляційні втрати у сумі 85216,36 грн.
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (за клопотанням Відповідача від 20.12.2024) зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання та установлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» та стягнуто з ДЕРЖАВНОГО БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ на користь Приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 11053 від 01.04.2021 три відсотки річних - 29 247,87 грн, інфляційні втрати - 85 216,36 грн та 2 422,40 грн судового збору.
4. Означена рішення суду обґрунтована тим, що предметом спору по справі №922/2383/22 було стягнення з Відповідача заборгованості за електричну енергію у сумі 2185034,47 грн. В межах розгляду зазначеної справи Позивачем не заявлялися вимоги про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат.
Дослідивши умови мирової угоди по справі № 922/2383/22, місцевим судом було встановлено, що предметом Мирової угоди є врегулювання на підставі взаємних поступок спору у господарській справі № 922/2383/22, який виник між Сторонами в результаті неналежного виконання Харківським національним аграрним університетом ім. В.В. Докучаєва, правонаступником якого є Відповідач, зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії (п. 1 Мирової угоди).
Відповідач визнав позовні вимоги, заявлені Позивачем у справі № 922/2383/22 у загальному розмірі 2 185 034,47 грн (п. 2 Мирової угоди). Відповідач здійснює погашення заборгованості, визначеної у пункті 2 Мирової угоди, частинами протягом 3 (трьох місяців), рівномірними платежами (п. 3 Мирової угоди).
Місцевим судом зазначено, що підписана сторонами Мирова угода не містить будь-яких умов щодо врегулювання питання застосування позивачем ст. 625 ЦК України або відмови Позивача від нарахування відсотків річних та інфляційних втрат - такі нарахування взагалі не були предметом спору по справі № 922/2383/22.
Окрім того, відсотки річних за період 19.11.2022 по 30.04.2023, інфляційні втрати за період з січня 2023 року по травень 2023 року нараховані Відповідачу до 01.05.2023, тобто до затвердження Мирової угоди по справі № 922/2383/22.
Перевіривши розрахунки Позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Державний біотехнологічного університет, не погодившись з ухваленими рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 у справі №922/4321/24, звернувся з апеляційною скаргою, якою просив:
- поновити строк на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч. 2 ст. 256 ГПК України;
- скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким закрити провадження у господарській справі № 922/4321/24 на підставі п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а у разі якщо суд вважатиме, що відсутні підстави для закриття провадження у господарській справі, то скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 по справі № 922/4321/24 повністю і ухвалити нове рішення яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Харківенергозбут» у справі № 922/4321/24;
- стягнути з Позивача на користь Відповідача понесені останнім судові витрати.
5. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначив:
5.1. Відмовившись від судового захисту, сторони повністю та остаточно ліквідували наявний правовий конфлікт щодо заборгованості за договором за певний період самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Серед умов Мирової угоди щодо сплати повної суми боргу Позивач вимог щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат, які є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання не пред'являв.
Підписавши Мирову угоду Позивач фактично визнав спір щодо невиконання договірних зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії у період з грудня 2021 року по серпень 2022 врегульованим повністю та остаточно на умовах оплати Відповідачем суми основного боргу та без пред'явлення будь-яких вимог щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат.
5.2. Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат фактично є вимогами про притягнення Відповідача до відповідальності за вже виконане зобов'язання за мировою угодою та по-суті є похідними від вимоги про стягнення боргу, який було повністю врегульовано за Мировою угодою.
Враховуючи викладене повне та остаточне врегулювання спору щодо погашення боргу за певний період передбачає:
- з боку Відповідача - згода припинення цього спору та безпримусове з його боку погашення ним всієї суми боргу у чітко визначені сторонами Мирової угоди строки;
- з боку Позивача - згода припинення цього спору та відмова від будь-яких інших вимог пов'язаних зі сплатою боргу, в тому числі щодо сплати 3% річних, інфляційних втрат, які фактично "входять до складу грошового зобов'язання" за висновками Верховного Суду, оскільки саме Позивач визначив, які саме вимоги він вважає достатніми для повного та остаточного врегулювання спору.
