Справа № 640/23448/21 Головуючий у 1 інстанції: Жукова Є.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
31 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліекспорт» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аліекспорт» (далі - ТОВ «Аліекспорт») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просив:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві:
- №27002310/40710347 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 17.05.2021 року;
- № 2702304/40710347 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 17.05.2021 року;
- № 2680363/40710347 від 24.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 06.05.2021 року;
- № 2702306/407103447/2 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 46 від 17.05.2021 року;
- № 2702309407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 17.05.2021 року;
- № 2702308/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 17.05.2021 року;
- № 2702305/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 49 від 17.05.2021 року;
- № 2702307407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 50 від 17.05.2021 року;
- № 2711536/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 17.05.2021 року;
- №2711535/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 21.05.2021 року;
- № 2711534/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 17.05.2021 року;
- № 2705182/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 12.05.2021 року.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 21 від 17.05.2021 року; № 22 від 17.05.2021 року; № 17 від 06.05.2021 року; № 46 від 17.05.2021 року; № 47 від 17.05.2021 року; № 48 від 17.05.2021 року; № 49 від 17.05.2021 року; № 50 від 17.05.2021 року; № 51 від 17.05.2021 року; № 52 від 21.05.2021 року; № 53 від 17.05.2021 року; № 54 від 12.05.2021 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
№27002310/40710347 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 17.05.2021 року;
№2702304/40710347 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 17.05.2021 року;
№2680363/40710347 від 24.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 06.05.2021 року;
№2702306/407103447/2 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 46 від 17.05.2021 року;
№2702309407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 17.05.2021 року;
№2702308/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 17.05.2021 року;
№2702305/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 49 від 17.05.2021 року;
№2702307407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 50 від 17.05.2021 року;
№2711536/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 17.05.2021 року;
№2711535/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 21.05.2021 року;
№2711534/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 17.05.2021 року;
№2705182/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 12.05.2021 року.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 21 від 17.05.2021 року; № 22 від 17.05.2021 року; № 17 від 06.05.2021 року; № 46 від 17.05.2021 року; № 47 від 17.05.2021 року; № 48 від 17.05.2021 року; № 49 від 17.05.2021 року; № 50 від 17.05.2021 року; № 51 від 17.05.2021 року; № 52 від 21.05.2021 року; № 53 від 17.05.2021 року; № 54 від 12.05.2021 року фактичною датою подання на реєстрацію.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що ТОВ «Аліекспорт» не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних . Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції, згідно якої виписано податкову накладну. Крім того, апелянт вважає, що вимога про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу.
26 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліекспорт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аліекспорт» (код ЄДРПОУ 40710347) зареєстровано платником податку на додану вартість, про що було видано витяг №1626564503328 з реєстру платників ПДВ ДПІ в Подільському району ГУ ДПС у м. Києві від 15.08.2016 року, та присвоєно індивідуальний податковий номер 407103426560.
Основним видом діяльності ТОВ «Аліекспорт», відповідно до КВЕД 2010, є 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами.
Між ТОВ «Аліекспорт» (Постачальник) та ТОВ «РОЗЕТКА.УА» (Покупець) (код 37193071) укладено Договір поставки № 2020/151 від 05.06.2020 року.
Згідно умов Договору поставки № 2020/151, Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю текстильну продукцію (Товар), а Покупець зобов'язується приймати такий Товар і оплачувати його на умовах договору. Поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця.
Відповідно до п. 5.3 Договору поставки № 2020/151, оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем після його реалізації споживачам один раз на 21 день.
Відповідно до прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 131 від 17.05.2021 року, ним було відвантажено Покупцю товар та складено видаткову накладну № 126 від 17.05.2021 року на суму 707,64 грн. в т. ч. ПДВ 117 ,94 грн.
Згідно прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 133 від 17.05.2021 року, позивачем було відвантажено покупцю товар та складено видаткову накладну № 127 від 17.05.2021 року на суму 1 101,72 грн. в т. ч. ПДВ 183,692 грн.
