01 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 120/13953/24
адміністративне провадження № К/990/27129/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №120/13953/24 за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
17.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 20.06.2025 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 24.06.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2025 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №120/13953/24. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
30.07.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій скаржник просить звільнити його від сплати судового збору.
На підтвердження вказаного позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.05.2025, відповідно до яких інформація про доходи відсутня.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31.07.2025 №817/0/78-25, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Білак М.В., Жук А.В.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Враховуючи викладене, оскільки скаржник за подання касаційної скарги повинен сплатити судовий збір в сумі, що перевищить 5 відсотків розміру його річного доходу, клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
За змістом частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі частини першої статті 169 КАС України, та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- уточнення тексту позовної заяви та зазначення у ній передбаченої пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України інформації про представника, а також надання суду належним чином засвідченої копії довіреності від 31.01.2020 або її оригіналу;
- подання до суду належним чином оформлених (засвідчених) додатків до позовної заяви, зокрема надання копії скарги від 20.12.2023, доказів надіслання та отримання скарг адресатом;
- надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
08.11.2024 на адресу суду надійшла заява щодо виконання ухвали суду від 23.10.2024, якою фактично виявлені судом недоліки не усунуто, але зазначено про відсутність підпису під текстом ухвали.
Визначаючись щодо заяви позивача, окружний суд зазначив, що ухвала суду у паперовій формі підписано суддею власноручно, електронний примірник судового рішення підписано кваліфікованим електронним підписом судді, що відповідає вимогам КАС України та Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 №1200/0/15-18.
Зі змісту пунктів 1, 3 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 №814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 №485) особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає копії електронних примірників судових рішень у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.
Судом першої інстанції встановлено, що представник позивача Аврамич А.С. отримав у своєму Електронному кабінеті електронний примірник ухвали суду, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді.
Позивача судом повідомлено про постановляння ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 23.10.2024 шляхом надіслання на адресу, зазначену у позовній заяві, копії ухвали суду, виготовленої працівником апарату суду у паперовій формі, засвідченої відповідальною особою та скріпленою відповідною печаткою суду із зазначенням дати.
Ураховуючи означене, окружний суд, з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, ухвалою від 13.11.2024 продовжив строк виконання ухвали суду від 23.10.2024 на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання вимог ухвал від 23.10.2024 та від 13.11.2024 позивачем 03.12.2024 подано до суду заяву у якій вказано, що позивач ознайомився зі їх змістом. Водночас, вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що статтею 243 КАС України, яка регламентує форму і зміст судового рішення, передбачено, що рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. На думку позивача, лише після виконання таких вимог процесуального закону, процесуальний документ може підписуватися працівником апарату суду. Тобто, позивач стверджує, що підпис працівника апарату на процесуальному документі може мати місце лише у разі попереднього підписання такого документу суддею.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі - Інструкція №814).
Розділом ХІ Інструкції № 814 врегульовано особливості засвідчення та видавання копій судових рішень і документів.
Відповідно до пункту 1 розділу ХІ Інструкції №814 копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ Інструкції №814 учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення у паперовій формі, засвідчена відповідно до вимог Інструкції, надсилається у порядку, визначеному законом.
Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати (пункт 3 розділу ХІ Інструкції №814).
Як унормовано пунктом 6 розділу ХІ Інструкції №814 копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена у паперовій формі шляхом виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи.
На підставі системного аналізу зазначених вище приписів Інструкції суди виснували, що видача копії судового рішення можлива лише за наявності в матеріалах справи оригіналу такого рішення. При цьому, підписання копії судового рішення належить до повноважень відповідальної особи апарату суду, яка проставляє на такій копії відповідні реквізити, передбачені Інструкцією.
Так, окружний суд зазначив, що позивача судом повідомлено про постановляння ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 23.10.2024 та про постановляння ухвали суду про продовження строку виконання ухвали суду від 23.10.2024 шляхом надіслання на адресу, зазначену у позовній заяві, їх копій, виготовлених працівником апарату суду у паперовій формі, засвідчених відповідальною особою та скріплених відповідною печаткою суду із зазначенням дат, а тому наведені у поданій позивачем заяві від 03.12.2024 доводи суд визнав необґрунтованими, оскільки копії ухвал засвідчені відповідальною особою апарату суду (в даному випадку секретарем судового засідання), а не суддею.
Водночас, суди попередніх інстанцій констатували, що позивач у визначений в ухвалі термін не усунув недоліки, які містила позовна заява.
Таким чином, суд першої інстанції відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України правомірно постановив ухвалу про повернення позовної заяви.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву з підстави неусунення недоліків, правильно застосував положення пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, що, своєю чергою, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
При цьому, Суд зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду першої інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 133, 333 КАС України,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №120/13953/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №120/13953/24.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко М.В. Білак А.В. Жук