Порушення вказаного балансу інтересів за Мировою угодою перетворює її на угоду, що вигідна лише одній стороні, а саме стягувачу (Позивачу), що полягає у тому, що Позивач безпримусово отримає погашення боргу за наявності у Відповідача заперечень проти позову та не надає Позивачу будь- яких гарантій повної та остаточної урегульованості спору та залишає за собою право стягувати з Відповідача пені, штрафи, 3% річних, інфляційні втрати тощо.
5.3. Залишилось не дослідженим судом якщо стягнення 3% річних за цим позовом здійснюється з 19.11.2022 по 30.04.2023, а індексу інфляції з січня 2023 по травень 2023 року (не відомо до яких саме чисел місяців), а за мировою угодою в повному обсязі зобов'язання були врегульовані та виконані остаточно 27.06.2023, то чи передбачає Позивач за такою ж логікою додаткове стягнення (з виключенням періоду за цим позовом), а саме:
- 3% річних за періоди: з 01.12.2021 по 18.11.2022 та з 01.05.2023 по 27.06.2023,
- інфляційних втрат за періоди: з грудня 2021 по грудень 2022 та за червень 2023.
5.4. Судом проігноровані питання, які Відповідач порушував у відзиві, а саме:
- яке значення стовпчиків у розрахунках 3% річних та інфляційних втрат, а саме:
"місяць в якому нараховується 3% річних" та "місяць в якому нараховується індекс інфляції" та місяць за який нарахований індекс інфляції"?;
- чому саме такі періоди Позивач визначив для нарахування 3% річних (листопад 2022, грудень 2022, січень - квітень 2023) та інфляційних втрат (січень - травень 2023);
- дані наведені у поданих до суду рахунках на сплату послуг з постачання електричної енергії за різні періоди, в яких значиться одна й та сама дата сплати рахунку до "18.11.2022", що с суперечить Комерційній пропозиції № 2, на яку посилається Позивач у позові.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:
6. Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут», м.Харків надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній проти її задоволення заперечує, зазначаючи, що:
6.1. Підписана сторонами Мирова угода не містить будь-яких умов щодо врегулювання
питання застосування позивачем ст. 625 ЦК або відмови Позивача від нарахування відсотків річних та інфляційних втрат, такі нарахування взагалі не були предметом спору по справі № 922/2383/22, а отже можуть вирішуватись в окремому правовому спорі.
6.2. Позивач зазначав, що 3% річних за період 19.11.2022 по 30.04.2023, інфляційні втрати за період з січня 2023 року по травень 2023 року нараховані Відповідачу до 01.05.2023, тобто до затвердження Мирової угоди по справі № 922/2383/22.
3% річних та інфляційні втрати нараховані відповідно до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 11053 від 01.04.2021 та Умов Комерційної пропозиції, яка є невід'ємним Додатком № 2 до Договору № 11053 від 01.04.2021.
Відповідач як сторона Договору № 11053 не виконував своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за спожиту електричну енергію, а отже зобов'язання відповідача щодо оплати вартості спожитої електричної енергії виникло на підставі саме Договору № 11053. У затвердженній господарським судом Мировій угоді у справі № 922/2383/22 сторони лише врегулювали порядок погашення основної вимоги, а саме заборгованості за спожиту електричну енергію.
Мирова угода, затверджена господарським судом не змінює строку виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором № 11053, а лише розстрочує погашення заборгованості за спожиту електричну енергію за узгодженим сторонами графіком.
6.3. Невиконання Відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості спожитої електричної енергії за Договором №11053 від 01.04.2021 є підставою для нарахування відповідачу інфляційних втрат та 3% річних на суму простроченого основного боргу.
Наявність ухвали про затвердження мирової угоди не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
7. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Пуль О.А. (головуючий, суддя-доповідач), Здоровко Л.М., Білоусова Я.О.
8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4321/24, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/4321/24.
9. Після надходження матеріалів справи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного біотехнологічного університету на рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 у справі №922/4321/24 у порядку письмового провадження, про що повідомлено учасників справи та встановлено учасникам справи десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань.