01 червня 2021 року ТОВ «РОЗЕТКА.УА» перераховано оплату за товар в складі суми за іншими поставленими товарами у розмірі 4 163,70 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.06.2021 року та платіжним дорученням № 34186 від 01.06.2021 року.
Транспортування товару покупцю здійснено ТОВ «НОВА ПОШТА», відповідно до Договору про надання послуг з організації перевезень відправлень № 675672 від 03.07.2020 року, підписаного шляхом приєднання до заяви в електронному вигляді з використанням електронних підписів.
Факт транспортування товару підтверджується актом наданих послуг № НП-005458593 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.05.2021 року, специфікацією до акту наданих послуг № НП-005458593 здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківською випискою від 28.05.2021 року та платіжним дорученням № 391 від 28.05.2021 року по сплату за послуги перевезення у сумі 4 629,98 грн., в т.ч. ПДВ 771,66 грн.
Реалізований товар було придбано та імпортовано ТОВ «Аліекспорт» на митну територію України з Республіки Узбекистан у компанії COLIBRI TEXTILE LLC відповідно до Договору № CLBREXP 01/2020 від 07.10.2020 року, вантажно-митна декларація UA100310/2021/407412 від 22.03.2021 року, CMR від 13.03.2021 року, інвойс № 2 від 11.03.2021 року. Розрахунки за імпортований товар проведено в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 11.03.2021 року та платіжним дорученням № 12JBKLL3 від 11.03.2021 року на суму 35 303,00 долари СІП А. Якість товару підтверджено фіто санітарним сертифікатом № 21140004100, виданого 12.03.2021 року Інспекцією з карантину рослин Республіки Узбекистан.
Також, реалізований товар було придбано та імпортовано ТОВ «Аліекспорт» на митну територію України з Республіки Узбекистан у компанії ООО «AZALIUM» LLC відповідно до Контракту 1/U від 04.10.2018 року, вантажно-митна декларація UA125190/2018/669021 від 08.11.20218 року, CMR від 29.10.2018 року, інвойс № 11/10.18 від 18.10.2018 року. Розрахунки за імпортований товар проведено в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 12.10.2018 року та платіжним дорученням № 4JBKLI1 від 12.10.2018 року на суму 7 625,48 долари СИТА. Якість товару підтверджено фіто санітарним сертифікатом № 47-180073, виданого 26.10.2018 року Інспекцією з карантину рослин Республіки Узбекистан.
Організація транспортування товару здійснювалося перевізником ТОВ «БСК ЛОГІСТИК» згідно Договору № 01/03 від 01.03.2021 року, послуги транспортування сплачені в повному обсязі, що підтверджується актом наданих послуг № 201 від 23.03.2021 року, банківською випискою від 25.03.2021 року та платіжним дорученням № 354 від 25.03.2021 року на суму 8 029,26 грн.
Брокерські послуги з митного оформлення імпортованого товару здійснювалося без укладання договору з ТОВ «СПС ГРУП», що підтверджується актами наданих послуг № 654 в 08.11.2018 року, № 202 від 22.03.2021 року, банківською випискою від 25.03.2021 року та платіжним дорученням № 353 від 25.03.2021 року на суму 3 900,00 грн.
ТОВ «Аліекспорт» вказує, що до реалізації товар зберігався на складі Товариства за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, будинок № 33-В, площею 100 кв.м., що використовується на підставі договору оренди з ФОП ОСОБА_1 № 01/01 від 03.01.2018 року та ТОВ «ТЕХНО КАР» № 01/11 від 01.11.2019 року (орендна плата 10 500,00 грн на місяць). Вказане підтверджується актами наданих послуг № ТТТК000024 від 31.03.2021 року № ТКУ00052 від 30.04.2021 року, № ТКУ00075 від 31.05.2021 року, банківськими виписками від 10.05.2021 року, від 02.04.2021 року, від 12.05.2021 року та платіжними дорученням № 345 від 05.03.2021 року, № 358 від 02.04.2021 року та № 382 від 12.05.2021 року, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 (товар на складі) за березень-травень 2021 року.
За вищевказаними операціями складені та направлені на реєстрацію податкові накладні № 21 від 17.05.2021 року та № 22 від 17.05.2021 року.
Також, між ТОВ «Аліекспорт» (Постачальник) та ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» (код 32490244) (Покупець) укладено Договір поставки № 1214ДТ від 12.11.2020 року.
Відповідно до умов Договору поставки № 1214ДТ від 12.11.2020, Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві товар у встановлені строки, а Покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах договору. Поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця.
Згідно п. 9.2 Договору поставки № 1214ДТ від 12.11.2020, оплата за поставлений постачальником товар здійснюється Покупцем після його реалізації споживачам, один раз на тиждень, але не пізніше шістдесяти календарних днів з дати припинення строку дії Договору/його розірвання.
У відповідності до прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 95 від 27.04.2021 року, позивачем було відвантажено покупцю товар, складено видаткову накладну № 88 від 06.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 17 від 06.05.2021 року на суму 67 634,10 грн. в т. ч. ПДВ 11 272,35 грн.
Згідно прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 117 від 28.04.2021 року, позивачем було відвантажено покупцю товар, складено видаткову накладну № 110 від 17.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 46 від 17.05.2021 року на суму 51 774,12 грн. в т. ч. ПДВ 8 629,02 грн.
Відповідно до прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 108 від 28.04.2021 року, позивачем було відвантажено покупцю товар, складено видаткову накладну № 101 від 17.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 47 від 17.05.2021 року на суму 22 750,80 грн. в т. ч. ПДВ З 791,80 грн.
У відповідності до прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 111 від 28.04.2021 року, позивачем було відвантажено покупцю товар, складено видаткову накладну № 104 від 17.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 48 від 17.05.2021 року на суму 57 291,60 грн. в т. ч. ПДВ 9 548,60 грн.
Згідно прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 112 від 28.04.2021 року, позивачем було відвантажено покупцю товар, складено видаткову накладну № 105 від 17.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 49 від 17.05.2021 року на суму 22 397,10 грн. в т. ч. ПДВ З 732,85 грн.
Відповідно до прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 113 від 28.04.2021 року, позивачем було відвантажено покупцю товар, складено видаткову накладну № 106 від 17.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 50 від 17.05.2021 року на суму 21 944,10 грн. в т. ч. ПДВ З 657,35 грн.
У відповідності до прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 113 від 28.04.2021 року, позивачем було відвантажено покупцю товар, складено видаткову накладну № 114 від 17.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 51 від 17.05.2021 року на суму 27 144,00 грн. в т. ч. ПДВ 4 524,00 грн.
Згідно прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 114 від 28.04.2021 року, позивачем було відвантажено Покупцю товар, складено видаткову накладну № 107 від 21.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 52 від 17.05.2021 року на суму 32 634,00 грн. в т. ч. ПДВ 5 439,00 грн.
Відповідно до прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 115 від 28.04.2021 року, позивачем було відвантажено Покупцю товар, складено видаткову накладну № 108 від 17.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 53 від 17.05.2021 року на суму 24 710,00 грн. в т. ч. ПДВ 4 118,40 грн.
У відповідності до прийнятого ТОВ «Аліекспорт» замовлення № 103 від 28.04.2021 року, позивачем було відвантажено Покупцю товар, складено видаткову накладну № 96 від 12.05.2021 року та подано на реєстрацію податкову накладну № 54 від 17.05.2021 року на суму 54 987,00 грн. в т. ч. ПДВ 9 164,50 грн.
Транспортування товару ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» здійснено ТОВ «НОВА ПОШТА», відповідно до Договору про надання послуг з організації перевезень відправлень № 675672 від 03.07.2020 року, підписаного шляхом приєднання до заяви в електронному вигляді з використанням електронних підписів.
Факт транспортування товару підтверджується актами наданих послуг № НП-005458593 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.05.2021 року, № НП-005416685 від 10.05.2021 року, специфікаціями до актів наданих послуг № НП-005458593 та № НП-005416685, банківськими виписками від 28.05.2021 року, від 14.05.2021 року, платіжними дорученнями по сплату за послуги перевезення № 391 від 28.05.2021 року у сумі 4 629,98 грн., в т.ч. ПДВ 771,66 грн. та№ 385 від 14.05.2021 року у сумі 3 461,00 грн., у т.ч. ПДВ 576,83 грн.