10. 23.04.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Державного біотехнологічного університету, м.Харків надійшло клопотання, за змістом якого останній просить розглядати справу № 922/4321/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» до Державного біотехнологічного університету за участі представника Державного біотехнологічного університету.
11. 29.04.2025 від Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» надійшли заперечення на клопотання, зі змісту якого вбачається, що Позивач заперечує проти доводів Апелянта, викладених у документі з назвою "Відповідь на відзив на апеляційну скаргу" та вважає за доцільне надати їх до суду у письмовій формі.
12. У зв'язку із відпусткою головуючого, судді-доповідача з розгляду справи №922/4321/24 Пуль О.А., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О., судді Істоміна О.А. та Стойка О.В.
13. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 прийнято апеляційну скаргу Державного біотехнологічного університету, м.Харків до провадження Східного апеляційного господарського суду у складі судової колегії: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Істоміна О.А. та Стойка О.В.; відмовлено у задоволені клопотання Державного біотехнологічного університету, м.Харків про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та призначено розгляд апеляційної скарги Державного біотехнологічного університету, м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 (повний текст підписано 12.03.2025) у справі №922/4321/24 в порядку письмового провадження, про що поінформувати учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.
14. Враховуючи викладене в п.п.12, 13 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Істоміна О.А. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
15. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
16. Як вбачається з наявних матеріалів справ та встановлено місцевим судом, ДЕРЖАВНИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (далі - Споживач) приєднався до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №11053 від 01.04.2021 на умовах Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.
ДЕРЖАВНИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, як повний правонаступник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва (Споживач) надав до Товариства підписану заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (а.с.15-16 т.1), а також було фактично спожито електричну енергію, оплачені рахунки за спожиту електричну енергію.
17. Договір вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 11053 від 01.04.2021 (далі - Договір, а.с.12-15 т.1) на умовах Комерційної пропозиції № 2 (а.с.17-18 т.1) для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.
17.1. Згідно п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
17.2. Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
17.3. Пунктом 5.9 та пунктом 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.
18. Умовами публічної п.3 Комерційної пропозиції № 2 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюються Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
19. Згідно з переданими даними від АТ «Харківобленерго» проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року:
- за грудень 2021 року у розмірі разом з ПДВ 573 126,96 грн. Відповідачем за грудень 2021 спожито 341 147 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2021 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022. 22.12.2021 згідно платіжного доручення № 442, 24.12.2021 згідно платіжного доручення № 457, № 706, № 472, № 725, № 510, № 756 сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року у сумі 555949,37 грн (а.с.30-31 т.1);
- за січень 2022 року у розмірі разом з ПДВ 525 932,40 грн. Відповідачем за січень 2022 спожито 313 055 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2022 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022.(а.с.31 зворотна сторона - 32 т.1);
- за лютий 2022 року у розмірі разом з ПДВ 390 769,68 грн. Відповідачем за лютий 2022 спожито 232 601 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022. (а.с.33 зворотна сторона - 34 т.1);
- за березень 2022 року у розмірі разом з ПДВ 367 315,20 грн. Відповідачем за березень 2022 спожито 218 640 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022 (а.с.34 зворотна сторона - 35 т.1);
- за квітень 2022 року у розмірі разом з ПДВ 342 657,84 грн. Відповідачем за квітень 2022 спожито 203 963 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022 (а.с.36 зворотна сторона - 37 т.1);
- за травень 2022 року у розмірі разом з ПДВ 292 871,04 грн. Відповідачем за травень 2022 спожито 174 328 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2022 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022 (а.с.37 зворотна сторона - 38 т.1);
- за червень 2022 року у розмірі разом з ПДВ 133 405,44 грн. Відповідачем за червень 2022 спожито 79408 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2022 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022 (а.с.39 зворотна сторона - 40 т.1);
- за липень 2022 року у розмірі разом з ПДВ 70981,68 грн. Відповідачем за липень 2022 спожито 42251 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії, за липень 2022 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022 (а.с.40 зворотна сторона - 41 т.1);
- за серпень 2022 року у розмірі разом з ПДВ 36822,24 грн. Відповідачем за серпень 2022 спожито 21918 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2022 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022 (а.с.42 зворотна сторона - 43 т.1);
- за вересень 2022 року у розмірі разом з ПДВ 7101,36 грн. Відповідачем за вересень 2022 спожито 4227 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2022 року було відправлено поштовим зв'язком 04.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022. 27.06.2023 сплачено за спожиту електричну енергію згідно платіжного доручення № 1237 від 27.06.2023 за грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року у сумі 2 185 034,47 грн. (а.с.43 зворотна сторона - 44 т.1).
20. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2023 року затверджено мирову угоду між Позивачем та Відповідачем у судовій справі № 922/2383/22, предметом розгляду якої була заборгованість за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року на суму 2 185 034,47 грн(а.с.126-128 т.1).
21. За несвоєчасну сплату спожитої електричну енергію Відповідачу за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №11053 від 01.04.2021 за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року нараховано 3% річних станом на 01.08.2024 у сумі 29247,87 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2023 року по травень 2023 року станом на 01.08.2024 у сумі 85216,36 грн., що зумовило звернення з позовом за захистом своїх прав та інтересів до суду (а.с.28-29 т.1).
22. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог Відповідач вказував, що незаконним є стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості по договору спір щодо якої сторонами було врегульовано повністю та остаточно за мировою угодою затвердженою Господарським судом Харківської області.
Відповідач наголошував, що метою укладення Мирової угоди (згідно пункту 1) є врегулювання на підставі взаємних поступок спору у господарській справі № 922/2383/22, який виник між Сторонами в результаті неналежного виконання Харківським національним аграрним університетом ім. В.В. Докучаєва, правонаступником якого є Відповідач, зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії.
Виходячи з викладеного, за умовами вказаної Мирової угоди сторони спору щодо сплати заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 11053 від 01.04.2021 у загальному розмірі 2 185 034, 47 грн. за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року домовились про повне та всебічне врегулювання спору на умовах взаємних поступок щодо сплати вказаної заборгованості шляхом розстрочення оплати до 05.07.2023 року, при цьому, Позивач не нараховував Відповідачу та не вимагав сплати 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне невиконання вказаного зобов'язання за договором.
Згідно п. 2 Мирової угоди сторони вже домовились про те що Відповідач не дивлячись на наявні заперечення щодо предмета спору (не підписані документи правопопередником, тощо) визнає позовні вимоги Позивача та сплачує на його користь суму боргу без застосування до відповідача мір договірної відповідальності за невиконання договірного зобов'язання за вказаний період (а.с.93-157 т.1).
23. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України, що регулюють відносини щодо виконання грошових зобов'язань, відповідальності за їх порушення та способів судового захисту кредитора.
VІ. Оцінка апеляційного суду:
24. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст.20 Господарського кодексу України (далі- ГК) можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.
25. Суть апеляційного перегляду полягає у перевірці правильності встановлення місцевим судом обставин справи, повноти їх дослідження, а також законності та обґрунтованості рішення про задоволення позовних вимог, а саме щодо наявності у Відповідача простроченої заборгованості за договором, правомірності нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а також чи були належно підтверджені розмір і період прострочення виконання грошового зобов'язання, у контексті доводів апеляційної скарги, в якій Скаржник ставить під сумнів сам факт існування права на такі нарахування, правильність здійснених розрахунків та наявність підстав для стягнення додаткових сум за прострочення виконання зобов'язання, що можуть бути зведені до таких тез::
- наявність затвердженої мирової угоди щодо стягнення суми боргу, яка є базою для нарахувань, що підлягають стягненню у справі №?922/4321/24, робить неможливим стягнення таких нарахувань з огляду на урегульованість цього питання в межах справи №?922/2383/22 (1);
- не дослідження місцевим судом питання повноти нарахувань: якщо 3?%?річних стягнуто лише за 19.11.2022- 30.04.2023, а інфляційні - за січень-травень?2023, то чи планує Позивач додаткове стягнення за періоди 01.12.2021- 18.11.2022 та 01.05.2023- 27.06.2023 (3?%) і за грудень?2021-грудень?2022 та червень?2023 (інфляція) (2);
- не дослідження порушених Відповідачем питань у розрахунку стягуваних сум, зокрема обрання періодів для визначення певних складових розрахунку (3).