Реалізований товар було придбано та імпортовано ТОВ «Аліекспорт» на митну територію України з Республіки Узбекистан у компанії COLIBRI TEXTILE LLC відповідно до Договору № CLBREXP 01/2020 від 07.10.2020 року, вантажно-митна декларація UA100310/2021/407412 від 22.03.2021 року, CMR від 13.03.2021 року, інвойс № 2 від 11.03.2021 року. Розрахунки за імпортований товар проведено в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 11.03.2021 року та платіжним дорученням № 12JBKLL3 від 11.03.2021 року на суму 35 303,00 долари США. Якість товару підтверджено фіто санітарним сертифікатом № 21140004100, виданого 12.03.2021 року Інспекцією з карантину рослин Республіки Узбекистан.
Організація транспортування товару здійснювалося перевізником ТОВ «БСК ЛОГІСТИК», згідно Договору № 01/03 від 01.03.2021 року, послуги транспортування сплачені в повному обсязі, що підтверджується актом наданих послуг № 201 від 23.03.2021 року, банківською випискою від 25.03.2021 року та платіжним дорученням № 354 від 25.03.2021 року на суму 8 029,26 грн.
Брокерські послуги з митного оформлення імпортованого товару здійснювалося без укладання договору ТОВ «СПС ГРУП», що підтверджується актом наданих послуг № 202 від 22.03.2021 року, банківською випискою від 25.03.2021 року та платіжним дорученням № 353 від 25.03.2021 року на суму 3 900,00 грн.
До реалізації товар зберігався на складі ТОВ «Аліекспорт» за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, будинок № 33-В площею 100 кв. м., що використовується на підставі договору оренди з ТОВ «ТЕХНО КАР» № 01/11 від 01.11.2019 року (орендна плата 10 500,00 грн на місяць). Вказане підтверджується актами наданих послуг № ТТТК000024 від 31.03.2021 року № ТКУ00052 від 30.04.2021 року, № ТКУ00075 від 31.05.2021 року, банківськими виписками від 10.05.2021 року, від 02.04.2021 року, від 12.05.2021 року та платіжними дорученням № 345 від 05.03.2021 року, № 358 від 02.04.2021 року та № 382 від 12.05.2021 року, оборотно сальдовими відомостями по рахунку 281 (товар на складі) за березень-травень 2021 року.
На підставі вищевказаних господарських операцій, ТОВ «Аліекспорт» було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № 17 від 06.05.2021 року; № 46 від 17.05.2021 року; № 47 від 17.05.2021 року; № 48 від 17.05.2021 року; № 49 від 17.05.2021 року; № 50 від 17.05.2021 року; № 51 від 17.05.2021 року; № 52 від 21.05.2021 року; № 53 від 17.05.2021 року; № 54 від 12.05.2021 року.
Разом з тим, відповідно до отриманих квитанцій, реєстрація податкових накладних за вказаними операціями зупинена, зазначено, податкові накладні відповідають п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вищезазначеної податковим органом рекомендації, ТОВ «Аліекспорт» було направлено повідомлення про надання пояснень та копії документів.
Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення:
- №27002310/40710347 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 17.05.2021 року;
- № 2702304/40710347 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 17.05.2021 року;
- № 2680363/40710347 від 24.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 06.05.2021 року;
- № 2702306/407103447/2 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 46 від 17.05.2021 року;
- № 2702309407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 17.05.2021 року;
- № 2702308/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 17.05.2021 року;
- № 2702305/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 49 від 17.05.2021 року;
- № 2702307407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 50 від 17.05.2021 року;
- № 2711536/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної№ 51 від 17.05.2021 року;
- №2711535/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 21.05.2021 року;
- № 2711534/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 17.05.2021 року;
- № 2705182/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 12.05.2021 року.
Не погоджуючись із відмовою в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України закріплено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
У відповідності до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Приписи пункту 201.16 статті 201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до пункту 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
В силу вимог пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 3 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій:
1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.
3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.
Так, пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 вказаного Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6-7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За приписами пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатом здійснення господарських операцій ТОВ «Аліекспорт» було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 21 від 17.05.2021 року; № 22 від 17.05.2021 року; № 17 від 06.05.2021 року; № 46 від 17.05.2021 року; № 47 від 17.05.2021 року; № 48 від 17.05.2021 року; № 49 від 17.05.2021 року; № 50 від 17.05.2021 року; № 51 від 17.05.2021 року; № 52 від 21.05.2021 року; № 53 від 17.05.2021 року; № 54 від 12.05.2021 року
Однак, згідно Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, документи прийнято, реєстрація зупинена.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних податковим органом вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсяг.
Так, пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД / Державного класифікатора продукції та послуг / умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД / Державного класифікатора продукції та послуг / умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
На переконання колегії суддів, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом.
Отже, у випадку зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен витребувати від платника документи на спростування наявних у податкового органу сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши що саме потрібно надати платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 16 лютого 2023 року у справі № 380/7648/22, у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Також, колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18.
Щодо посилання апелянта на пункт 5 Порядку №520, яким передбачено перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкових накладних, слід зазначити наступне.
Так, можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, на думку колегії суддів, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №1165, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 зазначив наступне: «…Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією».
У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду за наслідками аналізу положень Порядку №520 вказав, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Тобто, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто, узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
При цьому, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Аліекспорт» подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкових накладних, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, та письмовими поясненнями.
Разом з тим, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податковий накладних, а саме: №27002310/40710347 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 17.05.2021 року; № 2702304/40710347 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 17.05.2021 року; № 2680363/40710347 від 24.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 06.05.2021 року; № 2702306/407103447/2 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 46 від 17.05.2021 року; № 2702309407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 17.05.2021 року; № 2702308/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 17.05.2021 року; № 2702305/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 49 від 17.05.2021 року; № 2702307407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 50 від 17.05.2021 року; № 2711536/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 17.05.2021 року; №2711535/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 21.05.2021 року; № 2711534/407103447 від 31.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 17.05.2021 року; № 2705182/407103447 від 28.05.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 12.05.2021 року.
Підставою прийняття оскаржуваних рішень стало ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
При цьому, апелянт зазначає, що первинні документи лише містять інформацію про господарську операцію, натомість підтвердити її реальність можливо лише оцінивши в сукупності всі документи, що мають бути у суб'єкта господарювання з урахуванням специфіки даної операції.
Зі змісту оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо підстав їх прийняття, не вказано яких конкретно документів недостатньо, чи - у чому полягають порушення з боку позивача, рішення містять лише перелік документів загального характеру.
Таким чином, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про ненадання копій первинних документів, без конкретизації, яких саме документів не надано.
При цьому, як наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Отже, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, оскільки, перевірка податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18.
Таким чином, колегія суддів не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому, воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №27002310/40710347 від 28.05.2021 року, №2702304/40710347 від 28.05.2021 року, №2680363/40710347 від 24.05.2021 року, №2702306/407103447/2 від 28.05.2021 року, №2702309407103447 від 28.05.2021 року, №2702308/407103447 від 28.05.2021 року, №2702305/407103447 від 28.05.2021 року, №2702307407103447 від 28.05.2021 року, №2705182/407103447 від 28.05.2021 року, №2711536/407103447 від 31.05.2021 року, №2711535/407103447 від 31.05.2021 року, №2711534/407103447 від 31.05.2021 року.
З приводу твердження апелянта про дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки, виключно на комісію покладено обов'язок дослідження наданих платником документів для реєстрації спірної податкової накладної на предмет їх достатності та обґрунтованості задекларованої господарської операції і прийняття відповідного рішення, слід зазначити наступне
Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Беручи до уваги викладене, безпідставними доводи апелянта про те, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження контролюючого органу.
Отже, зобов'язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки, оскільки, в даному випадку, обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 28 квітня 2023 року у справі № 640/24227/19, від 17 травня 2023 року у справі № 140/14282/20, від 06 березня 2024 року у справі № 440/3706/23, від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22 та ін.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліекспорт» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.