26. У відповідності до ст. 509 ЦК, ст. 173 ГК , в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
27. Згідно ч. 1 ст. 175 ГК, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
28. Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
29.Апеляційний суд вважає аргументи Скаржника неспроможними та не обґрунтованими, з огляду на наступне:
29.1. Доводи Апелянта про те, що укладення мирової угоди виключає можливість пред'явлення вимог про стягнення 3?%?річних та інфляційних втрат (1), є безпідставними, оскільки у межах справи №922/2383/22 не заявлялися та не розглядалися позовні вимоги про стягнення 3?% річних та інфляційних втрат, які, хоча й відносяться разом із сумою заборгованості до категорії «грошового зобов'язання», але їх стягнення становить самостійні компенсаційні способи судового захисту проти прострочення виконання грошового зобов'язання:
- Мирова угода не змінила умов договору щодо строків оплати, оскільки фактично лише зафіксувала домовленість сторін про розстрочку заборгованості. З тексту мирової угоди не вбачається, що сторони вийшли за межі предмета спору чи врегулювали незаявлені вимоги про стягнення 3?% річних та інфляційних втрат шляхом відмови від них, як безпідставно стверджує Апелянт;
- Відповідно до ч.?2?ст.?12?ЦК, непред'явлення Позивачем у межах справи №?922/2383/22 вимог про стягнення 3?% річних та інфляційних втрат, на які він мав право згідно з ч.?2?ст.?625?ЦК, не тягне за собою втрату цього права, яке є предметом захисту у справі №922/4321/24.
Отже, твердження Скаржника, що укладення мирової угоди виключає можливість пред'явлення відповідних вимог у цій справі, не відповідає положенням закону та фактичним обставинам.
29.2. Посилання Апелянта на те, що суд не дослідив логіку визначення Позивачем періодів нарахування 3?%?річних та інфляційних втрат (аргумент ?2), не впливає на законність і обґрунтованість рішення.
Відповідно до ч.?1?ст.?12?ЦК та ст.?14?ГПК, здійснення Позивачем свого права щодо вибору періоду стягнення є сферою його суб'єктивного вибору. У межах розгляду справи №?922/4321/24 до предмета правової оцінки не входять обставини (міркування/ припущення Відповідача), які не пов'язані із заявленими вимогами. Суд не зобов'язаний вирішувати питання про обґрунтованість/перспективність вимог щодо нарахувань за періоди, не заявлені Позивачем.
Доводи Апелянта про те, що Позивач міг би пред'явити вимоги за інші періоди або що обраний період нарахування є «неповним», ґрунтуються виключно на припущеннях і не спростовують правомірність заявлених до стягнення сум.
Отже, визначення періоду стягнення є виключним правом Позивача і реалізацією його процесуальної диспозитивності, а не дослідження судом підстав для подання вимог за інші періоди не може розцінюватися як неповне з'ясування обставин справи.
29.3. Апелянт також не навів жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності арифметичних помилок у задоволених позовних вимогах.
Таким чином, апеляційна скарга в цій частині також ґрунтується лише на припущеннях, що не можуть бути покладені в основу перегляду рішення. За відсутності доказів помилок у розрахунках немає підстав вважати, що суд першої інстанції допустив арифметичні неточності при визначенні розміру задоволених вимог.
30. З огляду на викладене, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Державного біотехнологічного університету, м.Харків, залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.
31. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Будь-яких інших витрат, передбачених ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України сторонами у відповідності до вимог ч.ч.1,2 ст.124 цього Кодексу до розгляду не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного біотехнологічного університету, м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 (повний текст підписано 12.03.2025) у справі №922/4321/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 (повний текст підписано 12.03.2025) у справі №922/4321/24залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Державного біотехнологічного університету, м.Харків.
4. Постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 01.08.2025.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.В. Стойка